УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Новодворської О.І., Висоцької В.С, Олєйникової Л.С.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м, Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Енергогенеруюча Компанія „ УКР - КАН ПАУЕР" та ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, зобов'язання допустити на робоче місце та до роботи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року.
встановила:
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом про визнання незаконними дій ЗАТ "Енергогенеруюча Компанія" УКР-КАН ПАУЕР" , що полягають у недопущенні до робочого місця та до роботи, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача на посаді директора департаменту енергозбуту. 20 лютого 2006 року вона була недопущена до робочого місця, оскільки постановою слідчого прокуратури була відсторонена від посади на час проведення досудового слідства. Так як підстави для відсторонення її від роботи, що передбачені ст. 46 КЗпП України, були відсутні, такі дії відповідача позивачка вважала неправомірними, та, зменшивши свої вимоги під час розгляду справи, просила визнати незаконними дії ЗАТ "Енергогенеруюча Компанія "УКР-КАН ПАУЕР", що полягають у не допуску її до робочого місця та до роботи, зобов'язати відповідача допустити її до робочого місця та до роботи, визнати незаконним наказ від 28 листопада 2005 року № 348 "Про відсторонення від роботи".
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Справа №33ц- 1368кс-07 Категорія ЦП: 1
Головуючий у першій інстанції Дікусар Н.О.
Доповідач Новодворська О.І.
Визнано незаконним наказ № 348 від 28 листопада 2005 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1
Визнано частково незаконними дії Закритого акціонерного товариства "Енергогненеруюча Компанія "Укр-КАН ПАУЕР", що полягають у не допуску ОСОБА_1, до роботи. Зобов'язано допустити останню до роботи. В решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча Компанія "Укр-КАН ПАУЕР" та ОСОБА_2 про визнання дій та наказу незаконними і зобов'язання допустити до роботи відмовлено.
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року.
У касаційній скарзі просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення місцевого суду та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачки, апеляційний суд виходив із того, що висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні, передбачені ст. 46 КЗпП України, підстави для відсторонення позивачки від роботи не відповідає встановленим обставинам та вимогам Закону, так як у судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 2005 року на адресу ЗAT EK "Укр-Кан Пауер", надійшла
Постанова старшого слідчого відділу прокуратури м. Києва Котець Є.А. про відсторонення директора Департаменту енергозбуту ОСОБА_1 від посади. Зазначена
Постанова винесена на підставі ст. 147 КПК України у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 50-4113 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України.
Відповідачем 28 листопада 2005 року був виданий наказ № 348 про відсторонення позивачки від роботи, яка приступила до виконання своїх обов'язків і яку було ознайомлено в установленому законом порядку з таким наказом.
Статтею 46 КЗпП України передбачено випадки, коли власник або уповноважений ним орган може відсторонити працівника від роботи, де зазначено, що відсторонення допускається і в інших випадках, передбачених законодавством. Стаття 147 КПК України передбачає відсторонення від роботи у разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий чи інший злочин.
Стаття 147 КПК України не передбачає у такому випадку збереження заробітної плати, або обов'язку власника чи уповноваженого ним органу працевлаштувати відстороненого працівника на іншу роботу.
Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання , досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 року № 266/94-ВР, на яку посилався суд першої інстанції, регулює питання, пов'язані з незаконним відстороненням громадянина від роботи та оплату втраченого середнього заробітку.
З урахуванням встановленого апеляційна інстанція зробила висновок про те, що наказ № 348 виданий відповідачем, відповідає вимогам ст. 46 КЗпП України, а посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що постановою слідчого позивачка була відсторонена тільки від посади, а не від роботи суперечить нормам матеріального права, так як неможливо відсторонити від посади, не відсторонивши від роботи, оскільки працівник приймається на роботу на конкретну посаду.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.