УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 серпня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: Новодворської О.І.,  Висоцької В.С,  Олейникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1",  Підприємства „Валді-Україна" про захист честі,  гідності та ділової репутації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 31 березня 2005 року,

встановила:

У квітні 2001 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про захист честі,  гідності та ділової репутації.

В заяві зазначав,  що в ході розгляду справ в Арбітражному суді м.  Києва були поширені відомості,  які не відповідають дійсності,  тому просив суд зобов'язати відповідачів їх спростувати.

Посилається,  що відповідачі поширили про нього відомості про те,  що він підписав ліцензійний договір від 31.03.1998 року про видачу підприємством „Валді-Україна" Товариству з обмеженою відповідальністю „Подарунки" виключної ліцензії з правом надання субліцензії на використання торгового знаку „Валді". Указану угоду він не підписував,  а замість його підпису стоїть відбиток факсиміле,  яке було виготовлено для використання на внутрішніх документах підприємства.

Указані відомості завдають шкоди його честі,  гідності та діловій репутації,  оскільки характеризують його як непорядку особу,  яка перевищила свої повноваження.

Справа № 33ц-1704кс-07                                                   Категорія  ЦП: 14

Головуючий у першій інстанції Немировська О.В.

Доповідач Новодворська О.І.

Рішенням Святошинського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року,  залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 31 березня 2005 року,  в задоволенні позовних вимог позивачів було відмовлено

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 31 березня 2005 року.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи,  порушення норм матеріального й процесуального права,  у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд у зв'язку з тим,  що суд першої інстанції розглянув справу в його відсутність,  не повідомивши його у передбаченому  ст.  91 ЦПК України ( у редакції Закону 1963 року) порядку про час та місце судового засідання. Так повідомлення про час та місце судового засідання йому була вручена 27.11.2004 року,  тобто за два дні до слухання справи,  про слухання справи ж 9.12.2004 року він повідомлення не отримував.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п.3  ст.  338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд,  якщо справу розглянуто за відсутності будь - кого з осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається,  що розгляд справи проведено в порушення наведених вимог закону та  ст. ,  ст.  91,  172 ЦПК України ( у редакції Закону 1963 року) без участі позивача,  із порушенням порядку вручення йому судової повістки.

Ураховуючи наведене,  колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу та скасувати судові рішенця ухвалені по справі,  справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336,  338 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 31 березня 2005 року скасувати,  справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.