УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Ухвала

Іменем України

26.03.2013 року судова палата з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді - Бовтрук В.М.

Суддів - Присяжнюка О.Б., Глиняного В.П.

з участю прокурора - Мінакової Г.О.

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розгляд кримінальної справи за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2012 року засуджено ОСОБА_2 за ч.1 ст. 146 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Цим же вироком ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України - виправдано за відсутністю події злочину.

На вказаний вирок суду прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року, апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2012 року щодо ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановою прокурор, який затвердив обвинувальний висновок подав апеляцію і доповненнями до неї, в якихпосилаючись на безпідставність та необґрунтованість постанови, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,просить постанову суду скасувати, винести ухвалу якою визнати апеляцію прокурора, у справі на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2012 року щодо ОСОБА_2 такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції, щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України.

В обґрунтування апеляції зазначає, що в апеляції прокурора у справі від 16.11.2012 року чітко викладені вказівки на те, в чому полягає однобічність та неповнота судового слідства та викладені доводи на обґрунтування апеляції, відповідно до вимог ст. 350 КПК України, а тому на думку апелянта суд необґрунтовано та незаконно залишив апеляцію прокурора у справі без розгляду з мотивів не усунення вимог, вказаних в постанові Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2012 року.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок і просила задовольнити її, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 350 КПК України в апеляції повинні, зокрема, зазначатись вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція і назва суду, який їх постановив, вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, що подає апеляцію, яке б відповідало вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року, апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2012 року щодо ОСОБА_2 залишено без розгляду. Своє рішення суд мотивував тим, що прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в частині виправдання ОСОБА_2, навів зміст показань потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 не вказавши, яким чином показання зазначених осіб спростовують висновки суду про відсутність події злочину, який інкриміновано ОСОБА_2 органами досудового слідства, та не вказав у чому саме полягає помилковість позиції суду з цього приводу. Також, в апеляції прокурор не зазначив, в чому полягає неправильність висновків суду щодо відсутності вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 146 КК України щодо ОСОБА_6 та не послався на аркуші справи.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок від 16.11.2012 року допущено суперечності між її мотивувальною та прохальною частиною. Зокрема, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, разом з тим, прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового вироку судом апеляційної інстанції, що не відповідає вимогам закону.

З урахуванням зазначеного, апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, розділом ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року, якою залишено без розгляду апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2012 року щодо ОСОБА_2залишено без зміни, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, без задоволення.

Судді: