27.03.2013 року

Справа№ 127/3878/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ПАТ КБ «Надара» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось ПАТ КБ «Надара» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

27.03.2013 року разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Заява мотивована тим, що відповідачі відмовляються повернути позивачу суму боргу, отриману за кредитним договором. Позивач вважає, що існує реальна загроза, що відповідачі дізнавшись про поданий проти них позов можуть вчинити дії по прихованню власного майна, створивши ризики та перешкоди у виконанні рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вінницьким міським судом Вінницької області 27.03.2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надара» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підставою для забезпечення позову є заява особи, яка бере участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Суд вважає , що заява про забезпечння позову не подана у відповідності до вимог ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

Заявником не зазначені причини, у зв’язку з чим потрібно забезпечити позов, а наведено лише обставини позову. Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв’язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заявником, також, не зазначено на яке саме майно необхідно накласти арешт і, яка вартість цього майна.

Відомості потрібні для забезпечення позову повинні бути зазначені безпосередньо в заяві про забезпечення доказів заявником, що передбачено ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ’я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.

Заявником не надано докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову подана не у відповідності до вимог ст.ст. 151, 152 ЦПК України .

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: