УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 серпня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Новодворської О.І.,  Висоцької В.С,  Олейникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Завод „Ефком" про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 10 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 24 травня 2005 року,

встановила:

У листопаді 2004 року позивач звернувся в суд із даним позовом,  посилаючись на те,  що 3 вересня 2004 року він направив відповідачеві заяву про виключення його із членів товариства та виплату його долі у спільному майні та не отримані доходи. Відповідач у порушення  ст.  20 Закону України „ Про звернення громадян" направив йому відповідь лише через 65 днів,  чим порушив його законні права.

Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. та судові витрати.

Рішенням Солом'янського районного суду м.  Києва від 31 січня 2005 року,  залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 14 квітня 2005 року,  в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою,  в якій не погоджується з ухваленими судовими рішеннями.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення норм матеріального й процесуального права,  у зв'язку з чим просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Справа № 33ц-1711с-07                                           Категорія ЦП: 44

Головуючий у першій інстанції Кулікова С. В.

Доповідач Новодворська О.І.

Колегія суддів  дійшла висновку,  що підстави для перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача,  місцевий суд виходив із того,  що права та законні інтереси позивача відповідачем не були порушені.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 10 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 24 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.