Справа № 1324/2445/12

Провадження №1-кп/457/3/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі: головуючої-судді Василюк Т.В.

за участю: секретаря Луцької І.І.

прокурора Павича С.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12012360590000049 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жубровичі Олевського району Житомирської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, працюючої технічним працівником в Білокоровицькому лісовому господарстві, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, с у д -

в с т а н о в и в:

10 грудня 2012 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи на першому поверсі в приміщенні курортної поліклініки №2, що розташована по вулиці Суховоля, 54 в м. Трускавці Львівської області, шляхом вільного доступу, таємно викрала із дивану, котрий розташований біля кабінету №101 «Аромотерапії» вищевказаної поліклініки, мобільний телефон марки «Nokia X2-02», вартість якого згідно висновку спеціаліста становить 540 гривень, разом із стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар», вартість якого згідно висновку спеціаліста становить 10 гривень та на рахунку якого знаходились грошові кошти в розмірі 20 гривень, разом із стартовим пакетом мобільного оператора «Лайф», вартість якого згідно висновку спеціаліста становить 10 гривень та на рахунку якого знаходились грошові кошти в розмірі 10 гривень, та разом із картою пам'яті розміром 4 Gb, вартість якої згідно висновку спеціаліста становить 35 гривень, який належить ОСОБА_3, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 625 гривень.

Обвинувачена винною себе не визнала, та пояснила, що вона приїхала для відпочинку та оздоровлення в м. Трускавець по путівці. Вона разом із сином приїхала у м. Трускавець та зупинилася у номері 434 санаторію «Рубін». 10.12.2012 року вона разом із сином перебувала біля кабінету «Аромотерапії» у приміщенні курортної поліклініки № 2 та чекала на процедури. В цей час до неї підійшов невідомий мужчина і спитав чи не бачила вона його мобільний телефон на лавці на якій вона сиділа. Вона відповіла, що не бачила. Після закінчення процедур, вона разом із сином направилася в сторону бювету № 2, але по дорозі до неї підійшли працівники міліції та запропонували їй повернутися до курортної поліклініки № 2 на що вона погодилася. В курортній поліклініці в присутності понятих працівники міліції запропонували їй витягнути речі із сумки. Вона витягнула із сумки мобільний телефон темного кольору, пояснивши працівникам міліції, що телефон вона знайшла на сходовій клітці курортної поліклініки. Телефон вона мала намір повернути власнику, однак так як не знала хто є власником телефону на вимогу потерпілого не повернула його.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченою, її винуватість підтверджується зібраною та перевіреною в судовому засіданні наступною сукупністю доказів:

- Показами потерпілого ОСОБА_3, даними ним під час досудового розслідування, які він відповідно до заяви направленої на адресу суду підтримує та просить прийняти до уваги, про те, що 09.12.2012 року він разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 приїхали відпочивати в м. Трускавець Львівської області та поселилась в АДРЕСА_3. Під час відпочинку проходили курс лікування в курортній поліклініці №2. 10.12.2012 року о 15 год. 30 хв. він разом із своєю дочкою пішли на процедури в курортну поліклініку № 2. Перебуваючи в приміщенні курортної поліклініки на першому поверсі він пішов на процедури у кабінет №101 «Аромотерапії». Дочка ОСОБА_4 залишилась чекати в коридорі біля вищевказаного кабінету. Так як у процедурний кабінет не можна заходити із мобільними телефонами, то він свій мобільний телефон марки «Nokia Х2-02» передав своїй доньці. На процедурах він знаходився на протязі 15 хв. Вийшовши із кабінету «Аромотерапії», він разом із донькою пішли до виходу із курортної поліклініки №2 та дочка сказала йому, що до нього на телефон телефонували. Після цього він сказав своїй доньці щоб вона повернула йому його мобільний телефон, але донька оглянувши вміст своїх кишень сказала, що у неї мобільного телефону немає. Після цього вони повернулись до дивану на якому сиділа його дочка та ретельно його оглянули, навіть заглядали під диван, однак мобільного телефону вони не знайшли. Після цього він почав запитувати присутніх людей чи вони не бачили його мобільного телефону, але присутні відповіли, що не бачили, лише одна не знайома жінка відповіла, що його мобільний телефон могла забрати жінка котра сідала біля його доньки та, посидівши біля неї близько 1 хв., встала та пішла, але через декілька хвилин повернулась. Далі він підійшов до вищевказаної жінки та запитав її чи вона не бачила його мобільного телефону, на що вона неохоче відповіла, що ні. Також донька почала із свого мобільного телефону набирати на його номер телефону, але він перед входом в курортну поліклініку ввімкнув свій мобільний телефон лише на вібродзвінок, і тому коли донька телефонувала жінка на яку йому вказали відпочиваючі постійно при виклику рухалась, нібито щось поправляє, щоб заглушити звук вібрації мобільного телефону. Після цього він пішов в реєстратуру та по телефону викликав працівників міліції. По приїзду працівників міліції він пояснив їм всі обставини при яких було викрадено мобільний телефон. В подальшому працівники міліції відшукавши вищевказану жінку котра сиділа на дивані біля його доньки та виявили в неї у його присутності та в присутності двох понятих викрадений мобільний телефон, який він впізнав відразу. Дана жінка почала пояснювати працівникам міліції, що вона мобільний телефон знайшла напередодні на сходах курортної поліклініки. Однак, напередодні він свій мобільний телефон не губив та у день крадіжки спілкувався по ньому не одноразово, про що може підтвердити його донька. Так як йому повернуто викрадений у нього мобільний телефон, то претензій до цієї жінки він не має та в подальшому мати не буде. Цивільного позову із даного факту заявляти не буде. Просить суд цю жінку суворо не карати (а.с. матеріалів кримінального провадження 29-32).

