Справа №: 398/330/13- ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" березня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

при секретарі - Соловйовій Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачі у своїй позовній заяві посилалися на те, що 24.06.2011 року скоєна дорожньо-транспортна пригода в результаті якої був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. Вина відповідача передбачена ст. 124 КУпАП у скоєнні ДТП встановлена відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.08.2011 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відкритим акціонерним товариством НАСК «Оранта». Позивач здійснив відновлювальний ремонт автомобіля на суму 4 800 грн. 00 коп., тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 4 800 грн. 00 коп. х яких відрахувати 340 грн. 00 коп. відшкодованих страховиком, стягнути моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 107 грн. 60 коп., що разом складає 6 567 грн. 60 коп.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав доповнення до позовної заяви щодо обставин події.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що у разі незадоволення сумою відшкодування страховою компанією, позивачу необхідно звернутися до страховика, зокрема з заявою про проведення експертизи з встановленням точного розміру збитків.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24.06.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.

Вина відповідача передбачена ст. 124 КУпАП у скоєнні ДТП встановлена відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.08.2011 року, яка набрала законної сили, тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, є доведеною.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відкритим акціонерним товариством НАСК «Оранта», яка здійснила виплату власника автомобіля ВАЗ 21043 державний номерний знак НОМЕР_1 340 грн. 00 коп.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована відкритим акціонерним товариством НАСК «Оранта», з лімітом відповідальності 50 000 грн. 00 коп.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третій особі.

Згідно з положеннями ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в устанровленому законом порядку.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд дійшов висновку, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність є ОСОБА_4, а не ОСОБА_1.

В матеріалах справи відсутня довіреність, якої ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в суді.

Як встановлено судом, шкода ОСОБА_4 була відшкодована страховиком в поза судовому порядку відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування становить 340 грн. 00 коп., що не заперечувалося сторонами.

Відповідно до копії квитанції №103335, ремонт автомобіля здійснено на загальну суму 4 800 грн. 00 коп., що підтверджено показами свідка ОСОБА_5

Однак, лише 17.11.2012 року, майже через 1 рік та 5 місяців з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме з 24.06.2011 року здійснено ремонт позивачем.

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків. Встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини. Які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 10 ЦПК України вказує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов висновку, що позивач, позовною заявою зазначені обставини не довів, чим не виконав вимоги ст. 10 ЦПК України.

Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 1194 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА