Справа № 712/19940/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.
при секретарі Секереш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, третіх осіб: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ та ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту.
Зазначив, що 23.07.2009 року він придбав автомобіль «Nissan Vanette», 1995 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого являється ОСОБА_2 На підтвердження укладення договору ОСОБА_2 надав йому ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а він в свою чергу сплатив за автомобіль 25 000 грн. Відповідач надав йому розписку про отримання від нього коштів та відсутність претензій по розрахунку, а також склав генеральну довіреність терміном на сім років, в яку вписав і його батька.
Зазначив, що в день видачі довіреності, між ними було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого сторони протягом 1 року повинні нотаріально посвідчити даний договір, однак відповідач з різних причин відмовлявся його посвідчувати. На даний час він не має можливості переоформити право власності, оскільки 23.12.2010 року МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції наклало арешт на майно ОСОБА_2, в тому числі на вказаний автомобіль.
Вказує, що зазначені дії як з його сторони, так і з сторони відповідача свідчать про те, що вони домовились щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків та у повному обсязі виконали умови договору купівлі-продажу. Тому, просить визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати за ним право власності на автомобіль та звільнити його з-під арешту.
В судовому засіданні, представник позивача, вимоги позову підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, водночас подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності та письмові пояснення відповідно до яких позов визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, в судовому засіданні проти позову не заперечив та вважає за можливе його задовольнити.
Представник третьої особи ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Nissan Vanette», 1995 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 пунктом 4.5. якого передбачено його нотаріальне посвідчення на протязі 1 року. На виконання даного договору позивачем передано відповідачу ОСОБА_2 обумовлену суму продажу в розмірі 25 000 гривень, а відповідачем передано позивачу ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що стверджується, крім підтвердження та визнання даних обставин позивачем і відповідачем ОСОБА_2, договором купівлі-продажу автомобіля від 23.07.2009 року, письмовою розпискою відповідача від 23.07.2009 року та актом приймання-передачі автомобіля.
20.06.2012 року міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження, боржником в якому являється відповідач по даній справі ОСОБА_2 та накладено арешт на майно останнього, в тому числі на вказаний транспортний засіб, що стверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2012 року та про арешт майна боржника від 02.07.2012 року.
Вказана обставина перешкоджає позивачу і відповідачу ОСОБА_2 підтвердити укладену між ними угоду щодо купівлі-продажу автомобіля шляхом її нотаріального посвідчення, що передбачено п. 4.5 договору купівлі-продажу автомобіля від 23.07.2009 року, а також перереєструвати транспортний засіб.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей.
Договір купівлі-продажу автомобіля, згідно до ст. 208 цього Кодексу, укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами правочину, така домовленість передбачена, однак договір не був нотаріально посвідчений.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Беручи до уваги наведене та ту обставину, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, тобто відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль, а також оплатив за нього обумовлену суму, однак право позивача на це майно не визнається третьою особою МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, суд вважає, що невизнане право позивача підлягає захисту шляхом визнання дійсним даного договору купівлі-продажу автомобіля і визнання за позивачем права власності на цей автомобіль.
Згідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту. Тобто вибраний позивачем спосіб захисту цивільного права щодо звільнення майна з-під арешту встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Беручи до уваги, що укладення і виконання вказаного договору купівлі-продажу автомобіля відбулося до накладення арешту на майно відповідача, тому позов в частині звільнення автомобіля з-під арешту також слід задовольнити.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,
Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «Nissan Vanette», 1995 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 23.07.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на автомобіль марки «Nissan Vanette», 1995 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Зняти арешт з автомобіля марки «Nissan Vanette», 1995 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Т.Р.Деметрадзе