Справа № 2607/15522/12
Категорія 50
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Шаховніної М. О. ,
при секретарі -Довгалюк Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Україна» про визнання недійсним наказу щодо скорочення посад та попередження про наступне вивільнення,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Україна» про визнання недійсним наказу щодо скорочення посад та попередження про наступне вивільнення.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 06 травня 2009 року його було призначено на посаду директора ТОВ «Аїсі Україна» згідно протоколу загальних зборів учасників «Аїсі Україна».
У листопаді 2012 року він отримав від відповідача попередження № 1.2/37 від 01.11.2012 року про наступне вивільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з 02 січня 2012 року та Наказ № 01/11-2012 від 01 листопада 2012 року "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна».
Позивач зазначав, що посилання ТОВ «Аїсі Україна» при його звільненні на зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників є незаконним, з огляду на те, що в товаристві відбулася лише зміна назви керівника, а реального скорочення не було, зі змісту надісланих відповідачем документів, не вбачається, що ним були дотримані вимоги ст. 43 КЗпП України.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсним Наказ № 01/11-2012 від 01 листопада 2012 року "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна» виданий ТОВ «Аїсі Україна» за підписом Генерального директора ОСОБА_2 та фінансового директора - ОСОБА_3 та визнати недійсним попередження ТОВ «Аїсі Україна» № 1.2/37 від 01.11.2012 року про наступне вивільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з 02 січня 2012 року за підписом Генерального директора ОСОБА_2 та фінансового директора - ОСОБА_3
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили їх задовольнити. Позивач пояснив, що він належним чином виконував свої трудові обов'язки на посаді директора ТОВ «Аїсі Україна». На підприємстві не було підстав для скорочення штатів або чисельності працівників, тим більше, що шляхом введення посади Генерального директора та фінансового директора відбулося фактичне розширення штатів, не відбулося і змін в організації виробництва і праці чи реорганізації підприємства. Вважає, що у відповідача не було підстав для видачі наказу про скорочення посад та попередження про його наступне вивільнення. Також, зазначав, що має переважне право на залишення на роботі при вивільнені працівників, оскільки на його утриманні знаходиться дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що дійсно ОСОБА_1 працював в ТОВ «Аїсі Україна» на посаді директора. На виконання норм трудового законодавства позивача було попереджено про скорочення чисельності штату ТОВ «Аїсі Україна» та надіслано попередження про його наступне вивільнення. Зазначив, що повідомлення не може бути оскаржено в судовому порядку, оскільки має інформаційний характер та не породжує ніяких правовідносин між сторонами. Вважає, що вимоги позивача щодо визнання недійсним наказу № 01/11-2012 від 01 листопада 2012 року "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна» є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, відповідач законно, з дотриманням вимог трудового законодавства, повідомив позивача про наступне вивільнення, а тому відсутні будь-які правові підстави для визнання недійсними наказу "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна» та повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_1
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивача згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аїсі Україна» було призначено на посаду директора товариства ТОВ «Аїсі Україна» з 06 травня 2009 року (а.с. 6-7).
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аїсі Україна» від 01 серпня 2012 року ОСОБА_1 було усунуто від виконання обов'язків директора Товариства з 01 серпня 2012 року (а.с. 64-67).
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Аїсі Україна» від 29 жовтня 2012 року було прийнято рішення про скорочення посади директора Товариства та посади заступника директора Товариства (а.с. 68-72)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно роз'яснення п.19 постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що суди, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено, що у відповідача дійсно мало місце скорочення чисельності штату. Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Аїсі Україна» від 29 жовтня 2012 року було прийнято рішення про скорочення посади директора Товариства та посади заступника директора Товариства (а.с. 68-72).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до Печерського районного центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників за станом на 01.11.2012 року, у якому було зазначено про заплановане вивільнення ОСОБА_1.(а.с.80-81).
Згідно ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Частиною 3 ст. 49-2 даного кодексу передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
01 листопада 2012 року генеральним директором ОСОБА_2 та фінансовим директором ОСОБА_3 було видано наказ № 01/11-2012 «Про скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна», який було направлено позивачу по пошті та ним особисто отримано 03.11.2012 року (а.с. 76).
01 листопада 2012 року позивачу також було направлено попередження № 1.2/37 про наступне вивільнення з 02 січня 2013 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке ОСОБА_1 також отримав 03 листопада 2012 року (а.с. 14).
Відповідач дотримався норм трудового законодавства, оскільки у попередженні про наступне вивільнення зазначив, що "запропонувати іншу роботу позивачу на даний час не являється можливим, оскільки вакансії в Товаристві відсутні" (а.с. 14).
Відповідно до ч. 1 ст 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема п. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
У судовому засіданні позивач не заперечував, що не є членом профспілкової організації та як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, у ТОВ «Аїсі Україна» профспілкової організації не має.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що позивач відповідно до ст. 42 КЗпП України мав переважне право на залишення на роботі, посилаючись на те, має на утриманні трьох утриманців, оскільки скороченню підлягала штатна одиниця «директор Товариства», яку займав позивач. До кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право, і працівники, які не мають таких переваг, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві.
Повідомлення, яке оскаржується позивачем, є однією із форм персонального попередження про наступне вивільнення працівників, яке передбачене ст. 49-2 КЗпП України, і не є юридичним актом керівного органу ТОВ «Аїсі Україна», оскільки може бути виданий будь-якою особою, не має точно визначених зовнішніх реквізитів, має лише інформаційний характер та не породжує ніяких правовідносин між сторонами.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що попередження про наступне вивільнення було прийнято правомірно, а тому правових підстав для визнання недійсним попередження ТОВ «Аїсі Україна» № 1.2/37 від 01.11.2012 року про наступне вивільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з 02 січня 2012 року за підписом Генерального директора ОСОБА_2 та фінансового директора - ОСОБА_3 немає.
Виходячи із положень ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, яким позивачі обґрунтовують заявлені вимоги, а відповідачі - заперечення проти позову і які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову було визнання недійсними наказу щодо скорочення посад та попередження про звільнення. Позивач не порушував питання про поновлення на роботі.
Доводи позивача щодо незаконності наказу № 01/11-2012 від 01 листопада 2012 року "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна» виданий ТОВ «Аїсі Україна» за підписом Генерального директора ОСОБА_2 та фінансового директора - ОСОБА_3 не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Тому позовні вимоги визнання недійсним наказу № 01/11-2012 від 01 листопада 2012 року "Щодо скорочення посад в ТОВ «Аїсі Україна» виданий ТОВ «Аїсі Україна» за підписом Генерального директора ОСОБА_2 та фінансового директора - ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Україна» про визнання недійсним наказу щодо скорочення посад та попередження про наступне вивільнення.
На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про підприємства в Україні», ст. ст. 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Україна» про визнання недійсним наказу щодо скорочення посад, попередження про наступне вивільнення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна