АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2537/13 Справа № 2-67/11 Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т.О. Доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія 37

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: - Слоквенка Г.П.,

Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі: Надтоці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати -ОСОБА_8. Після її смерті відкрилася спадщина, яка склається з домоволодіння АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем першої черги за законом, але у встановлений законом строк позивач не зміг звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки до 05.06.2002 року проходив службу в органах МВС України у м.Павлоград. Після звільнення з органів МВС України був госпіталізований та проходив лікування у психіатричній лікарні. На момент смерті матері мав велику загруженість по роботі, а в подальшому у зв'язку з загостренням хвороби не мав можливості своєчасно звернутися нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Прохав визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, серії ВСХ № 926711 від 30.06.2006 року, видане на ім'я ОСОБА_6, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9 та визначити йому додатковий строк тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 30.06.2006 року, видане на ім'я ОСОБА_6 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9 Визначено ОСОБА_5 додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини, після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8, з дня набрання рішення чинності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, - просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.171-174).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_8, яка є матір'ю позивача. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася з квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги був її син - ОСОБА_5 та мати померлої - ОСОБА_9, яка на момент смерті проживала з померлою, і фактично прийняла спадщину, але не оформила своє право власності. ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті, онуки померлої - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ВСХ № 926711, від 30.06.2006 року спадщину після померлої прийняла ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк на звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, при цьому суд керувався нормами ЦК України в редакції 2003 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що спадщина відкрилася з дати смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Строк для прийняття спадщини закінчився 26.01.2002 року. Тому правовідносини між сторонами повинні регулюватися Цивільним Кодексом Української РСР, який не передбачав можливість звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Згідно до п.1,2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

За таких обставин у задоволені позову про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

Не може бути залишено в силі і рішення суду у частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2006 року, видане на ім'я ОСОБА_6, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9, оскільки, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів осіб, як скасування свідоцтва про право на спадщину, не відноситься до компетенції суду та протирічить положенням ч.2 ст.16 ЦК України, а підстав для визнання недійсним не встановлено.

Таким чином судом 1 інстанції застосовано закон, який не поширюється на виниклі між сторонами правовідносини, що, відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 307, п.4 ч.1, ч.2 ст. 309, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2012 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: