Копія:

Провадження № 11/792/209/13

Справа № 2215/3029/2012 Головуюча в 1-й інстанції Сагайдак І.М.

Категорія: ч.2 ст.310 КК України Доповідач Зарєчна І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Зарєчної І.В.,

суддів Задворного О.Л., Кулеші Л.М.,

з участю прокурора Смакогуза І.А.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2013 року,-

В с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку с. Самчики Старокостянтинівського району, зареєстровану у АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, не одружену, не працюючу, раніше не судиму, -

засуджено:

- за ч.2 ст.310 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 411 грн. 60 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази: 368 рослин конопель - знищено.

За вироком суду, ОСОБА_2 на протязі квітня-серпня 2012 року на присадибній ділянці, що належала її померлій бабі ОСОБА_3, яка розташована на території домогосподарства по АДРЕСА_2, незаконно виростила 368 рослин коноплі при наступних обставинах.

Так, навесні 2012 року ОСОБА_2 на зазначеній присадибній ділянці, яку вона обробляла, виявила рослини конопель. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 знала, що виявлені нею рослини є рослинами коноплі, вона їх не знищила, а обробляла разом з іншими рослинами, що росли на городі, з метою подальшого використання у лікувальних цілях без мети збуту.

03 серпня 2012 року працівниками міліції було виявлено та вилучено з присадибної ділянки по АДРЕСА_2 368 рослин коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи №635 від 10 серпня 2012 року містять тетрагідроканнабінол і є нарковмісними рослинами коноплі.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 просить вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2013 року скасувати, а справу провадженням закрити.

Аргументує свої вимоги наступним:

1. Не доведено наявності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, зокрема відсутня об'єктивна сторона злочину (не доведено вчинення посіву, вирощування) та суб'єктивна сторона злочину (відсутній прямий умисел на посів, вирощування, зберігання з метою збуту та збут наркотичних речовин).

2. Житловий будинок та присадибна ділянка, на якій виявлені рослини коноплі, юридично не належать ОСОБА_2

3. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, при постановленні вироку не взято до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в суді першої інстанції про те, що вони не надавали показань слідчій ОСОБА_6, щодо того чи на плантації конопель бур'ян був відсутній чи виполотий.

4. Під час досудового слідства порушено право на захист ОСОБА_2, що проявилося у схилянні слідчою до відмови обвинуваченої від захисника.

Акцентує увагу апелянт і на тому, що під час досудового слідства до ОСОБА_2 застосовувався з боку слідчої психологічний тиск, який проявлявся у спонуканні до визнання вини у вчиненні інкримінованого їй злочину та підписанні процесуальних документів.

В запереченні на апеляцію прокурор просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.

Вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначене покарання ОСОБА_2 таким, яке відповідає вимогам, передбачених ст.65 КК України.

Стверджує, що факт вирощування ОСОБА_2 рослин конопель у кількості 368 рослин підтверджується показаннями самої засудженої на досудовому слідстві, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Зазначає, що для кваліфікація дій за ч.2 ст.310 КК України неважливо, кому належить земельна ділянка, оскільки в основу даної статті покладаються дії спрямовані на вирощування конопель у кількості більше 50 рослин.

Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_2 на досудовому слідстві відмовилася від захисника добровільно, що підтверджується процесуальними документами, а тому її право на захист не порушено.

Наголошує про наявність в матеріалах справи постанови Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1, засуджену ОСОБА_2 на підтримку доводів наведених в поданій апеляції захисника, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, в межах, передбачених ст.365 КПК України, надавши засудженій можливість виступу в судових дебатах та останньому слові, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, які судом всебічно оцінені та перевірені під час розгляду справи по суті. На думку колегії суддів, дане рішення являється законним та належним чином мотивованим.

Кваліфікація дій засудженої за ч. 2 ст. 310 КК України є правильною та відповідає фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції під час розгляду справи по суті всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні в матеріалах справи докази, за результатами аналізу яких дійшов вірного висновку про доведеність вини засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.310 КК України, як незаконне вирощування рослин коноплі у кількості 368 рослин.