- Показами неповнолітнього свідка ОСОБА_4, даними нею під час досудового розслідування які вона відповідно до заяви направленої на адресу суду її законним представником матір'ю ОСОБА_6 підтримує та просить прийняти до уваги, про те, що 09.12.2012 року вона разом із своїм батьком ОСОБА_3 приїхали відпочивати в м. Трускавець Львівської області та поселилась в АДРЕСА_3. Під час відпочинку вони проходили курс лікування в курортній поліклініці №2. 10.12.2012 року о 15 год. 30 хв. вона разом із своїм батьком пішли на процедури в курортну поліклініку №2. Перебуваючи в приміщенні курортної поліклініки на першому поверсі її батько пішов на процедури у процедурний кабінет №101 «Аромотерапії», а вона залишилась чекати його в коридорі курортної поліклініки біля вищевказаного кабінету на дивані. Так як у процедурний кабінет не можна заходи із мобільними телефонами, то її батько свій мобільний телефон марки «Nokia Х2-02» передав їй. Сидячи на дивані, вона почала грати в ігри на батьковому мобільному телефоні. Під час гри на номер стартового пакету мобільного оператора «Київстар» батькового мобільного телефону зателефонувала тітка ОСОБА_5 і вона піднявши слухавку повідомила, що батько на процедурах та пізніше перетелефонує. Погравши ігри на батьковому мобільному телефоні вона цей мобільний телефон поставила з правого боку від себе на диван. В цей момент в коридорі курортної поліклініки почали збиратись люди. На інший край дивану присіла невідома їй жінка віком близько 60-65 років. В подальшому біля неї справа присіла невідома їй жінка віком близько 40-45 років, котра була одягнена у чорні чоботи, чорні штани, чорну курточку, на голові мала чорну шапку та одягнена у чорно-білий шарф. Дана жінка перебувала разом із хлопчиком віком близько 7-9 років. Присівши біля неї на диван дана жінка просиділа близько 1 хв., після чого вставши пішла у другий кінець коридору. Через 3-4 хв. вона знову повернулась та уже не присідала, а залишилась стояти. Через деякий час із процедур вийшов її батько і вона разом із батьком пішли до виходу із курортної поліклініки №2 та доходячи до сходової площадки, вона пригадала, що до батька на стартовий пакет «Київстар» телефонувала тітка ОСОБА_5 та сказала йому про це і батько сказав, щоб вона повернула йому його мобільний телефон, але вона оглянувши вміст своїх кишень сказала, що у неї його мобільного телефону не має та пригадала, що востаннє бачила телефон на дивані справа від себе. Після цього вони повернулись до дивану та ретельно його оглянули, навіть заглядали під диван, однак мобільного телефону батька не знайшли. Після цього батько почав запитувати у жінки віком близько 60-65 років, яка сиділа на другому кінці дивану чи вона не бачила його мобільного телефону і вона відповіла, що не бачила та вказала на жінку віком близько 40-45 років котра перебувала разом із сином та котра присіла між нею та вказаною жінкою, так як більше на диван на якому вона сиділа ніхто не сідав. В подальшому батько підійшов до вищевказаної жінки, котра перебувала із сином та запитав її чи вона не бачила його мобільного телефону на що вона не охоче відповіла, що не бачила. Також вона почала із свого мобільного телефону набирати на номер мобільного телефону свого батька, але так як його мобільний телефон був ввімкнений на вібродзвінок, то чути його дзвінка не було. При здійсненні нею дзвінків жінка постійно при виклику рухалась, нібито щось поправляє, щоб заглушити звук вібрації мобільного телефону. Після цього вона із батьком пішли в реєстратуру та батько по телефону викликав працівників міліції. По приїзду працівників міліції вони пояснили їм всі обставини при яких було викрадено мобільний телефон та вказали на вищевказану жінку віком близько 40-45 років, котра перебувала разом із сином. В подальшому працівники міліції, відшукавши вище вказану нами жінку, виявили у неї в присутності двох понятих викрадений мобільний телефон її батька, який вона впізнала відразу. Дана жінка почала пояснювати працівникам міліції, що вона мобільний телефон знайшла напередодні на сходах курортної поліклініки. Однак, напередодні та в день крадіжки її батько свій мобільний телефон мав при собі та здійснював із нього телефонні дзвінки, а також телефонували до нього. Коли працівники міліції виявили у вищевказаної невідомої жінки викрадений мобільний телефон, то він на той час при огляді уже був вимкнений та без стартового пакету мобільного оператора «Київстар», хоча коли вона ставила мобільний телефон на диван то він був увімкнений, так як вона грала на телефоні ігри та на номер стартового пакету «Київстар» мобільного телефону телефонувала тітка ОСОБА_5. (а.с. матеріалів кримінального провадження 33-37)

