ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.06 Справа№ 4/17-22/4
За позовом : Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Електрон-Т”, м. Львів
Про стягнення 5 107,63 грн. плати за скид понаднормативних забруднень та стягнення 2061,69 грн. пені
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Прокурор –Кулинич Ю.М. –пом. прокурора
Від позивача –Гуковський П.В. –юр.кон., Коваль Р.П. –юр.кон.
Від відповідача –Зборівський А.Є–представник
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 5 107,63 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, із них 4 227,00 грн. –на користь позивача, 880,63 грн. –в доход міського бюджету ( Фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками позивача в присутності представників відповідача здійснено вибірковий відбір проб стічних вод відповідача, про що складено акт № 1172 від 10.02.2004р.. Результати лабораторного аналізу проб стічних вод показали перевищення у пробах встановлених лімітом значень аміаку, фосфатів, завислих речовин та ін.
Відповідач подав відзив від 25.01.2005р. за № 23 та доповнення від 24.03.2005р. за №99 до відзиву, в яких проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, зокрема, що позивачем не дотримано вимог п.7.4.6.1 Правил , а саме: не надіслано повідомлення про порушення відповідачем Правил; не надіслані на адресу відповідача результати розгляду контрольного аналізу проб; не надіслана претензія з розрахунком та рахунком за перевищення ДК забруднюючих речовин; за результатами головного аналізу є перевищення ДК тільки по аміаку, тому нарахування плати за результатами контрольного аналізу є безпідставним.
09.10.2006р. позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача 2 061,69 грн. пені за прострочення терміну сплати додаткової плати, яка нарахована за період з 14.06.2004р. по 21.09.2006р.
Прокурор не підтримує клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача пені.
Відповідач у відзиві, поданому суду 09.11.2006р., заперечує проти стягнення пені з тих підстав, що додаткова плата за своїм змістом у розумінні ч.1 ст.241ГК України є адміністративно-господарською санкцією, на яку не може нараховуватися пеня. Крім того, пеня нарахована за період більше як два роки, що є порушенням вимог п.6 ст.232 ГК України, а також мотивує пропуском строку позовної давності, встановленого ст.258 ЦК України для стягнення неустойки.
Для надання можливості сторонам подати додаткові докази в судовому засіданні 19.10.2006р. оголошувалась перерва до 09.11.2006р., 09.11.2006р. –до 14.11.2006р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
12.10.2001р. позивачем та відповідачем укладено договір № 200419 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відповідно до умов якого позивач надає послуги у забезпеченні питною водою в об”ємі 526 куб.м/міс. та приманні стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднюючих речовин , в об”ємі 526 куб.м/міс, та дощових стічних вод в об”ємі 255 куб. м./міс., а відповідач здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (надалі –Правила приймання стічних вод).
Одним із зобов”язань відповідача, встановлених названим договором, є отримання дозволу на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднюючих речовин, що передбачено п. 2.2.1 договору.
Ліміт №160на скид забруднюючих речовин у систему міської каналізації ТзОВ НВП „Електрон –Т” , чинний з 01.11.2003року, затверджений позивачем 13.11.2003року, згідно із яким ліміт на скид рН становить–9 г/куб.м, аміаку - 30,0 г/куб.м., завислих речовинах –380 куб.м, фосфатах –10г/куб.м . Допустимі концентрації на скид нікелю в ліміті № 160 не вказані.
10.02.2004р представниками позивача в присутності представника відповідача із контрольного колодязя -1 відібрані проби стічних вод для проведення хімічних аналізів, про що складено акт № 1172.Акт підписаний представником відповідача без жодних зауважень.
Хіміко-бактеріологічною лабораторією ЛМКП „Львівводоканал” проведений головний аналіз стічних вод, результати якого відображені в аналізі №33 від18.02.2004р.
Контрольний аналіз стоків № 331 від 16.02.2004р. проведений лабораторією КП „ Інспекція благоустрою та екології м. Львова” на підставі акту відбору № 11721 ( контрольна проба).
Результати аналізів наступні:
Головний аналіз Контрольний аналіз Допустимі концентрації
Показники: г/куб.м мг/куб.дм г/куб.м
нікель 0,0 2.1 0,1( дод.10.2 до Правил)
рН 8,2 9,35 9( ліміт № 160)
аміак 68,0 43,3 30,0 (ліміт №160)
зав.реч. 155,0 772,0 380 (ліміт №160)
фосфат 0,55 43,15 10 ( ліміт №160)
Згідно із поясненням до результатів лабораторного аналізу № 331 від 16.02.2004р.начальника хімічної лабораторії КП „Адміністративно –технічного управління” , яке на момент проведення контрольного аналізу мало назву –КП „Інспекція благоустрою та екології м. Львова”, результати вимірювання якісних показників проб у стічних водах, відображені у мг/ куб. дм , є тотожними з показниками, у г/ куб. м , числові значення показників не змінюються.
На підставі результатів контрольного аналізу проб за перевищення допустимих норм якісних показників стічних вод позивачем нарахована додаткова плата в сумі 5 107,63 грн. ( розрахунок № 1339/36 від 21.05.2004р. в матеріалах справи).
На цю суму позивачем пред”явлена претензія № 1339 ( вихідний номер 36-2697) від 14.06.2004р. Разом з претензією позивач надіслав відповідачеві розрахунок № 1339/36 від 21.05.2004р., рахунки П 1 № 1339/ЕК та П2 № 1339/ВК на додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, акт № 1172 від 10.02.2004р. та лабораторний аналіз стічних вод № 331. Названа претензія з доданими документами надіслані відповідачеві 22.06.2004р. та 28.01.2005р., що підтверджено реєстром відправлень за 22.06.2004р. та описом вкладення у рекомендований лист за 28.01.2005р., які є в матеріалах справи. Відповідач не сплатив додаткової плати за скид понаднормативних забруднень.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов”язані, зокрема, дотримуватися встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин.
