ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/252/13-a
"06" березня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №36056556, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (надалі - відповідач або Другий відділ ДВС Тернопільського МУЮ) про скасування постанови від 21 січня 2013 року №36056556 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення 510 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 року винесена державним виконавцем незаконно, оскільки суб'єктом владних повноважень не взято до уваги вимоги ч.1 ст. 303 КУпАП, відповідно до якої не підлягає до виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Крім цього позивач, зауважує, оскільки виконавчий документ подано із пропуском пред'явлення його до виконання, державний виконавець на підставі п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, зазначивши у позовній заяві клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без його безпосередньої участі, надавши письмові заперечення на адміністративний позов.
Позовні вимоги спростовує тим, що заява про примусове виконання подана не органом ВДАІ який видав виконавчий документ, а скерована за належністю згідно п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» Першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ. Строки передбачені ч.1 п.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» застосовується при першому пред'явленні виконавчого документа до виконання, а не при скеруванні до іншого органу державної виконавчої служби.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, судом встановлені наступні обставини.
Інспектором ОРДПС ОДДЗ Ліщинським М.М. 27.02.2011 року винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВО1 №080033, згідно якої притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Примірник вказаної постанови ОСОБА_1 отримав на місці, про що особисто підписався.
Пунктом 2 постанови зазначено, що на підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 510 грн.
Враховуючи проживання боржника за адресою м. Тернопіль вул. Д.Галицького, 10/13, постановою головного державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ від 30.11.2012 ВП № 28708149 виконавче провадження з примусового виконання постанови серія ВО1 №080033 виданого 27.02.2011 ВДАІ - закінчено (а.с. 10).
17.01.2013 року до Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ направлено за належністю постанову ВДАІ №080033 від 27.02.2011 року для виконання та постанова Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ про закінчення виконавчого провадження (а.с 11).
В зв'язку з цим, старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ 21.01.2013 року, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36056556 по виконанню постанови № 080033 від 27.02.2011 року щодо стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 510 грн штрафу. Даною постановою боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення до 28.01.2013 року (а.с. 5).
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу 21.01.2013 року супровідним листом №19/641/16.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У відповідності до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, виконавче провадження ВП № 36056556 відкрито на підставі постанови ВДАІ №080033 від 27.02.2011 року за наслідками постанови Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ про закінчення виконавчого провадження №28708149 та супровідного листа від 21.01.20013.
Відповідно до приписів ч.1 п.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Згідно з ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Частиною 1, 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Варто зазначити, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Згідно п.3.16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби відповідно до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець також додає постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.
Суд враховує, що, у даному випадку, заява про примусове виконання подана не органом ВДАІ, який видав виконавчий документ, а виконавчий документ скерований Першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ до відповідача за належністю згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Поряд з цим, суд констатує, що при направленні виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець не повинен передавати первинну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Суд вважає, що дотримання строків пред'явлення виконавчого документу передбачені ч.1 п.1 ст.22 вищевказаного Закону перевіряються при першому пред'явленні виконавчого документа до виконання. При скеруванні виконавчого документа до іншого органу державної виконавчої служби, даний орган при прийняті до виконання повинен перевіряти чи не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа після поновлення такого строку.
В даному випадку з дати прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №28708149 (30.11.2012 ) до отримання 17.01.2013 Другим відділом ДВС Тернопільського МУЮ виконавчого документу - тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа не пропущено.
Вищевикладене спростовує твердження позивача про закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та порушення відповідачем при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №36056556 вимог ч.1 п.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, щодо протиправності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36056556 від 21.01.2013 року, є безпідставними.
Визначаючись щодо правомірності прийняття оскарженої постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №36056556, враховуючи вимоги ст. 2 КАС України, суд вважає, що вона прийнята в межах компетенції, у спосіб, встановлений законодавством, та з врахуванням необхідних обставин.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на Законі, а отже задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень ст. 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено у позові, не відшкодовуються.
Керуючись, ст.ст. 2, 70, 71, 122, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №36056556 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.