ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

22.09.08

Справа №2а-3181/08/6

 

13 годині 55 хвилин   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:         

головуючого судді  Латиніна Ю.А.,

при секретарі Любобратцевої І.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1. дор. від 26.02.08р.

відповідача - ОСОБА_2,

та представника третьої особи - ОСОБА_3, дор. Від 22.09.2008р.  

, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)         

до   ОСОБА_2 (АДРЕСА_1),

тертя особа - Сімферопольське міське управління ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, бульвар Франко, 44)        

             

про заборону проведення мирних зібрань.

Обставини справи: виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про заборону ОСОБА_2організацію та проведення з 23.09.2008р. о 10 г. 30 хв. акцій біля адміністративної будівлі Сімферопольської міської ради та його виконавчого комітету по  вул. Толстого, 15 в м. Сімферополі, кількістю учасників 300-400 осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, з 17.09.08 на площі перед будівлею виконкому Сімферопольської міської ради відповідачем  проводиться акція з установкою восьми наметів та стільців, з кількістю 80 осіб. Фактично проведення у даний час з урахуванням заявленого кількісного складу учасників акції може привести до шкоди об'єктам зовнішнього благоустрою та блокування проходу до будівлі міської ради.  Проведення акції з кількістю 300-400 осіб планується продовжити на площі перед будівлею Верхової Ради АР Крим. Акція з її продовженням та рухом у місті, створить перешкоди діяльності, як органу місцевого самоврядування, так і державних, громадських, культурних установ, що розташовані у даному районі, вільному переміщенню пішоходів, руху громадському та індивідуальному транспорту, чим обмежить права і свободи громадян-мешканців Сімферополя. Разом з тим, позивач посилається на можливість створення загрози порушення санітарних і гігієнічних норм, правил пожежної безпеки, а також проведення зазначеної акції (пікету) відволіче значні сили і засоби правоохоронних органів, що може сприяти росту правопорушень і злочинів в інших районах міста. Також  місце проведення акції (пікету) не входить у перелік рекомендованих місць для проведення зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших масових заходів в м. Сімферополі, визначених у Додатку №2 «Перелік місць, які пропонуються для проведення масових заходів у м. Сімферополі» до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2 від 09.01.2008р. «Про порядок організації та проведення масових заходів в місті Сімферополі».

Представник позивача у суді позов підтримав, зазначив, що розміщення та знаходження  значної кількості людей перед міською радою, з урахуванням діючої акції з встановленням наметів, що відбувається з 17.09.08 за участю 80 осіб, дійсно створить певні перешкоди для вільного доступу до адміністративних будівель, проходу пішоходів та проїзду транспорту, буде відволікати значні сили правоохоронців, що може негативно вплинути на безпеку у місті,позов просив задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що проведення акції-мітингу біля виконавчого комітету Сімферопольської міської ради є мирними заходом спрямованим на справедливе і прозоре виділення земельних ділянок шляхом контролю з боку громадських організацій, проведення якого не загрожує громадському порядку, правам, свободам та інтересам інших осіб. Пояснив, що це буде короткочасна акція, своїми силами керівництво мітингу зможуть зберегти громадський порядок на місці акції, перебування на мітингу 300-400 осіб необхідно для досягнення більшого впливу на міського голову та керівництва міста відносно незаконного виділу земельних ділянок на території м. Сімферополя.   

Представник третьої особи звернув увагу суду, що при одночасному зібранні заявленої  кількості осіб у місті щодо збереження правопорядку можуть виникнути певні складнощі, так як відволіче значні сили співробітників правоохоронних органів, що може створити реальну небезпеку заворушень, загрозу здоров`ю населення, правам і свободам інших громадян.

Заслухав пояснення представників сторін, третьої особи, розглянув матеріали справи, дослідив надані докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

 

   ОСОБА_2 листом від 17.09.2008р. (а.с.18,19), як координатор Кримської акції протесту «Крим проти самозахватів», звернувся до Сімферопольського міського голови ОСОБА_4 із заявою (повідомленням) про намір провести 23.09.08 в 10-30 г. мітинг біля виконавчого комітету Сімферопольської міської ради за адресою: вул. Толстого, 15.   

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Із вищенаведеної заяви вбачається, що головною вимогою учасників пікету є справедливе та прозоре виділення земельних ділянок шляхом контролю громадських організацій за виділенням земельних ділянок, внаслідок чого припиниться виділення землі за допомогою лобіювання.  Загальна кількість учасників акції визначена на рівні 300-400 осіб,  в заяві зазначена особа відповідальна за проведення акції - ОСОБА_2

Згідно вхідного штемпелю, зазначена заява отримана виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 17.09.2008р. та зареєстровано за №3375 справа Д-106.

Листом від 18.09.2008р. за вих.№3375/Д-106 (а.с.18,19) відповідач був повідомлений про те, що позивач не погоджує проведення заявленої акції і запропоновано завчасно узгодити питання проведення акції у рекомендованому місці з Сімферопольським міським управлінням ГУ МВС України в АР Крим (питання забезпечення громадського порядку) і Управлінням міського господарства Сімферопольської міської ради (питання санітарного порядку).

Статтею 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган місцевого самоврядування  повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2 від 09.01.2008р. «Про порядок організації і проведення масових заходів в місті Сімферополі»  (зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1061 від 25.04.2008р., затверджені Положення про порядок організації і проведення масових заходів у місті Сімферополі (Додаток №1) та Перелік місць, які пропонуються для проведення масових заходів у місті Сімферополі (Додаток №2) (а.с.13-17).

Вищезазначене Положення і Перелік встановлюють порядок організації і проведення недержавних масових заходів в місті Сімферополі шляхом визначення порядку, форми і строку звернення організаторів таких заходів, порядку повернення заяв (повідомлень) без розгляду, підстав для відмови у погоджені, обов'язків організаторів щодо облаштування місць проведення заходів (пересувних санвузлів), страхування відповідальності організаторів перед третіми особами та інше, а також рекомендовані місця проведення заходів.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1205 від 10.05.2007р. «Про заходи по забезпеченню громадського порядку при проведенні масових, культурно-спортивних та інших заходів в м. Сімферополі» заборонено проведення у центральній частині міста Сімферополя, в тому числі у адміністративних будівель державних, громадських, культурних закладів, на центральних площах, в парках, і скверах (площа ім. Леніна, сквер Перемоги, та інші) мітингів, демонстрацій, ходів, інших масових заходів, в тому числі протестів, як із встановленням палаток і інших тимчасових споруд, так і без таких (а.с.7,8).

Аналіз рішень виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2 від 09.01.2008р. «Про порядок організації і проведення масових заходів в місті Сімферополі»  та №1205 від 10.05.2007р. «Про заходи по забезпеченню громадського порядку при проведенні масових, культурно-спортивних та інших заходів в м. Сімферополі» свідчить про звуження останніми конституційних прав громадян на мирні збори шляхом встановлення штучних умов необхідних для реалізації громадянам такого права в м. Сімферополі та заборони проведення таких зборів у центральній частині міста, у зв'язку з чим при вирішені справи керуючись принципом законності (ч.4 ст.9 КАС України) суд не застосовує зазначені нормативно-правові акти виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, а застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу ( Конституцію України, КАС України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод).

Згідно ст.39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.

За вимогами ч.5 ст.182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку (при цьому законодавець вживає сполучник “та”, а не “чи”  і “або”), що означає необхідність встановлення наявності одразу двох чинників - порушення національної безпеки та громадського порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд доходить до висновку, що під «громадським правопорядком» слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.

Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Реальність такої небезпеки позивачем не доведена. В чому полягають інтереси національної безпеки і громадського порядку виходячи з заявлених позовних вимог позивачем не визначені. У якій формі (заворушень, злочинів тощо) очікується небезпека позивачем не визначено. Доказів на підтвердження своїх припущень позивачем не надано.

Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:

-          кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.

-          здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.

На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода об'єднання фактично містить як компонент свободу зібрань.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, «є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства» (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980).

Як слідує із заяви відповідача від 17.09.2008р., останній планує проведення масових заходів з мирною метою, і не планує сприяти чи створювати загрозу заворушень, злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

В свою чергу суд приймає до уваги, що з 17.09.08 на площі у адміністративної будівлі виконкому Сімферопольської міської ради розпочата акція організована ОСОБА_2 із встановленням наметового містечка (кількістю 8 наметів) за справедливе і прозоре виділення земельних ділянок шляхом контролю з боку громадських організацій, з заявленою кількістю учасників 80 осіб.

Суд оцінюючи зазначені обставини, приходить до висновку, що мітинг, який вже проводиться відповідачем з 17.09.08 до 30.10.08, і можливе збільшення кількісного склад учасників мітингу (акції) на 300-400 осіб на вказаний час, може привести до створення загрози заворушень, злочинів, загрози здоров'ю населення, а також може створити перешкоди у доступі громадян до адміністративних будівель Сімферопольської міської ради і її виконавчого комітету, що є посяганням на права і свободи інших людей, тому суд не вбачає підстав для участі у мітингу вказаної відповідачем кількості осіб. Кількісний склад учасників акції-мітингу необхідно обмежити до 50 осіб, з часом перебування на площі біля адміністративної будівлі виконкому Сімферопольської міської ради з            10-30 г. до 21-00 г. 23.09.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 

У повному обсязі постанова виготовлена 22 вересня 2008 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст.160-163, 182, п.6 ч.1 ст.256 КАС України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 організовувати та проводити акцію-мітинг на площі біля адміністративної будівлі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради по вул. Толстого, 15 в м. Сімферополі з 21 години 00 хвилин 23.09.2008 року та обмежити кількісний склад учасників акції-мітингу на площі біля адміністративної будівлі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до 50 осіб.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Латинін Ю.А.