УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/490/13Головуючий суду першої інстанції:Кузьміна О.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"27" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії у складі:

головуючого суддіПритуленко О.В.,

суддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

при секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пені, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 18 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Приватне підприємство «Сервісна компанія «Комфорт» (далі - ПП «СК «Комфорт») звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу, мотивуючи її тим, що 1 квітня 2010 року між ПП «СК «Комфорт» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території. В порушення п. 4.2.2 договору ОСОБА_6 здійснює платежі за надані послуги нерегулярно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 1 січня 2013 року за нею утворилася заборгованість в сумі 2926,11 грн. Заявник просив стягнути з ОСОБА_6 вказану суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, на підставі п. 2.3 договору просив стягнути пеню в розмірі 1% несплаченої своєчасно суми за кожен день прострочення.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 18 лютого 2013 року у прийнятті заяви Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про видачу судового наказу відмовлено з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України (заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу).

В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Сервісна компанія «Комфорт», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розгляд вимог заявника про стягнення з боржника пені статтею 96 ЦПК України не передбачено, оскільки обов'язок боржника по сплаті пені передбачений умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, яким визначений порядок її нарахування та розмір, до заяви про видачу судового наказу був доданий обґрунтований розрахунок пені, в зв'язку з чим вимоги ПП «СК «Комфорт» про стягнення пені є безспірними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПП «СК «Комфорт», обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги заявника, викладені у заяві про видачу судового наказу, складаються з вимог про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних та стягнення пені, передбаченої п. 2.3. укладеного між сторонами договору в разі прострочення сплати послуг.

Відмовляючи ПП «СК «Комфорт» в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених п. 1 ч. 3 ст. 100 ЦПК України підстав для відмови у прийнятті заяви, через те, що заявником заявлено вимогу (про стягнення пені), не передбачену статтею 96 ЦПК України.

Між тим, з таким висновком погодитись не можна.

Статтею 96 ЦПК України визначено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, зокрема частиною 3 цієї статті передбачено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 100 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в заяви про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що підтверджують правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Враховуючи, що при зверненні з заявою про видачу судового наказу ПП «СК «Комфорт» додало договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладений між сторонами 1 квітня 2010 року (пунктом 2.3 якого передбачена відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді пені), розрахунок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, розрахунок 3% річних, розрахунок суми, на яку збільшилася суми основного боргу внаслідок інфляційний процесів та нарахованої пені, суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу.

З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що питання про прийняття заяви про видачу судового наказу судом першої інстанції вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, тому відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 18 лютого 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.