ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси
21 березня 2013 року Справа № 823/484/13-а
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Орленко В.І.,
при секретарі - Яремич В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Корсунь-Шевченківська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в розмірі 651 грн. 20 коп. в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи з січня 2012 року на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, має непогашену заборгованість зі сплати єдиного податку за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року в розмірі 651 грн. 20 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника інспекції, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно п. 291.2 статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;
2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
3) третя група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;
4) четверта група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
5) п'ята група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;
6) шоста група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, на підставі якої органом державної податкової служби видається свідоцтво платника єдиного податку.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.10.1999 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2013 р.) та перебуває на обліку в Корсунь-Шевченківській міжрайонній державній податковій інспекції як платник податків і зборів з 27.10.1999 р. за №16 (довідка про взяття на облік платника податків № 54/28-00д від 29.04.2005 р.).
25 січня 2012 року відповідачем до державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (група 1, вид діяльності згідно з КВЕД - роздрібна торгівля з лотків та на ринку), на підставі якої 25.01.2012 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2.
Згідно п. 296.2 статті 296 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 статті 295 цього Кодексу. Платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 статті 296 цього Кодексу).
Ставки єдиного податку встановлюються згідно п. 293.1 статті 293 Податкового кодексу України у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).
Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
для третьої і четвертої груп платників єдиного податку: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
для п'ятої і шостої груп платників єдиного податку: 1) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України; 2) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 статті 293 Податкового кодексу України).
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2, 3 і 5 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до 1 або 2 групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 293.4 статті 293 Податкового кодексу України).
Ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 статті 293 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 4 і 6 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України; 2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 293.52 статті 293 Податкового кодексу України).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
Відповідно до рішення Городищенської міської ради від 22.12.2011 року № 14-3/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.06.2011 № 9-23/VI «Про місцеві податки і збори на 2012 рік» для виду діяльності «Роздрібна торгівля з автомашин, лотків та прилавків у спеціально відведених місцях» у 2012 році для першої групи платників єдиного податку встановлено ставку єдиного податку у розмірі 10 % від розміру заробітної плати на 1 січня 2012 року.
Рішенням Городищенської міської ради від 05.07.2012 року № 18-67/VI «Про місцеві податки і збори на 2013 рік» для виду діяльності «Роздрібна торгівля з лотків та на ринку» у 2013 році для першої групи платників єдиного податку встановлено ставку єдиного податку у розмірі 10 % від розміру заробітної плати на 1 січня 2013 року.
Відповідачем в поданій до державної податкової інспекції у Городищенському районі заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрано 10-ти відсоткову ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування. Таким чином, щомісячна сума єдиного податку у 2012 році складає 107 грн. 30 коп., у 2013 році - 114 грн. 70 коп.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно наданих позивачем виписок з облікової картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за серпень - грудень 2012 рік, січень 2013 рік в розмірі 651 грн. 20 коп.
За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України (п. 300.1 статті 295 Податкового кодексу України).
Так, за змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.
У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки Корсунь-Шевченківською міжрайонною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби (Городищенське відділення) на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 98 від 26.11.2012р. на суму 429 грн. 20 коп.
Відповідачем вимога про сплату податкового боргу № 98 від 26.11.2012 р. в порядку узгодження не оскаржувалась, заборгованість зі сплати єдиного податку за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року протягом встановленого для його сплати строку не сплачено.
Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 651 грн. 20 коп.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Корсунь-Шевченківської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби кошти в розмірі 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 25.03.2013 р.