Судове рішення #287821
9/457-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.06р.


Справа № 9/457-06


За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний                      комбінат ім. Ф.Є.Дзержинського", м.Дніпродзержинськ

                    Дніпропетровської області 

до  відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця",                               м. Дніпропетровськ 

до  відповідача-2  Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки   

                               Луганської області  

про стягнення 3904 грн.30 коп.


Суддя  Подобед І.М.


Представники:

  Від позивача - Кузьменко Ю.М. - юрисконсульт, довіреність № 64 від 28.07.06р.

                         - Гаврилов А.А. - начальник позовного бюро, довіреність № 42 від 06.06.06р.

  Від відповідача-1 -  Шамаров Т.О. - юрисконсульт, довіреність № 39 від 01.01.06р.

  Від відповідача-2 - не з'явились   


СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” звернулось у жовтні 2006 року із позовом до ДП “Придніпровська залізниця” та ДП “Ровенькиантрацит”, в якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 3904,30 грн. вартості вагової нестачі 10,120 тн антрациту марки АС. Обґрунтовує позовні вимоги обов’язком вантажовідправника та перевізника нести відповідальність за нестачу вантажу.

          Відповідач-1 позов не визнає. Вказує у відзиві на позов, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від їх використання, якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Вважає, що втрата вантажу сталась під час перевезення внаслідок технічної несправності рухомого складу, яке міг бачити вантажовідправник, але від навантаження не відмовився.          Відповідач-2 відзив на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив.

          В судовому засіданні 14.11.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Позивачем - Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського” та Відповідачем-2 - Державним підприємством „Ровенькиантрацит” був укладений договір № 209У/26-0056-02 від 21.12.05р., згідно умов якого Відповідач-2 (далі - Постачальник) зобов’язується постачати Позивачу (далі - Покупець) товар - вугілля марки А (антрацит), а Покупець зі своєї сторони зобов’язується здійснювати передплату та приймати цей товар.

09.06.06 Відповідач-2 відвантажив зі станції „Фащівка” Донецької залізниці на адресу Позивача у вагоні № 63769673 за залізничною накладною № 48341430 антрацит АС, який був прийнятий до перевезення залізницею та виданий Позивачу 10.06.06р. на  ст. „Правда” Придніпровської залізниці зі складеням акту про технічний стан вагону (контейнеру) № 17 від 10.06.06р., в якому зазначено (подається мовою акту), що: „Выявлена неисправность 4-5 люка не плотное прилегание армировочных листов, зазор 20 х 30 мм, причина возникновения неисправности в процессе эксплуатации” та зі складенням комерційного акту № БН 745544/121 від 11.06.06р., в якому зазначено (подається мовою акту), що: „Погрузка ниже бортов на 30 см, над 4-5 люками воронкообразное углубление длиной 3 м шириной 3 м глубиной 2 м –неплотное прилегание армировочных листов, зазор 20х 30 мм, повреждение старое. Люка двери закрыты. Вагон технически неисправный. В документе –маркировка известью –маркировка частично. По документу значится: бр. 91 200 кг тара 22200 кг нетто 69000 кг, фактически оказалось: бр. 81440 кг тара 22 200 кг нетто 59240 кг т. е. менее на 9760 кг”.

В зв'язку з виявленою нестачею вугілля марки АС Позивачем була направлена Відповідачу-1 - Державному підприємству „Придніпровська залізниця” та Відповідачу-2 претензія 017/П3 № 326 від 17.07.06 з вимогою перерахувати суму 3499,21 грн. виявленої нестачі або додатково поставити 9,07 тн вугілля марки АС без виставлення рахунку. Відповідач-2 відповіді на цю претензію не надав, а Відповідач-1 відмовив в задоволенні претензії, поклавши відповідальність на вантажовідправника.

Також 11.06.06 Відповідач-2 зі станції „Фащівка” Донецької залізниці відвантажив на адресу Позивача в вагонах №№ 64911233, 66923616, 64024953, 60923364 за залізничною накладною № 48341511 антрацит АС в кількості 69000 кг, 69000 кг, 65000 кг, 70000 кг відповідно, який був виданий Позивачу 12.06.06р. на ст. „Правда” Придніпровської залізниці, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що є відмітка на зворотній частині залізничної накладної.

