Справа №278/960/13ц

У Х В А Л А

           Іменем України

28 березня 2013 року

Житомирський районний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді - Баренко С. Г.,

за участю секретаря судового засідання – Лабенської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Житомирського району (далі – Прокурор) в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації (далі – РДА), ОСОБА_1 та інших (всього 11 осіб) про визнання недійсними розпорядження голови РДА від 14.04.2010 №429 та державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_1 та іншим відповідачам, треті особи на стороні позивача, ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» (далі – Лісгосп), Житомирська обласна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся із наведеними вимогами в інтересах держави до державного органу – РДА та до 11 громадян із зазначенням третіх осіб. У позові вказав, що спірна земельна ділянка площею 2,2033 га знаходиться на території Станишівської сільської ради, належить до Житомирського лісництва ДП «Червоноармійський лісгосп АПК» та включена до лісового фонду. Посилаючись на те, що РДА незаконно прийняла оскаржуване розпорядження, за яким безпідставно змінила цільове призначення спірної земельної ділянки й незаконно передала її у власність 20 громадянам, у тому числі 11 відповідачам.

Свій позов мотивував тим, що згідно із вимогами ст.45 ЦПК України прокурор самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави, сам визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. У разі відсутності у такого органу, на якого стосовно предмету спору покладені функцій держави або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суд (Держсільгоспінспекція України), прокурор сам набуває статусу позивача.

У зв’язку з невідповідністю позову вимогам, викладеним у ст. ст. 45,46, 119 ЦПК України, ухвалою суду від 14.03.2013 із зазначенням підстав, його залишено без руху, про що належним чином було повідомлено прокурора та надано строк для усунення недоліків (ст. 121 ЦПК України).

Ухвала суду отримана прокурором 19.03.2013, що підтверджується відміткою на супровідному листі. Замість усунення недоліків, останній в поясненнях продублював викладену у позові можливість набуття прокурором статусу позивача, оскільки незаконне передача у власність громадянам спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.

Суд вважає, що всупереч вимогам процесуального закону прокурор не усунув недоліки у встановлений судом строк.

Так,відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у звязку із чим прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави чи суспільних інтересів. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Ця норма відтворена і у п. 1 ст. 45 ЦПК, якою надано право звертаться до суду із заявами про захист державних і суспільних інтересів Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним і юридичним особам. Ст.12 ЗК України встановлено право сільських рад розпоряджатися землями на території сіл, а тому при необхідності звертатися до суду із відповідними заявами при порушенні права сільської ради або територіальної громади.

Таким чином прокурор не повинен підміняти зазначені органи і зокрема органи місцевого самоврядування, хоча законом не заборонено прокурору звертатися за захистом законних інтересів держави і в особі органів місцевого самоврядування, у даному випадку - Станишівської сільської ради та держлісгоспу.

З огляду на зміст позовної заяви твердження прокурора, що у даному випадку саме прокурор, який за власною ініціативою провів перевірку, набуває статусу позивача з метою охорони інтересів держави, на думку суду є помилковим.

          Не була виконана і вказівка суду стосовно визначення правового статусу третіх осіб, які відповідно до змісту ст.ст. 34,35 ЦПК України мають особливості та різну ступінь юридичної заінтересованості та інтереси яких можуть не співпадати з інтересом позивача.

Частиною 4 ст.119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам , встановленим законом.

Окрім цього поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається, насамперед, в ч. 1 ст. 4 чинного ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям „права”, треба розуміти, як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним суб’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (п. 1 рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004) у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

За приписами ч.2 ст.121 ЦПК України у разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст..ст. 119, 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 119, 121, 122 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву прокурора Житомирського району в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та інших (всього 11 осіб), треті особа на стороні позивача, ДП «Червоноармійський лісгосп АПК», Житомирська обласна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області про визнання недійсними розпорядження голови РДА від 14.04.2010 №429 та державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_1 та іншим відповідачам, вважати неподаною та разом з усіма додатками повернути позивачеві.

Повернення матеріалів заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                                               С.Г.Баренко