Справа № 1/1312/3/12 Головуючий у 1 інстанції: С.І. Леньо

Провадження № 11/1390/758/12 Доповідач : Леон О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Леона О.І.

суддів Гаврилова В.М., Михалюка В.О.

за участю прокурора Горин У.І.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції представника потерпілого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2012 року, -

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого,студента Нововолинського електромеханічного коледжу, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

засуджено

за ч. 1 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 (два)

роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.2,3,4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. витрат на санаторне лікування та 15 000(п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

Вирішено питання з судовими витратами.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 12.05.2007 року, близько 10.30 год., знаходячись на коридорі учбового корпусу у Львівському Державному ліцеї ім. Героїв Крут, що на вул. Пасічна, 68 у м. Львові, маючи умисел на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, наніс удар неповнолітньому ОСОБА_3 в живіт, в результаті чого у потерпілого під час обстеження і лікування у військовому госпіталі № 1120 було встановлено діагноз: закрита травма живота, травматичне пошкодження селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, крововтрата середнього ступеня важкості. Вказана травма живота із пошкодженням селезінки потребувала її видалення. Під час оперативного втручання відмічено: «розрив селезінки в ділянці воріт з пошкодженням судинного пучка і поверхневими ушкодженнями капсули по діафрагмальній поверхні селезінки». Травма живота з розривом селезінки утворилась від прямої дії сили, в тому числі ударі тупим предметом в проекцію селезінки, а саме від удару рукою в ліву половину живота 12 травня 2007 року і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент її спричинення, Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

На даний вирок суду представник потерпілого ОСОБА_6, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 подали апеляції.

В поданій апеляції представник потерпілого ОСОБА_6 зазначає, що вирок суду в частині часткового задоволення цивільного позову є незаконним та не- обґрунтованим, внаслідок неправильного дослідження доказів у справі та прийнятий з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Просить вирок в частині, що стосується задоволення цивільного позову скасувати та постановити новий, яким заявлений цивільний позов задоволити повністю та стягнути кошти солідарно з відповідачів.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в своїх апеляціях, вважають вирок суду незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначають, що зібрані пояснення не підтверджені в суді не можуть бути в основі обвинувачення, пояснення свідків в судовому засіданні не досліджувались.

Просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 із ст. 121 ч.1 КК України на ст. 128 КК України, застосувавши Закон України «Про амністію»від 08.07.2011, звільнивши ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про залишення вироку без змін та внесених апеляцій без задоволення, думку захисника ОСОБА_1, засудженого та його представника в підтримку внесеної адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 апеляції, думку представника потерпілого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_3 та представника потерпілого захисника ОСОБА_4 в підтримку внесеної представником потерпілого ОСОБА_6 апеляції, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 в інкримінованому злочині при встановлених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що під час перерви 12.05.2007 року, він із ОСОБА_8 стояли в коридорі учбового корпусу у Львівському Державному ліцеї ім. Героїв Крут, жартома штовхалися, поряд були і інші хлопці. ОСОБА_8 став ОСОБА_2 на ногу.На що останній двічі вдарив його кулаком, а тоді підійшов до нього і вдарив кулаком правої руки в ліву половину живота та лівою рукою в плече. Від удару потерпілий відчув дискомфорт в животі і присів біля стінки. Аналогічні покази потерпілий давав і в ході судового слідства. (а.с. 16-17 т.1).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні та під час досудового слідства пояснив, що 12.05.2007р., знаходячись біля класу, він побачив як ОСОБА_3 з ОСОБА_8 жартома штовхаються на коридорі. ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_3, внаслідок чого ОСОБА_3 насупив ОСОБА_2 на ногу. Після цього ОСОБА_2 кулаком наніс удар здається в живіт а потім в плече, можливо навпаки (а.с. 31 т.1).

Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві пояснив, що 12.05.2007р. біля 10.30год. їх взвод знаходився біля кабінету фізики. Він почув звук від удару, повернувся і побачив як ОСОБА_2 вдарив кулаком здається в плече ОСОБА_3, після цього він тримаючись за живіт відійшов в сторону (а.с. 27 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи №1380 від 24.05.2007р. встановлено, що травма утворилась від дії тупого предмета, можливо, від удару рукою в ліву половину живота 12.05.2007р. (а.с. 23-24 т.1).

Висновком комісійної судово-медичної експертизи №166 від 06.11.2008р. встановлено, що травма селезінки виникла внаслідок удару кулаком руки 12.05.2007р., а не внаслідок поштовху долонею в передню черевну стінку ОСОБА_3 (а.с. 156-159 т.1);

Вимога в апеляції адвокатом ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_1 про перекваліфікацію дій засудженого та застосування до нього Закону України «Про амністію»є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними доказами.

При постановленні вироку судом обгрунтовано вирішено питання про часткове задоволення цивільного позова представника потерпілого ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Задовільняючи цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди частково, судом першої інстанції обгрунтовано було прийнято таке рішення і відмовлено в задоволенні решти вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 року з наступними змінами передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інші обставини. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При визначенні розміру моральної шкоди судом було враховано як величину її заподіяння так і реальну можливість відшкодування, а саме те, що потерпілим ОСОБА_3 перенесені моральні страждання з приводу отриманих тілесних ушкоджень, їх тяжкості, тривалості лікування.

Вирок суду є законним і обгрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2012 року, щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції -без задоволення.

Судді:

Леон О.І. Гаврилов В.М. Михалюк В.О.