При прийманні антрациту АС було виявлено нестачу в кількості 5720 кг та надлишок 360 кг, про що складено акт № 1096 від 13.06.06 року про приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю. Цим актом комісія встановила, що вантаж прибув у справному вагоні, без пломб, без закруток, навалом навантаження нижче бортів без видимих слідів розкрадання за вагою вантажовідправника, про що на зворотній стороні залізничної накладної ст. „Правда”  зроблена відмітка про видачу вантажу в порядку ст. 52 Статуту залізниць України; вантаж, якого не вистачало, у вагоні вміститись міг.

По факту виявлення цієї нестачі вантажу Позивачем також була направлена Відповідачу-2 претензія 017/П3 № 325 від 22.08.06 з вимогою перерахувати вартість виявленої нестачі антрациту марки АС в сумі 405,09 грн. або додатково поставити 1,05 тн вугілля без виставлення рахунку. Відповідач-2 вимоги Позивача по цій претензії залишив без задоволення, відповіді на претензію не надав.

Позивач сплатив повністю виставлений Відповідачем-2 передплатний рахунок № 45 від 23.05.06р. на суму 8000000 грн. платіжними дорученнями № 4928 від 08.06.06р. на суму 500000 грн., № 4984 від 09.06.06р. на суму 500000 грн., що підтверджується фактичним рахунком № 73505 від 13.06.06. на суму 636957,60 грн.

Згідно фактичного рахунку № 73505 від 13.06.06р. ціна 1 за тн антрациту АС складає 385,80 грн.

Згідно вищевказаних претензій 017/П3 № 326 від 17.07.06р.  та 017/П3 № 325 від 22.08.06р. загальна кількість виявлених нестач антрациту марки АС становить 10,120 тн.

Згідно ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки залізницею, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, встановлено, що норма природної втрати коксу, до якого має бути віднесений і антрацит, становить 1%.

З урахуванням цього показника загальна вартість нестачі зазначеного вантажу становить 3904,30 грн. за 10,120 тн антрациту марки АС, виходячи із наступного розрахунку: 385,80 грн.(ціна за 1 тн) х 10,120 тн (нестача) = 3904,30 грн.

Оскільки позовні вимоги по зазначених претензіях про стягнення вартості вагової нестачі антрациту марки АС відносяться до фактичного рахунку №73505 від 13.06.06р., до передплатного рахунку № 45 від 23.05.06р. та до платіжних доручень №4928 від 08.06.06р. та № 4984 від 09.06.06р., Позивач об’єднав вимоги за вказаними претензіями.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 підлягають задоволенню, а у позові до Відповідача-1 слід відмовити з наступних підстав.

          Згідно ч.1 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

          Згідно ч. 5 Статуту залізниць України, Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -  відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Згідно ч.1 ст. 127 Статуту залізниць України, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Як передбачено пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів відправник зобов’язаний пересвідчитись, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів, що до запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Як видно із зазначених акту про технічний стан вагону та комерційного акту Відповідач-2 не вжив необхідних заходів для запобігання просипання під час перевезення вантажу антрациту АС, який згідно особливих відміток у п. 6 залізничної накладної мав розмір часток 6-13 мм, тобто містив дрібні фракції, здатні до просипання через зазор 20х30 мм.

Окрім того, в силу ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть також відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Отже, за вказаних обставин вина у нестачі зазначеного вантажу має бути покладена на його відправника –Відповідача-2.

          На підставі викладеного позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 про примусове стягнення суми 3904,30 грн. вартості нестачі вантажу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Відповідач-1 довів, що нестача вантажу сталась не з вини залізниці, тому у позовних вимогах Позивача до цієї особи слід відмовити повністю.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:


          Позов Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит” на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” суму 3904 грн. 30 коп. вартості нестачі вантажу, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У позові Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” відмовити.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.



Суддя


 І.М. Подобед


Рішення підписано - 24.11.06р.


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація