ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5011-43/12756-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач,

суддів:Акулової Н.В.,

Алєєвої І.В.

розглянувши касаційну скаргу Директора товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_4

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.12р.

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.01.13р.

у справі№5011-43/12756-2012 господарського суду міста Києва

за заявою ОСОБА_5

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Женева"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:не з'явився

від боржника:не з'явився

від скаржника:ОСОБА_6, за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року по справі № 5011-43/12756-2012 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" - арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича про відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева". Виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича.

Зобов'язано ОСОБА_4 передати розпоряднику майна - арбітражному керуючому Гороховському Андрію Вікторовичу всю необхідну облікову та фінансову документацію.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.13р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року по справі № 5011-43/12756-2012 - без змін.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.12р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.13р. у справі №5011-43/12756-2012, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів, з вимогою відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна .

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 4-7, 4-3, 38 Господарського процесуального кодексу України, а також на неналежне повідомлення сторін про час та дату судового засідання. До того ж, скаржник зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції на позначені апелянтом порушення норм процесуального права судом першої інстанції уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки.

Арбітражний керуючий Гороховський А.В. у відзиві № 16-0325 від 25.03.13р. на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

В призначене судове засідання представники кредиторів та боржника не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.03.13р. за № 02-05/190, у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Запорощенко М.Д. (доповідач), судді Акулова Н.В., Алєєва І.В.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій , ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року призначено по справі № 5011-43/12756-2012 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року задоволено заяву арбітражного керуючого Юринця А.В. від 19.11.2012 року про дострокове припинення повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева», призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» - арбітражного керуючого Гороховського А.В., на підставі його заяви від 04.12.2012 року.

Також зобов'язано арбітражного керуючого Юринця А.В. передати новому розпоряднику майна боржника - арбітражному керуючому Гороховському А.В., всю документацію та інші матеріали, що стосуються процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року по справі № 5011-43/12756-2012 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" - арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича про відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева". Виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича.

Зобов'язано ОСОБА_4 передати розпоряднику майна - арбітражному керуючому Гороховському Андрію Вікторовичу всю необхідну облікову та фінансову документацію.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.13р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року по справі № 5011-43/12756-2012 - без змін.

Приймаючи означені судові акти щодо відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева", суди попередніх інстанцій виходили з встановленої на підставі матеріалів справи та наданих документів невідповідності дій керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення, на підставі чого дійшли висновку про щодо правомірності вимог розпорядника майна про усунення ОСОБА_4 від виконання повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» та задоволення клопотання арбітражного керуючого Гороховського А.В.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 12 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржених судових актів ) у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.

Це означає, що у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в т.ч. законодавства про банкрутство, з метою недопущення настання незворотних наслідків для учасників справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржених судових актів ) розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Відстороняючи за клопотанням розпорядника майном керівника від займаної посади, суд першої інстанції виходив зі встановлених ним фактів ненадання керівником боржника своєчасно розпоряднику майна документів, що необхідні для реалізації розпорядником майна приписів вищенаведеної норми Закону. Такі дії керівника унеможливлюють виконання розпорядником майна покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків, сприяють затягуванню справи про банкрутство та порушують права кредиторів. При цьому, приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій керувалися положеннями саме ч. 2 ст. 12 Закону про банкрутство щодо відсторонення керівника боржника.

Щодо доводів скаржника про відсутність доказів вчинення керівником боржника дій, що порушують законодавство, то судами попередніх інстанцій було встановлено достатньо обставин, що свідчать про протиправні дії та бездіяльність керівника боржника, і ці обставини підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у справі судові акти про відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" та покладення виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Гороховського Андрія Вікторовича, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та містять заперечення, які були предметом дослідження господарськими судами і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваної постанови. У зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Директора товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.12р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.13р. у справі №5011-43/12756-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

І. Алєєва