2-а/754/24/13

Справа № 2603/13804/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.03.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Дубініна В.І.,

при секретарі - Шкоденко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора дорожньо- патрульної служби взводу ОСП Відділу державної автомобільної інспекції Миколаївського РВ УМВС України Кирилова Івана Володимировича про визнання (протиправної) незаконної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

В уточненій адміністративній позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії інспектора ДПС взводу ОСП Відділу державної автомобільної інспекції Миколаївського РВ УМВС України Кирилова І.В.щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2012 року про накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн. та скасувати цю постанову.

Позивач пояснює, що 06.09.2012 року він дійсно керував автомобілем НОМЕР_1 на ділянці автодороги с.Благодатне, де встановлено обмеження швидкості руху до 60км/год.

В цей час його зупинив інспектор ДПС Миколаївського РВУМВС Кирилов І.В. і за ст. 122 ч.1 КпАП України виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 255 грн., за перевищення швидкості руху автомобіля на 25 км/год.

Позивач вважає, що відповідач при накладенні штрафу не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини , майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Позивач пише в позовній заяві, що інспектор ДАІ не мав прямих доказів, що його пристрій для виміру швидкості дійсно перевірено та справно працює. (а.с.31)

Також він вказує, що на ділянці дороги, яка зафіксована на фото, немає обмежень швидкості руху.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав письмові заперечення на позовну заяву, та шість фото із зазначенням фіксуванням швидкості руху автомобіля позивача.

В своїх поясненнях (запереченнях) відповідач просить суд розглядати справу без його участі. (а.с.36-38)

Відповідач Кирилов І.В. пише в своїх письмових поясненнях, що він в складі наряду здійснював патрулювання ділянки дороги Р-60 Уляновка - Миколаїв від міста Первомайськ, Миколаївської області до м.Южноукраїнськ на патрульному автомобілі ВАЗ - 2110.

Близько 16:17год. на 90км автодороги с. Благодатне Арбузинського району було зафіксовано перевищення встановлених обмежень швидкості руху в населених пунктах 60км/год. автомобілем НОМЕР_2.

Цей автомобіль рухався зі швидкістю 85 км/год., перевищивши максимальну швидкість руху на 25 км/год. Для фіксації швидкості руху автомобіля використовувався вимірювач „Визир" в автоматичному режимі.

Після зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 був ознайомлений з відеозаписом скоеного ним порушення ПДР України.

Відповідач також пише, що під час складання адміністративних матеріалів водій був ознайомлений з правами передбачених в ст. 268 КпАП України.

Інспектор ДПС Кирилов І.В. вважає свої дії законними та правомірними і просить залишити в силі постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху автомобіля.

Суд прийшов до висновку, що адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до інспектора ДПС УМВС України Кирилова І.В. залишається без задоволення.

Судом встановлено, що Постановою інспектора ДПС взводу з обслуговуванням стаціонарного посту ВДАІ Миколаївського РВ УМВС України від 06.09.2012 року, Кириловим І.В. гр-на ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України, в розмірі - 255грн.

В Постанові інспектора ДПС Кирилова І.В. зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3 на ділянці дороги селища Благодатне рухався зі швидкістю 85 км/год., де обмеження швидкості руху до 60км/год.

В судовому засіданні позивач визнав, що на фото, які надав відповідач, дійсно зображено його автомобіль. (а.с.39)

На цих фото зафіксована швидкість руху автомобіля „Мазда", яким керував позивач, о 16год. 17 хв. 03 сек - 85 км/год., а о 16год.17хв.04сек- 84км/год. (а.с.39)

Швидкость руху автомобіля, яким керував позивач, вимірювався відеозаписуючим засобом „Визир" з активованою функцією „автоматичний режим".

Згідно інформації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 08.02.2011 року - станом на 07.02.2011 року Експертний висновок має тільки один технічний засіб для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху - вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий „Визир". (а.с.43)

Свідоцтво про визнання затвердження технічного засобу - вимірювання швидкості „Визир" видано 11.10.2006 року. (а.с.44)

Відповідач по справі діяв, у даному випадку, відповідно до своїх повноважень та ст. 276, 280 , 283-285 КпАП України.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України „ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування протимірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову."

Суд приходить до висновку, що відповідач довів провомірність свого рішення, а саме щодо правомірності складання Постанови в справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2012 року відносно ОСОБА_1 (а.с.4)

Підстав для скасування такої постанови у суду немає.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 289, 293 КпАП України, ст.ст. 160, 161, -163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора дорожньо- патрульної служби взводу ОСП Відділу державної автомобільної інспекції Миколаївського РВ УМВС України Кирилова Івана Володимировича про визнання незаконної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серія АО1№051096 від 06.09.2012 року, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана на протязі десяти днів, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: