Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/338/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О.М.

Категорія - Умисне вбивство Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Петрової І.М.,

суддів: Лещенка Р.М., Олексієнко І.С.,

при секретарі: Яременко З.А.,

за участю прокурора: Грозана А.В.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

засудженого: ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград кримінальну справу за апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрія Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньо-технічною освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, який зареєстрований і проживає АДРЕСА_1, засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_5 1146 грн. 80 коп. матеріальної шкоди, та 3000 грн. моральної шкоди, а в решті вимог відмовлено.

Вирішені питання судових витрат, витрат на лікування потерпілого та речових доказів у справі.

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним за те, що 18 липня 2010 року близько 2 години 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, які виникли у результаті сварки з ОСОБА_5, взяв з квартири кухонну сокиру та умисно наніс удар нею в ліву тім'яну частину голови ОСОБА_5, спричинивши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я до 21 доби у вигляді забою головного мозку 1 ступеню та середньої тяжкості тілесні ушкодження з розладом здоров»я більше 21 доби у вигляді відкритого перелому зовнішньої пластини лівої тім'яної кістки.

В апеляціях:

- потерпілий ОСОБА_5 просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову. При цьому зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ті обставини, що засуджений вчинив стосовно нього особливо тяжкий злочин, заподіявши йому тілесні ушкодження, які потребували тривалого лікування. У підтвердження такого лікування він надав суду чеки. Однака судом було прийнято рішення про стягнення лише 1146 грн. 80 коп.. Також зазначає, що злочином йому було заподіяно моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, нервових зривах та переживаннях за стан свого здоров'я. Тому він просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 2146 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить змінити вирок суду в частині кваліфікації діяння ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оскільки вважає, що ні досудовим слідством, ні в судовому засіданні, не було добуто беззаперечних доказів того, що засуджений мав умисел на умисне вбивство потерпілого. Стверджує, що ОСОБА_4, заподіявши один удар потерпілому сокирою в голову і побачивши, що той не впав та активно рухається, не став проводити відносно нього будь яких дій, направлених на заподіяння йому смерті. Така поведінка, на думку захисника, вказує на відсутність умислу на вбивство. Тому дії підзахисного необхідно перекваліфікувати на ч.1 ст.122 КК України. При цьому, врахувавши позитивну характеристику ОСОБА_4 за місцем проживання, те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, просить призначити засудженому покарання, не пов'язане з позбавленням волі і звільнити його з під варти.

Провівши в ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту засудженого, дослідження матеріалів справи щодо фактичних обставин справи та матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_4, заслухавши доповідача, показання засудженого та вимоги його захисника, які підтримали свою апеляцію, думку прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та зваживши апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Мотивувальна частина вироку відповідно до ст. 334 КПК України повинна викладатися так, щоб не було суперечливих формулювань і висновків, які могли б викликати сумнів в обґрунтованості і правильності прийнятого судом рішення.

Однак, вказані вимоги кримінально-процесуального закону під час розгляду справи судом першої інстанції були грубо порушені.

Як видно з матеріалів справи, у сформульованому у вироку обвинуваченні ОСОБА_4, яке суд визнав доведеним, на порушення вимог ст. 334 КПК України нечітко і неконкретно викладені обставини, що характеризують зміст і спрямованість умислу винного та його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій - настання смерті потерпілого ОСОБА_5, які мають визначальне значення для правильної кваліфікації дій засудженого.

При формулюванні обвинувачення суд вказав на умисну вину ОСОБА_4 лише щодо заподіяння легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, однак при цьому взагалі не зазначив суб'єктивного ставлення засудженого до наслідків своїх дій, які були направлені саме на вбивство потерпілого, хоча кваліфікував його дії за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, як замах на вбивство, при якому настання смерті обов'язково має охоплюватись умислом винного (прямим чи непрямим).

Крім того, відповідно до ст.ст.7, 9 ЗУ «Про судову експертизу» N 4038-XII від 25.02.1994 року, судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами, до яких належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи слідчим СВ Олександрійського МВ УМВС України винесено постанову про призначення судово-психологічної експертизи (а.с.90). Вказану судово - психологічну експертизу провела експерт ОСОБА_6 (а.с.92), яка не являється атестованим судовим експертом включеним до державного Реєстру атестованих судових експертів, через що дану експертизу не можна вважати проведеною з дотриманням діючого законодавства.

Вважаючи що по справі проведення судово - психологічної експертизи є вкрай важливим для правильної кваліфікації дій ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що при новому розгляді справи необхідно призначити судово - психологічну експертизу з дотриманням вимог ЗУ «Про судову експертизу» № 4038-Х11 від 25.02.1994 року.

Отже, допущені у справі порушення кримінально-процесуального закону при постановленні вироку щодо ОСОБА_4 є істотними, оскільки впливають на обґрунтованість прийнятого у справі рішення, а тому є підставами, відповідно до ст. 367 КПК України, для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд в ході якого необхідно врахувати вищевикладене шляхом детального допиту та перевірки показань засудженого, потерпілого, свідків, належним чином перевірити доводи викладені в апеляціях захисника-адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України в редакції 1960 року, п.15 «Перехідних положень» КПК України в редакції 2012 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2012 року, стосовно ОСОБА_4 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Судді: