Справа № 152/468/13-к
В И Р О К
і м 'я м У к р а ї н и
25 березня 2013 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Гаврищука А.В.
при секретарі - Вішньовій А.С.
з участю прокурора - Скороход Л.О.
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працюючого охоронником молоко-товарної ферми ТОВ «ім. Мічуріна» с. Довжок Шаргородського району Вінницької області, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, судовим слідством Шаргородський районний суд Вінницької області,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_1 за рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.04.2003 року зобов'язаний сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ? частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 2 квітня 2003 року і до досягнення нею повноліття.
Однак ОСОБА_1 в період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року маючи реальну можливість сплачувати аліменти, умисно, усвідомлюючи свої дії, на протязі тривалого часу, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання доньки. Обвинувачений будучи працездатним не працевлаштовувався на роботу, маючи таку можливість. На облік у Шаргородський районний центр зайнятості, як безробітний на став, заборгованість по аліментах добровільно не сплатив. Внаслідок чого, допустив заборгованість по сплаті аліментів на дитину на користь ОСОБА_2 станом на 01.01.2013 року на загальну суму - 5079 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 надав показання в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження інших доказів, крім його особистого допиту, та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і показав, що він дійсно в період часу з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року не сплачував аліментів на утримання доньки так, як перебував у скрутних життєвих обставинах, зокрема довгий час знаходився у лікарні. Зобов'язувався в подальшому заборгованість погасити та не допускати подібних випадків у майбутньому. Обвинувачений пояснив, що йому відома сума заборгованості за вказаний період і що її розмір становить 5079 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що ОСОБА_1, будучи ознайомленим з рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.04.2003 року в період часу з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року не сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ніде не працевлаштовувався, на облік в центрі зайнятості не ставав і таким чином допустив заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 5079 грн. тим самим, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішення суду аліментів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він на час розгляду справи працевлаштований, по місцю проживання характеризується позитивно, по місцю роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді громадських робіт.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не приймалося. Підстав для застосування таких заходів не вбачається.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: