КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2013 р. Справа№ 5011-23/14788-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Гончарова С.А.
Корсакової Г.В.
при секретарі
судового засідання: Ростовській І.Ю.
за участі представників
позивача-1: Шевченко К.В. - доруч. № 16/7 від 03.01.2013 р.;
позивача-2: Маковеєв В.П. - директор;
Шевченко В.С. - дов. № 173 від 17.01.2013 р.;
відповідача-1: не з'явився; про день, час та місце розгляду
справи був повідомлений належним чином;
відповідача-2: не з'явився; про день, час та місце розгляду
справи був повідомлений належним чином;
розглянувши
матеріали
апеляційної скарги Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в місті Києві ради та Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтажбуд"
на рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р.
у справі № 5011-23/14788-2012 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Комунального підприємства "Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в місті Києві ради та Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтажбуд"
до відповідача Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та ліквідаційної комісії з припинення Шевченківської районної в місті Києві Ради
про визнання незаконним зобов'язань та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач-1 КП «БР» Шевченківської районної в місті Києві ради та позивач-2 ПАТ "Київспецмонтажбуд" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Шевченківська РДА) та ліквідаційної комісії з припинення Шевченківської районної в місті Києві Ради (далі - Ліквідаційна комісія). У вказаному позові позивачі просили суд:
- визнати незаконним невиконання своїх зобов'язань відповідачем-1 Шевченківською РДА та Шевченківською районною в м. Києві радою по забезпеченню та організації роботи ліквідаційної комісії позивача-1 КП «БР», що призвело до пропущення строку на подання кредиторських вимог та проміжного ліквідаційного балансу позивачем-1; - визнати поважними причини пропуску строків подання ліквідаційною комісією позивача-1 КП «БР» кредиторської вимоги та проміжного ліквідаційного балансу до Шевченківської районної в м. Києві ради; - зобов'язати відповідача-2 Ліквідаційну комісію затвердити проміжний ліквідаційний баланс позивача-1 КП «БР» з кредиторською заборгованістю в розмірі 1 295 500 грн..
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р. № 5011-23/14788-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із вищезазначеним Рішенням, позивач-1 КП «БР» та позивач-2 ПАТ «Київспецмонтажбуд» звернулись до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою від 24.12.2012р., у якій просять Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, «відновити порушене право».
Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права,
У доводах апеляційного оскарження скаржники наголошують на тому, що «дана судова справа є наслідком нехтування закону, яке відбувалось в 2010 році та відбувається по сьогодні в Шевченківському районі м. Києва, і пов'язане з ліквідацією районних рад, адміністрацій та підпорядкованих їм комунальних підприємств. Натомість, Господарський суд м. Києва, не виконуючи свого прямого обов'язку - встановлення істини у справі та відновлення порушених прав, - підтримав ганебне порушення закону та моралі, попрання прав звичайних людей та прийняв незаконне Рішення».
Ухвалою КАГС від 21.02.2013 р. № 5028/5/39/2012 апеляційну скаргу позивача-1 КП «БР» та ПАТа «Київспецмонтажбуд» прийнято до апеляційного провадження.
У останнє судове засідання від 13.03.2013 р. представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових поштових відправлень. Представники позивачів-скаржників не заперечували проти розгляду справи за відсутності представників відповідачів. За таких обставин, колегія суддів схвалила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача-1 та позивача-2, дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу позивачів КП «БР» та ПАТа «Київспецмонтажбуд» залишити без задоволення, Рішення Господарського м. Києва від 13.11.2012 р. по даній справі без змін, приймаючи до уваги наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішеннями Господарського суду міста Києва у справах № 17/285 (арк. с. 27-32), № 31/201-46/144 (арк. с. 33-40), № 8/329-13/280 (арк. с. 41- 47) та № 61/10 ( арк. с. 48-55) встановлено наявність заборгованості позивача-1 КП «БР» перед позивачем-2 ПАТом «Київспецмонтажбуд».
Відповідно до Рішення Шевченківської районної у місті Києві Ради № 925 від 15.10.2010 р. «Про ліквідацію комунальних підприємств Шевченківської районної у м. Києві ради» позивач-1 КП «БР» підлягає припиненню шляхом ліквідації (арк. с. 56).
Рішенням Київської міської ради № 7/4819 від 9 вересня 2010 року "Про питання організації управління районами в місті Києві" відповідача-2 припинено з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації.
Господарський суд за результатами рогляду справи дійшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами доведено наявність грошового зобов'язання позивача-1 КП «БР» перед позивачем-2 ПАТ «Київспецмонтажбуд», проте, позивачами не доведено існування господарських зобов'язань відповідача-2 Ліквідаційної комісії перед останніми.
Відповідно до ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
З Додатку №4 до Розпорядження голови Шевченківської районної у місті Києві ради від 29.10.2010 р. №104 (арк. с. 88) вбачається, що ліквідаційна комісія позивача-1 КП «БР» складалась з 6 (шести) осіб. Відповідно, звільнення з роботи голови ліквідаційної комісії не є об'єктивною причиною для поновлення строків подання цією комісією документів, оскільки інші п'ять членів комісії мали виконувати свої обов'язки належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 111 ЦК ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що несвоєчасне затвердження проміжного ліквідаційного балансу позивача-1 КП «БР» не має прямого відношення та не є перешкодою для подання останнім заяви про визнання його кредиторських вимогЛіквідаційною комісією відповідача-2.
Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду про відсутність у відповідача-1 Шевченківської РДА будь-яких господарських зобов'язань перед позивачами, оскільки відповідача-1 було створено 31.10.2010 р..
За відсутності відповідного звинувачувального судового рішення у кримінальному чи адміністративному провадженні доводи позовної заяви про зловживання посадовим становищем керівником та іншими посадовими особами відповідача-1 судом першої інстанції правомірно залишено поза увагою.
Крім того, передача КП «БР» до сфери управління відповідача-1 Шевченківської РДА не має правовим наслідком виникнення в останнього господарсько-правового обов'язку сплачувати заборгованість, яка раніше виникла у позивача перед третіми особами.
Таким чином, встановивши в процесі розгляду даної справи відсутність фактичних та юридичних підстав, які позивачі поклали в основу своїх позивних вимог, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову повністю.
За результами перегляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.
Сформульовані позовні вимоги не відповідають способам захисту, визначених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Вважаючи свої права порушеними, позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає зазначеним нормам законодаства.
Однак, вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як «ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНОГО ПРАВА», на якому наголошують позивачі у прохальній частині апеляційної скарги.
Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Аналогічна правова позиція щодо визначення способу захисту викладена у Постанові ВГСУ від 30.08.2011 р. № 11/168).
Звертаючись з позовом, КП «БР» та ПАТ «Київспецмонтажбуд» не обґрунтували, яке право або інтерес порушується чи оспорюється відповідачами. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги позивачів КП «БР» та ПАТа «Київспецмонтажбуд» про: визнання незаконним невиконання своїх зобов'язань відповідачем-1 Шевченківською РДА та Шевченківською районною в м. Києві радою по забезпеченню та організації роботи ліквідаційної комісії позивача-1 КП «БР», що призвело до пропущення строку на подання кредиторських вимог та проміжного ліквідаційного балансу позивачем-1; визнання поважними причини пропуску строків подання ліквідаційною комісією позивача-1 КП «БР» кредиторської вимоги та проміжного ліквідаційного балансу до Шевченківської районної в м. Києві ради; зобов'язання відповідача-2 Ліквідаційної комісії затвердити проміжний ліквідаційний баланс позивача-1 КП «БР» з кредиторською заборгованістю в розмірі 1 295 500 грн., не відповідають способам захисту, визначених згідно ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Згідно п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Відповідно до абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення» у резолютивній частині судового рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачам у задоволенні їх позовних вимог. Отже, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного Рішення від 13.11.2012 р. по даній справі колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивачів КП «БР» та ПАТ «Київспецмонтажбуд» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р. по даній справі без змін.
Судові витрати за апеляційний перегляд справи згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивачів.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу позивача-1 Комунального підприємства «Будівництво та реконструкція» Шевченківської районної в місті Києві ради та позивача-2 Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р. № 5011-23/14788-2012 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 р.
№ 5011-23/14788-2012 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р.
№ 5011-23/14788-2012 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.
Матеріали справи № 5011-23/14788-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Ільєнок Т.В.
Судді Гончаров С.А.
Корсакова Г.В.