- Показами свідка ОСОБА_7, даними нею під час досудового розслідування які вона відповідно до заяви направленої на адресу суду підтримує та просить прийняти до уваги, про те, що 02.12.2012 року вона приїхала в м. Трускавець на відпочинок та поселилась в АДРЕСА_2. Під час відпочинку вона проходила курс лікування у курортній поліклініці №2 м. Трускавця. 10.12.2012 року вона мала йти в курортну поліклініку №2 на 16 год. на процедури, а саме на «Аромотерапію», але вирішила піти швидше та прийшла в курортну поліклініку о 15 год. 30 хв. Зайшовши в приміщення курортної поліклініки №2, на першому поверсі вона помітила, що біля вхідних дверей на лавочці сиділа жінка із хлопчиком. Біля кабінету «Аромотерапії» на диванчику лежала невідома їй дівчинка віком близько 14 років та гралась мобільним телефоном. Коли вона підійшла ближче, то ця дівчинка встала та присіла на край дивану, даючи їй місце і вона присіла на інший край дивану. Вона бачила як дівчинка погравшись мобільним телефоном, поклала його збоку біля себе на диван. Вона ж мала із собою поліетиленовий пакет, який також поклала на диван збоку від себе. Через деякий час до них підійшла жінка, котра сиділа перед цим біля вхідних дверей із хлопчиком, але вона підійшла одна, а хлопчик продовжував сидіти на лавочці біля вхідних дверей. Жінка стала навпроти неї та почала на неї дивитись не відводячи свого погляду. Вона спочатку подумала, що жінка в ній когось впізнала, але так як жінка була їй невідомою, то вона від її погляду відвернулась. В подальшому ця жінка нічого не кажучи махнула рукою показуючи на поліетиленовий пакет, який вона забрала із дивану і жінка присіла на диван між нею та дівчинкою. Дана жінка просиділа біля них близько 1 хв., після чого встала та пішла в інший бік коридору. Цієї жінки не було близько 5 хв., а можливо і більше, після чого жінка повернулась та стала біля вхідних дверей в кабінет №101 та стала розмовляти по мобільному телефону. Далі із кабінету вийшов батько дівчинки та вони пішли до виходу, але не дійшовши до виходу повернулась назад та почали оглядати диван та заглядати під диван, шукаючи мобільний телефон. Також батько дівчинки запитав її чи вона не бачила його мобільного телефону, на що вона відповіла, що не бачила. Крім цього батько дівчинки запитав невідому жінку котра присідала на диван, чи вона не брала його мобільного телефону, а вона почала заперечувати, що вона щось брала. Коли ця жінка зайшла в кабінет «Аромотерапії», то вона сказала мужчині - батькові дівчинки, що на її думку лише ця жінка могла взяти його мобільний телефон, так як вона себе підозріло поводила і більше нікого із сторонніх осіб не було. В подальшому вона також зайшла в кабінет «Аромотерапії», де знаходилась ця жінка, яка в кабінеті також поводила себе дивно та агресивно, що їй аж робили зауваження. Зі слів батька дівчинки їй відомо, що по приїзду працівників міліції ця жінка добровільно видала їм із своєї жіночої сумочки викрадений мобільний телефон (а.с. матеріалів кримінального провадження 39-42).

- Показами свідка ОСОБА_8 даними ним під час досудового розслідування, про те, що 10.12.2012 року близько 16 год. його викликав охоронець із КП №2 курортної поліклініки №2 м. Трускавця та повідомив, що на територію прийшли працівники в міліції в кількості чотирьох чоловік щоб проводити слідчі дії. В подальшому він підійшов до працівників міліції, які повідомили йому, що в приміщенні курортної поліклініки №2 м. Трускавця сталась крадіжка мобільного телефону у одного із відпочиваючих, котрий проходив курс лікування в курортній поліклініці №2. В подальшому він разом із працівниками міліції пройшли на перший поверх до кабінету «Аромотерапії», де знаходився невідомий мужчина із донькою та невідома жінка із сином. В подальшому зі слів невідомого мужчини стало відомо, що у нього викрадено мобільний телефон та, що у скоєнні крадіжки він підозрює жінку, котра перебувала із сином. Після цього працівники міліції підійшли до цієї жінки та запитали її чи вона має неналежні їй речі та якщо має, то попросили її видати дані речі і жінка добровільно видала працівникам міліції в його присутності та в присутності ще одного понятого мобільний телефон у корпусі чорного кольору і невідомий мужчина вказав, що телефон є його і він його впізнає, але жінка пояснила, що цей мобільний телефон вона знайшла напередодні на сходах курортної поліклініки №2 м. Трускавця. (а.с. матеріалів кримінального провадження 61-63)

- заявою ОСОБА_3 від 10.12.2012 року (а.с. матеріалів кримінального провадження 6);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2012 року (а.с. матеріалів кримінального провадження 9-10);

- висновком спеціаліста від 11.12.2012 року (а.с. матеріалів кримінального провадження 22).

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2 дані нею як і під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, оскільки вони не послідовні між собою та не співвідносяться з показами свідків та потерпілого. Невизнання вини обвинуваченою суд розцінює як намагання уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинення даного злочину.

Таким чином, в сукупності оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина підсудної у вчиненому повністю доведена, а її неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу, а саме те, що вона раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, в потерпілого відсутні будь-які претензії матеріального чи морального характеру, а також відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що покарання їй слід обрати у виді штрафу в межах санкції статті КК України за якою кваліфіковано вчинений нею злочин, що буде достатнім і необхідним для її виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Nokia X2-02», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Т. В. Василюк