ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.08 Справа № 20/241д/06
Суддя Гандюкова Л.П.
|
м.Запоріжжя |
|
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь
до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополь Запорізької області”, Запорізька область, м. Мелітополь
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Мелітополь
про визнання недійсним кредитного договору
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -не з'явився;
Від відповідача - Літута С.В. (дов. ВСО№242305 від 10.04.2007р.);
Від третьої особи -не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про визнання недійсним кредитного договору № 70-05 від 14.09.2005р., укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополь Запорізької області” та Приватним підприємцем ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду від 03.08.2006р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/241д/06, судове засідання призначено на 28.08.2006р. Ухвалою суду від 28.08.2006р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.09.2006р., потім -на 02.10.2006р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 02.10.2006р. в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 20/241д/06 продовжено на один місяць -до 03.11.2006р. Ухвалою суду від 02.10.2006р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, розгляд справи відкладено на 02.11.2006р. У судовому засіданні 02.11.2006р. оголошено перерву до 03.11.2006р. Ухвалою суду від 03.11.2006р. до прокуратури м.Мелітополь були направлені матеріали (інформація) для перевірки факту підроблення документів, провадження у справі було зупинено до отримання результатів перевірки. Ухвалою від 24.04.2008р. після усунення обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 28.05.2008р.
Позивач після поновлення провадження у справі у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
28.05.2008р. справу розглянуто, за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядають позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. 09.06.2006р. позивач отримав від відповідача договір про внесення змін до кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р У зв'язку з відсутністю у позивача зазначеного кредитного договору він звернувся до відповідача з вимогою надати оригінал цього договору. На вимогу відповідач надав копію договору №70-05 без реквізитів сторін, яку позивач і представив до суду та просить визнати його недійсним на підставі ст.ст.203, 208, 215,236, 1047 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” у зв'язку з недодержанням письмової форми кредитного договору, а саме тим, що він не містить підписів сторін. При цьому, позивач вказує, що сам факт отримання коштів не є доказом того, що таке отримання було здійснено згідно договору кредиту, а не договору дарування чи іншого договору. Для письмового правочину недостатньо викласти його зміст з дотриманням існуючих правил правопису і філології. Сформульований текст обов'язково має бути підписаний його сторонами. Під підписанням правочину необхідно розуміти скріплення тексту оригінальною позначкою, притаманною лише даній особі. Позивач також зазначив, що перелік документів, які повинні надаватися банку з метою отримання кредиту, ним не надавалися.
Відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним. У своєму письмовому відзиві зазначив, що у вересні 2005 року позивач звернувся до банку з клопотання про надання кредиту в сумі 160 000 грн., за наслідками розгляду якого було прийнято рішення про видачу кредиту. 14.09.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний кредитний договір №70-05, за яким позивачу були надані кошти в розмірі 160 000 грн. для придбання товарно-матеріальних цінностей та кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 12.03.2006р.. Підписаний договір відповідає істотним умовам, викладеним в ч.2 ст.345 ГК України. В якості забезпечення повернення кредиту між сторонами був укладений договір застави №156 від 14.09.2005р. з майновим поручителем ОСОБА_2. З метою цільового використання кредиту платіжним дорученням №86 від 14.09.2005р. з позичкового рахунку позичальника кошти в сумі 160000 грн. були направлені ТОВ “Іва” для оплати кондитерських виробів згідно рахунку №45. Отримання матеріальних цінностей підтверджується накладною від 15.09.2005р. Позичальник свої зобов'язання по поверненню кредиту в установлений строк не виконав. Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2006р. у справі №7/157/06 з позичальника СПДОСОБА_1. на користь банку стягнуто заборгованість по кредиту, відсотках, пені по кредиту та відсотках. Просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа -ОСОБА_2. по суті спору пояснив, що у зв'язку з тим, що між ним та позивачем існують комерційні стосунки, то він не заперечував виступити майновим поручителем при наданні кредиту. Однак договір застави складається раніше ніж кредитний договір для забезпечення гарантій. Як зазначає ОСОБА_2., згодом йому стало відомо, що позивачка не отримала ані коштів, ані самого кредитного договору. Після звернення третьої особи разом із позивачем до керівництва банку, їм було надано копія договору №70-05 без реквізитів та підписів сторін. Надходження на рахунок позивача суми 160000 грн. не свідчить про те, що це саме кредитні кошти оскільки в платіжному доручення не вказано підстави їх надходження. Мелітопольською прокуратурою було порушено кримінальну справу у відношенні колишнього керівника банку ОСОБА_3. щодо видачі кредитів, що також свідчить про те що у відповідача існують певні недоліки відносно видачі кредитів та наявність дій, які підпадають під кримінальну відповідальність. Позовні вимоги підтримує. У судове засідання 28.05.2008р. третя особа не з'явилася, про місце та час судового засідання повідомлена належним чином.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи у відсутність позивача та третьої особи.
03.11.2006р. позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №0/241д/06 на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до вирішення кримінальної справи №290611пр в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області. Клопотання судом було відхилено, оскільки суд вважав за можливе розглянути господарську справу без вирішення кримінальної справи, оскільки у кримінальній справі обвинувачення пред'явлено щодо порушення керівником відповідача порядку укладення кредитного договору, встановленого відповідним Положенням, а господарський спір розглядається з інших підстав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополь Запорізької області” про визнання недійсним кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р., мотивуючи тим, що зазначений кредитний договір нею особисто не підписувався, кредитні кошти не отримувалися. Оскільки у зв'язку з цим оригінал кредитного договору у неї відсутній, до суду позивач надала копію договору, що з її слів був представлений банком на її вимогу, в якому відсутні реквізити та підписи сторін.
Відповідач проти позову заперечив, у судових засіданнях 28.08.2006р. та 18.09.2006р. надавав суду для огляду оригінал кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р., в якому реквізити та підписи сторін були наявні.
Оскільки позивач СПД ОСОБА_1. заперечувала підписання спірного кредитного договору, суд з метою відібрання у неї експериментальних зразків підпису та призначення судової почеркознавчої експертизи, ухвалою суду від 28.08.2006р. визнав обов'язковою її особисту явку у наступне судове засідання. Однак, у судове засідання 18.09.2006р. ані приватний підприємець, ані її уповноважений представник не з'явилися. Наступного дня після судового засідання, тобто 19.09.2006р., від СПД ОСОБА_1 судом було отримано клопотання про відкладення справи у зв'язку з її відрядженням.
Після відкладення розгляду справи на 02.10.2006р., представлення оригіналу договору відповідачем вже виявилося неможливим, оскільки матеріали кредитної справи про видачу 14.09.2005р. ППОСОБА_1. кредиту в розмірі 160000 грн. були вилучені у філії “Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополі” згідно з постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 20.09.2006р. за поданням старшого слідчого прокуратури м.Мелітополя по кримінальній справі №290611.
Враховуючи обставини справи, неможливість призначення судової експертизи, оскільки для її проведення необхідний оригінал спірного документу, суд, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності ухвалою суду від 03.11.2006р. направив матеріали (інформацію) до слідчих органів для перевірки факту підроблення документів, у тому числі, службового.
За наслідками проведеної перевірки господарським судом одержано постанову старшого слідчого Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 14.03.2008р. про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні службових осіб філії “Відділення Промінвестбанку в м.Мелітополі Запорізької області” по ст.366 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину. В постанові, зокрема, зазначено, що в ході судового розгляду кримінальної справи №290611пр за звинуваченням колишнього керуючого філією Промінвестбанку ОСОБА_3. по ст.365 ч.3 КК України була призначена та проведена почеркознавча експертиза кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р. Згідно з висновком експерта №47 від 03.07.2007р., копію якого долучено до матеріалів справи, встановити чи виконані підписи, в тому числі і в кредитному договорі,ОСОБА_1. чи іншою особою не виявилося можливим з причини малого обсягу в її підписі графічної інформації, обумовленої краткістю підпису та простої будови складових її рис.
Слід також зазначити, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.02.2008р. було скасовано вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 31.10.2007р., яким ОСОБА_3. була визнана винною та засуджена по ст.365 ч.3 КК України, кримінальну справу направлено прокурору м.Мелітополя для проведення додаткового розслідування.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Предметом спору є визнання недійсним кредитного договору.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно з ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Приписами ст.208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу; інші право чини, щодо яких законом встановлена письмова форма. Частиною 1 ст.206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне.
Приписами ст.35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2006р. у справі №7/157/06 задоволено позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополь Запорізької області” про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №70-05 від 14.09.2005р., яким встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві 160 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №86 від 14.09.2005р. Зазначене рішення не було оскаржене та набрало законної сили.
Згідно з п.4.1.1 кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р. банк зобов'язався видавати кредит у безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів позичальника виключно з дати набрання чинності угод, що є забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Матеріали справи свідчать, що з метою забезпечення повернення кредиту, між відповідачем (банком) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір застави №156 від 14.09.2005р. відповідно до якого ОСОБА_2 є майновим поручителем по зобов'язанням Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р.
Відповідно до вищезазначеного платіжного доручення №86 від 14.09.2005р., грошові кошти у сумі 160 000 грн. були перераховані банком на рахунок ТОВ “Іва” з призначенням платежу: за кондитерські вироби. Згідно з платіжними дорученнями, наданими відповідачем (а.с 42-44) ППОСОБА_1. частково здійснювала погашення відсотків згідно кредитного договору №70-05 від 14.09.2005р.
Таким чином, вищевикладене свідчить, що умови договору кредиту виконувалися з обох сторін.
Згідно з висновком експерта Д№47 від 03.07.2007р. судово-почеркознавчої експертизи встановити чи виконані підписи, в тому числі і в кредитному договорі,ОСОБА_1. чи іншою особою не виявилося можливим з причини малого обсягу в її підписі графічної інформації, обумовленої краткістю підпису та простої будови складових її рис. Таким чином, не виключена можливість підписання договору позивачем. Позивач не надав інших належних доказів у підтвердження факту непідписання кредитного договору.
Посилання позивача на те, що при надані кредиту ним не надався перелік документів (вказаний у позовній заяві) не може бути підставою для визнання недійсним кредитного договору, оскільки позивачем не доведено, якій саме нормі права суперечать ці дії, та що ця обставина є підставою для визнання договору недійсним.
На цих підставах не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на інші нормативні акти, письмові докази та обставини, які він вказує у позовній заяві. Позовні вимоги суд вважає необґрунтованим, недоведеними, тому у задоволенні позову відмовляється.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку із дня його підписання. Рішення підписано у повному обсязі 18.08. 2008р.