Статтею 68 Закону України „ Про охорону навколишнього середовища” встановлено відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про охорону навколишнього середовища, зокрема, при допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин.
Згідно із.п.2.1 та п.2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованим Мінюстом України 26.04.2002р. за № 403/6691, введеним в дію з 06.05.2002р., водоканали мають право пред”являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень , при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а підприємства зобов”язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Пунктом 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. Наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37, зарестр. Мінюстом України 26.04.2002р. за № 402/6690, введена в дію з 06.05.2002р. (надалі –Інструкція), передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, погодженими 05.08.2002р.Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області та Львівською міською санітарно-епідеміологічною станцією, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002р. № 292, встановлені наступні граничні нормативні показники стічних вод підприємств:
-по рН –6.5-9 г/куб/м
-по азоту амонійному та аміаку -30 г/куб.м;
-по завислих речовинах - 380 г/куб.м;
-по фосфатах –10г/куб.м.
-по нікелю - 0,1 г/куб.м –гранично допустима концентрація , встановлена додатком 10.2 до Правил для скиду у водойми.
Відповідно до п./п 6.3.1 п.6.3 Правил, для забруднюючих речовин, не вказаних у Ліміті на скид, допустима концентрація встановлюється на рівні гранично допустимої концентрації ( додаток 10.2) для водойм господарсько-питного призначення.
Згідно із п. 3.6 договору, скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом згідно із Правилами приймання.
Відповідно до п.3.2 Інструкції додаткова плата сплачується при перевищенні вмісту забруднюючих речовин у стічних водах порівняно з нормами, встановленими місцевими Правилами.
В силу п.4.2 Інструкції, 20% додаткової плати перераховуються до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, а 80% - залишаються у розпорядженні Водоканалу.
Суд вважає, що заперечення відповідача проти позову в частині стягнення додаткової плати суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
В силу п.7.4.6.1 Правил, після закінчення головного аналізу у разі виявлення перевищення норм (ДК), встановлених Правилами, водоканал скеровує підприємству повідомлення ( телефонограму) про порушення Правил у 3-денний термін за умови здійснення контрольного аналізу.
Витягом із журналу телефонограм, який є у матеріалах справи, підтверджено надсилання позивачем 19.02.2004р. на адресу відповідача телефонограми про перевищення показників якості стічних вод, тому твердження відповідача про те, що йому не були відомі результати головного аналізу безпідставні..
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не надіслані на адресу відповідача результати розгляду контрольного аналізу проб, не надіслана претензія з розрахунком та рахунком за перевищення ДК забруднюючих речовин, оскільки такі доводи суперечать фактичним обставина справи. Матеріалами справи підтверджено надсилання відповідачеві претензії № 1339 від 14.06.2004р. ( вихідний номер 36-2697) з доданими розрахунком додаткової плати, проведеним на підставі результатів контрольного аналізу, та рахунками на оплату. Щодо доводів відповідача про те, що за результатами головного аналізу є перевищення ДК тільки по аміаку, тому нарахування плати за результатами контрольного аналізу є безпідставним, то такі доводи суперечать Правилам приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова. Згідно із п.7.2.31 Правил, водоканал має право погодитись з результатами контрольного аналізу і арбітражного аналізу не проводити. У цьому випадку всі розрахунки виконуються згідно із результатами контрольного аналізу, що і було зроблено водоканалом.
На думку суду, пеня до задоволення не підлягає, оскільки договором № 200419 стягнення пені за несвоєчасну сплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, не передбачено. Крім того, при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, яких прокурор не підтримує, позивачем не сплачені судові витрати, в порядку та розмірі, встановленому законом, пеня нарахована з порушенням вимог п.6 ст.232 ,ч.1 ст.241 ГК України, а також ст.258 ЦК України.
Враховуючи те, що пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням вмісту забруднюючих речовин уноситься в терміни, встановлені договором, а договором № 200419, такий термін не встановлений, відповідач зобов”язаний був згідно із ст. 530 ЦК України перерахувати додаткову плату в 7-денний термін з дня пред”явлення вимоги. Такою вимогою була претензія № 1339 ( вихідний № 36-2697) від 14.06.2004р. надіслана відповідачеві разом з розрахунком та рахунками на оплату додаткової плати, які відповідачем не оплачені.
Відтак, суд вважає, що спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Цивільним та Господарським кодексами України, Водним кодексом України, Законом України „ Про охорону навколишнього середовища”, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. Наказом Держбуду України від 19.02.02р. № 37, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. Наказом Держбуду України від 19.02.02р. № 37, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затв. Рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.02р № 292, ст.ст. 22, 29, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 82-85, 115-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Електрон-Т”, ідент. код 00244676, адреса: 79019, м. Львів Шевченківський район, вул. Квіткова,12 на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, ідент.код 03348471, адреса: 79017 , м. Львів, вул. Зелена,64 –4227,00 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Електрон-Т”, ідент. код 00244676, адреса: 79019, м. Львів, Шевченківський район, вул. Квіткова,12 в доход міського бюджету на рахунок Фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова, ідент. код 23949066, м. Львів, пл. Ринок,1 –880,63 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Електрон-Т”, ідент. код 00244676, адреса: 79019, м. Львів Шевченківський район, вул. Квіткова,12 в доход державного бюджету 51,00грн. держмита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Електрон-Т”, ідент. код 00244676, адреса: 79019, м. Львів, Шевченківський район, вул. Квіткова,12 на користь ДП „Судовий інформаційний центр” 118,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Хабіб М.