Справа № 201/1407/13-ц

Провадження № 2/201/812/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                                         Мельниченко С.П.

при секретарі                                         Смоленченко І.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Теплоенерго» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за теплопостачання в розмірі 3705,87 гривень та судові витрати.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що КП «Теплоенерго», як підприємство з виробництва та транспортування теплової енергії, з жовтня 2006 року по січень 2013 року постачало теплову енергію в квартиру АДРЕСА_1 де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1, який з іншими членами сім'ї, зокрема з ОСОБА_2, на підставі особового рахунку № 05815, повинен сплачувати послуги з теплопостачання регулярно. Однак, відповідачі оплату за ці послуги здійснювали не своєчасно внаслідок чого у них виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3705,87 гривень, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на підставі ст. 64, 68 ЖК України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд до відома не поставили, про час та місце розгляду справи вважаються повідомленими належним чином, так як судові повістки направлялись на їх зареєстроване місце проживання, однак були повернуті без вручення.

Ухвалою суду встановлено заочний порядок розгляду справи.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

          Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що ОСОБА_1 являється наймачем квартири АДРЕСА_2, в якій проживає разом з ОСОБА_2 (а.с. 4).

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

В той же час, ст. 68, 162 ЖК України та ст. 815 ЦК України передбачений обов'язок наймача (власника) квартири своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а ст. 64 ЖК України визначено й обов'язок членів сім'ї наймача сплачувати житлово-комуналльні послуги.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що обов'язок по сплаті комунальних послуг покладається на споживача в незалежності від наявності укладеного мін ним та виконавцем договору, за умови отримання цих комунальних послуг та по цінам/тарифам встановленим відповідним органом місцевого самоврядування.

Як вбачається з особистого рахунку відповідача (а.с. 5-6) ним не регулярно та не в повному обсязі сплачувались послуги з подачі теплової енергії внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3705,87 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача солідарно на підставі ст. ст. 64, 68, 162 ЖК України та ст. 815 ЦК України

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 гривень та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 гривень

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 5— 8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 225-226 ЦК України, ст. 815 ЦК України, ст.. ст.. 64, 66-68, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», -

ВИРІШИВ:          

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 3705,87 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради судові витрати в розмірі 114,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради судові витрати в розмірі 114,70 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                               С.П. Мельниченко