При прийнятті рішення по справі судом взяті до уваги та належно оцінені показання засудженої, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, дані протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього, висновок судово-хімічної експертизи та інші наявні в справі докази.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на досудовому слідстві стверджувала, що після смерті її баби ОСОБА_3, будинок за адресою по АДРЕСА_2, перейшов у спадок її матері ОСОБА_9 Остання в будинку проживати не хотіла, тому за усною домовленістю з матір'ю ОСОБА_2 проживала в даному будинку одна, вела господарство та обробляла город.

В травні місяці 2012 року під час оброблення земельної ділянки вона побачила сходження рослин коноплі. Дані рослини вона навмисно залишила для подальшого їх вирощування, з метою виготовлення з них ліків. В продовж літа вона двічі прополювала земельну ділянку, при цьому рослини коноплі, які по мірі росту культурних рослин також підростали, залишила для подальшого дозрівання (а.с.60-61).

Однак в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_2 змінила свої показання, вину у вирощуванні рослин конопель не визнала, зазначивши спочатку, що взагалі не знає як виглядає конопля, жодного відношення до культивування рослин конопель немає, а в подальшому пояснювала, що конопля специфічна рослина, яка пригнічує бур'ян і її сіють від шкідників.

Такі непослідовні та хаотичні за змістом показання ОСОБА_2 обґрунтовано були визнані місцевим судом, як спосіб засудженої ухилитися від відповідальності.

Про обізнаність засудженої у рослинах коноплі вказують подальші її показання в суді першої інстанції, а саме те, що вона одразу здогадалась, чому до неї приїхали працівники міліції і відразу повела їх на місце де росла конопля.(а.с.131 зворот). В тому ж судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що з 2010 року конопля росла на городі її баби. З того часу вона її спалювала восени та орала город.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2 у незаконному вирощуванні 368 рослин коноплі її вина повністю підтверджується послідовними показаннями свідків, письмовими матеріалами справи.

Так, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового слідства і в суді першої інстанції дали показання щодо їх участі як понятих при проведенні працівниками міліції огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого було виявлено та вилучено 368 рослин конопель. До рослин конопель їх привела особисто ОСОБА_2 Вказані свідки зазначили, що виявлені рослини коноплі росли окремою ділянкою в межах городу, в посівах коноплі бур'ян був невеликий, такий, як і по всьому городу, й було видно, що рослини коноплі оброблялись.

Також свідок ОСОБА_5 доповнила, що ОСОБА_2 на місці події вказувала на те, що коноплю вона не сіяла, але одного разу під час сапання городу виявила рослини коноплі, однак вона їх не висапала, а залишила.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили в суді першої інстанції уповноважений БНОН Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 та слідчий Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8

Вище викладені показання узгоджуються з даними протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього від 03 серпня 2012 року, у якому зафіксовано факт виявлення та вилучення на присадибній ділянці в АДРЕСА_2, рослини коноплі у кількості 368 штук (а.с.6-18) та висновком судово-хімічної експертизи №635 від 10 серпня 2012 року, згідно якого вилучені рослини містять тетрагідроканнабінол і є нарковмісними рослинами коноплі (а.с.38- зворот).

Дані обставини справи, на думку колегії суддів, повністю спростовують доводи захисника ОСОБА_1 викладені в його апеляції, щодо недоведеності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, зокрема відсутності об'єктивної сторони злочину та суб'єктивної сторони злочину.

Разом з тим, суд першої інстанції виключив з обвинувачення посилання на те, що в квітні 2012 року ОСОБА_2 незаконно внесла в грунт насіння коноплі, у зв'язку з чим посилання апелянта на недоведеність вини засудженої у посіві конопель є безпідставним. Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_2 у виготовлені, зберіганні з метою збуту та збут наркотичних речовин, оскільки органами досудового слідства не ставиться в вину засудженій вказані діяння.

Крім того, юридичний критерій вирощування рослин коноплі охоплює різноманітні роботи з догляду за посівами рослин та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання, культивування яких карається у кримінально-правовому порядку (тобто обробка міжрядь, рихлення, прополювання, прорідження, букетування, поливання, знищення бур'янів, боротьба з шкідниками, підживлення добривами тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослин, що містять наркотики, незалежно від того, чи були вирощені коноплі, чи був зібраний урожай.

На підставі викладено, з врахуванням показань засудженої на стадії досудового слідства під час допиту її як обвинуваченої; показань свідка ОСОБА_9, яка вказала, що у 2012 році ніхто, окрім засудженої, не сапав і не прополював город; показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначали, що рослини коноплі росли на окремій ділянці за кукурудзою, в посівах коноплі бур'ян був невеликий, такий, як і по всьому городу й було видно, що рослини коноплі оброблялись; показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 про те, що засуджена на місці події повідомляла, що один раз сапала город, бачила рослини коноплі, однак залишила їх не висапавши, колегія суддів приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, як незаконне вирощування 368 рослин коноплі.

Не заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої про те, що ОСОБА_2 не може нести кримінальну відповідальність в інкримінованому їй злочині, оскільки житловий будинок та присадибна ділянка по АДРЕСА_2, на якій виявлено рослини коноплі, їй не належить, вона не є спадкоємцем цього майна, у будинок приїжджала тимчасово та земельну ділянку обробляла разом з матір'ю, оскільки для кваліфікації злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України неважливо, кому належить житловий будинок та присадибна ділянка, а також те, на яких правах вона їх використовує. Об'єктивною стороною даного злочину являються дії пов'язані з незаконним вирощуванням рослин конопель у кількості більше 50-ти рослин. Як з показань засудженої, так із показань свідка (її матері) ОСОБА_9 встановлено, що у 2012 році ніхто, окрім засудженої, не сапав і не прополював город, а тому доводи апелянта про те, що земельну ділянку засуджена обробляла разом з її матір'ю є безпідставними.

У поданій апеляції захисник звертає увагу на те, що висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема при постановленні вироку не взято до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в суді першої інстанції про те, що вони не надавали показань слідчій ОСОБА_6, про те чи на плантації конопель бур'ян був відсутній чи виполотий.

Однак з аналізу матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання, вбачається що свідки лише зазначали, що в посівах коноплі бур'ян був невеликий, такий, як і по всьому городу й було видно, що рослини коноплі оброблялись.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наданих як на стадії досудового так і судового слідства та вірно дана їм оцінка.

Доводи апелянта про те, що під час досудового слідства на ОСОБА_2 чинився тиск і застосовувалися незаконні методи ведення слідства, що проявлялось у схиленні слідчою до відмови засудженої від захисту, що в подальшому вплинуло на об'єктивність розгляду справи, свого підтвердження не знайшли. З матеріалів справ випливає те, що ОСОБА_2 добровільно відмовилась від участі у справі захисника на стадії досудового розслідування, що підтверджується процесуальним документом (а.с.55). В судовому засіданні засуджена показала, що сама підписувала протокол роз'яснення обвинуваченій права на захист та протокол відмови від захисника в кримінальній справі, а також те, що слідча їй пропонувала захисника, однак вона відмовилась. Будь-яких зауважень до вказаних процесуальних документів від засудженої не поступало.

Більше того, твердження захисника в апеляції про застосування до ОСОБА_2 недозволених методів слідства спростовується перевіркою проведеною Старокостянтинівською міжрайпрокураторою і винесеною постановою від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження №42012240220000002 у зв'язку з відсутністю в діях працівників Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області складу злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України (а.с.127-129).

Таким чином, у процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені та досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисника про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Призначене покарання ОСОБА_2 на думку колегії суддів, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним у ст. 65 КК України та у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (із наступними змінами та доповненнями) відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, не одружена, не працююча, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а тому обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженої без відбування покарання із застосуванням ст..ст.75,76 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок, при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку не виявлено.

У зв'язку з наведеним, керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України (1960 р.) та п.11 розділу «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 21 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в її інтересах - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Зарєчна І.В.