НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0427/8436/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретарі Власко Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Новомосковську БТІ «Інвентаризатор» про розірвання договору довічного утримання, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Новомосковську БТІ «Інвентаризатор», в якому позивачка просить суд розірвати договір довічного утримання, укладений 11.04.1995 р. між сторонами.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 11 квітня 1995 року між позивачем, її чоловіком та їх донькою ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який того ж дня посвідчено державним нотаріусом Новомосковської районної державної контори, та зареєстровано в державному реєстрі за № 2-1275. Згідно умов укладеного договору позивачка разом з чоловіком передала у власність відповідачці належний позивачці та померлому ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: в АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_2 зобов'язалась надавати позивачці довічне матеріальне забезпечення, а саме: забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, доглядом та збереженням за позивачкою в її безоплатному довічному користуванні однієї житлової кімнати розміром 21,3 кв.м.. ОСОБА_2 на протязі двох років взятих на себе зобов'язань не виконує.
Так, відповідачка на протязі двох років забирає пенсію позивача і витрачає її на свій розсуд. Відповідач вивезла та продала всі меблі, які були в будинку, в зв'язку з чим в будинку стало неможливо проживати. В 2012 році відповідач намагалась продати будинок. Крім того, вона не забезпечує догляду за позивачем, не надає їй допомоги, в зв'язку з чим позивач вимушена просити допомоги у іншій доньки ОСОБА_4, а тому позивачка вимушена звернутись з даним позовом до суду.
В судове засідання сторони не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, оскільки позивач підтримує свої позовні вимоги, а відповідач їх визнає.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, звукозапис судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось.
Суд, заслухавши сторони, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що 11 квітня 1995 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який посвідчено державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Маймор С.Ю. (а.с. 7). 10.07.1995 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8). Згідно умов вказаного договору позивачка передала у власність відповідачці житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язалась надавати позивачці довічне матеріальне забезпечення у вигляді: забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, доглядом та збереженням за позивачкою в її безоплатному довічному користуванні однієї житлової кімнати розміром 21,3 кв.м..
Відповідно до ст.. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
Відповідно до ст.. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ст.. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з написаною відповідачкою заявою про розгляд справи у ї відсутність, вона визнала позовні вимоги ОСОБА_1.
Таким чином, суд вважає встановленим факт, що ОСОБА_2 не належним чином виконувала умови договору довічного утримання, що виразилось у ненаданні на протязі двох останніх років допомоги ОСОБА_1 та неналежне забезпечення позивачки харчуванням, лікувальними засобами, незабезпечення догляду та ненадання побутових послуг, оскільки відповідачка проживала окремо в іншому місті. Неналежне виконання своїх обов'язків по догляду та забезпеченню всім необхідним також підтверджується постановою ДІМ Новомосковського МВ ГУМВС України від 28.09.2012 року, в якій зазначено, що з липня 2012 року позивач проживала в с. Марьянівка, а відповідачка в м. Дніпропетровську. Як вказано в постанові, ОСОБА_2 пояснила, що відвідує мати раз на тиждень, що суд розцінює як ухилення від виконання обов'язків, закріплених в договорі довічного утримання.
Крім того як вбачається з довідки Мар*янівської сільської ради від 17.10.2012 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але проживає разом з донькою ОСОБА_4 за адресою - АДРЕСА_2, що також підтверджує факт неналежного надання довічного матеріального забезпечення, закріпленого в договорі.
За таких обставин суд вважає за можливе розірвати договір довічного утримання, укладений сторонами 11.04.1995 року, на підставі ст. 755 ЦК України.
Відповідно до ст.. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення, а тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1.
На підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 214,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 755, 756 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Новомосковську БТІ «Інвентаризатор» про розірвання договору довічного утримання задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 11.04.1995 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та посвідчений державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованому в реєстрі за №2-1275.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 214,60 гривень (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя І.Г.Дубовенко