ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.03.13р. Справа № 904/1274/13-г
За позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про розірвання договору купівлі- продажу
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
Від позивача - Романовський Д.С., представник, дов. № 10 від 02.01.2013 року.
Від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3
СУТЬ СПОРУ:
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого в перший поверх житлового будинку, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, щодо сплати вартості об'єкта приватизації.
Ухвалою господарського суд увід 14.02.2013року розгляд справи призначено на 28.02.2013 р.
До судового засідання відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що приміщення за актом прийому-передачі передано не було, що є умовою договору для набуття права власності, тому права власності на зазначений об'єкт приватизації до відповідача не перейшло, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі на підставі. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.(а.с. 24)
28.02.2013 року представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до суду факсимільним зв'язком клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, через що розгляд справи відкладено на 19.03.2013 р.
19.03.2013 р. на виконання вимог ухвали суду, представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки про зарахування судового збору до Державного бюджету України.
19.03.2013 року в порядку ст. 77ГПК України в засіданні оголошено перерву до 26.03.2013 року.
26.03.2013 року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 25.02.2009 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю приміщення, яке орендує фізична особа підприємець ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - нежитлове приміщення, вбудоване в перший поверх житлового будинку, загальною площею 93,4 кв.м., а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за об'єкт приватизації ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації». Характеристика об'єкта приватизації наводиться в технічному паспорті, який надається БТІ і передається покупцю.
Нежитлове приміщення належить продавцю на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №045787, виданого 01.07.2008 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради, згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна» від 11.06.2008 року №453. Право власності продавця зареєстроване в БТІ 09.07.2008 року, номер запису 7592 в книзі 16Н-192, реєстраційний номер 23820840.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що розрахунки за придбаний об'єкт приватизації, згідно з цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів в сумі -160 339 грн. 20 коп.
Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в триденний термін після сплати повної ціни продажу придбаного об'єкта приватизації. (п. 3.1. договору)
Передача об'єкта приватизації продавцем і приймання об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, що підписується сторонами. (п. 3.2. договору)
Даний договір 25.02.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_3 за № 545.
На виконання вимог укладеного договору, відповідач перерахував на рахунок позивача грошову суму частково, в розмірі 15 339 грн.20 коп. у відповідності до платіжного доручення № 24 від 23.03.2009р. (а.с.32), решту суму не сплатив. Сума заборгованості відповідача за договором згідно довідки позивача становить 145 000,00 грн. (а.с. 11)
Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов'язаний внести з урахуванням ПДВ -160 339 грн. 20 коп. за придбаний об'єкт приватизації, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору, згідно ст. 23 Закону Українці приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ".
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради надіслало на адресу відповідача лист №1300 від 01.04.09р. з пропозицією добровільно сплатити борг, проте відповідач борг не сплатив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином та у встановлені договором строки не здійснив оплати за придбаний об'єкт нерухомого майна в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну
господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, вищевказаний договір купівлі-продажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання їх сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
До того ж ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вже зазначалось, п. 2.1 договору був встановлений строк оплати вартості об'єкту купівлі-продажу, а саме протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Згідно зі ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочини, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Аналізуючи укладений між сторонами договір, суд дійшов до висновку, що між сторонами укладено правочин з відкладальною умовою. З огляду на те, що договір нотаріально був посвідчений 25.02.2009 р., відповідно строк для здійснення відповідачем оплати вартості об'єкту сплинув 26.03.2009 р. Відповідач своє зобов'язання щодо сплати вартості об'єкту у вказаний строк не виконав.
Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.
В свою чергу ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.
Також відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У відповідності з ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно ст. 697 Цивільного кодексу України у випадку, якщо сторонами договору купівлі-продажу момент переходу права власності на проданий товар пов'язано, зокрема, із здійсненням оплати за товар, продавець, за умови прострочення оплати, має право витребувати цей товар від покупця. Регламентація положень вказаної статті Кодексу спрямована на забезпечення збереження за продавцем права власності на проданий товар у випадках, якщо момент переходу права власності не пов'язаний із переданням товару.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що якщо в установлені Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» терміни покупець не сплатить вказану в договорі ціну продажу, або відмовиться прийняти придбане майно, продавець має право розірвати цей договір за згодою сторін або в судовому порядку відповідно до ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є несплата коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору.
Таким чином, саме невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати вартості об'єкту купівлі-продажу, що не оспорюється відповідачем, є підставою для розірвання цього договору.
Що стосується посилання відповідача на той факт, що договір було розірвано, а приміщення передано за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 11.10.2010 КП «Парковка та реклама» і тому предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній, суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, листом відповідач повідомив позивача про намір з 30.09.2010 розірвати договір оренди нежитлового приміщення (а.с.34), актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 11.10.2010 орендоване приміщення передано КП «Парковка та реклама» ( а.с.36), таким чином у відповідача відсутні зобов'язання за договором оренди приміщення, а не за договором купівлі-продажу.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.02.2009 року нежитлового приміщення, вбудованого в перший поверх житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, щодо сплати вартості об'єкта приватизації, встановлено матеріалами справи, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір купівлі-продажу від 25.02.2009р. нежитлового приміщення, вбудованого в перший поверх житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 укладений між управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, р/р 37183001007657 у ГУДКСУ Дніпропетровської області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25522449) суму 1 147 грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 26" березня 2013 р.