Справа № 1527/13700/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Скоріній М. Р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

«про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збутового об’єкту» , суд -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Одеська міська рада звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із вищеназваним позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збутового об’єкту.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Одеська міська рада зазначає, що згідно наданих Суворовською районною адміністрацією матеріалів від 20.07.2012 року за № 01-05-5/1799, остатніми було встановлено самочинне переобладнання підсобного приміщення та сараїв під житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 про що складено відповідний Припис про припинення будівельних робіт, приведення об’єкту до попереднього стану та звільнення незаконно займаної земельної ділянки, який відповідачкою ОСОБА_1 залишено без належного реагування.

Враховуючи зазначені обставини, як вказує позивач, відносно дій ОСОБА_1 Суворовською рай адміністрацією складено Протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 150 КУпАП.

Приймаючи до уваги, що відповідачкою по справі ОСОБА_1 добровільно зазначені порушення усунуті не були Одеська міська рада вважає за необхідне звернутися до суду із даним позовом на підставі положень ст. 376 ЦК України.

У судовому засіданні представник Одеської міської ради зазначений позов підтримав, просив суд його задовольнити в повному обсязі та зобов’язати відповідачку ОСОБА_1 звільнити незаконно займану земельну ділянку шляхом знесення за власний рахунок самовільно переобладнаного підсобного приміщення та сараїв під житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала у задоволені позову просила суд відмовити з підстав необґрунтованості, вказавши, що нею ніяких дій по захопленню земельної ділянки та самовільному будівництву спірних приміщень не здійснювалось, а тому позовні вимоги є необґрунтованими а посилання на положення ч. 7 ст. 376 ЦК України є безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Згідно до положень ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 7 статі 376 ЦК України передбачено, що якщо проведення перебудови неможливе або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від проведення відповідної перебудови, таке нерухоме мано за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Стаття 383 ЦК України встановлює, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до положень ст. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно до п. 14.3. Правил утримання жилих будинків та будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства за № 76 до елементів перепланування жилих приміщень належить прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право в т.ч. складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Згідно вимог п. 5.1. «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» затвердженого Наказом державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року за № 312 при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акут перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Так, судом встановлено, що 24 травня 2012 року КП «ЖКС «Пересипський»» на ім’я ОСОБА_1 виписано Припис з вимогою про припинення будівельних робіт до встановлення правовстановчих документів (а.с. 15).

28 травня 2012 року відносно відповідачки у справі ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення, щодо порушення ОСОБА_1 ст. 150 КпАП України, а саме самовільного переобладнання підсобного приміщення розташованого за адресою Миколаївська дорога, 241 під житлове (а.с. 17-18).

Як не заперечувалось сторонами у справі та підтверджено матеріалами справи позивачкою у справі ОСОБА_1 дії з будівництва житлового або нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога в м. Одесі не здійснювались.

Зазначені обставини у судовому засіданні підтверджено і поясненням свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що ОСОБА_1 дії з будівництва будь яких споруд на прибудинковій території будинку за № 241 по вул. Миколаївська дорога в м. Одесі не здійснювались.

Із змісту положень ч. 7 ст. 376 ЦК України вбачається що Рішенням суду обов’язок щодо знесення об’єкту будівництва покладається на особу яка здійснила або здійснює будівництво за рахунок зазначеної особи.

Отже, умовою покладення зазначеного обов’язку на певну особу є доведеність обставин того, що саме цією особою було розпочато та здійснюється або здійснювалось за власний кошт будівництво певного об’єкту нерухомого майна.

Так, позивачем у порушенні вимог ст. 10 ЦПК України до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження здійснення відповідачкою ОСОБА_1 самовільно, без отримання відповідних дозвільних документів та за власний рахунок будівництва спірних споруд.

Крім того, судом приймається до уваги та обставина, що позивачем в супереч вимогам Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до суду не надано відповідних Доказів про розмір земельної ділянки яку необхідно звільнити та на якій розташовано спірний об’єкт нерухомого майна.

При таких обставинах, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами у справі суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись, ч. 1 ст. 328, ст.ст. 376, 382, 383 ЦК України, ст. 152 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61,88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збутового об’єкту – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.          

Суддя: