Справа № 571/198/13- ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне рішення)
27 березня 2013 року. смт Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі одноособово судді Єремейчука С.В.,з участю секретаря Крупенко І.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Мирогощанського аграрного коледжу до ОСОБА_2 про відшкодування вартості навчання,
в с т а н о в и в :
Позивач Мирогощанський аграрний коледж звернувся з позовом ОСОБА_2 про відшкодування вартості навчання в сумі 1500 гривень.
В судове засідання представник позивача не з»явився,до суду надали заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача,позовні вимоги підтримують.
Згідно позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 29.06.1999 року за №1159 «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» і квоти прийому на 2006 рік, отримав направлення управління сільського господарства і продовольства Рокитнівської РДА в Рівненській області від 26 червня 2006 року №166 на навчання до Мирогощанського аграрного коледжу по спеціальності «Електрифікація і автоматизація сільського господарства». Після закінчення навчального закладу відповідач повинен був бути направлений для роботи по спеціальності в одне із підприємств Рокитнівського району Рівненської області. 03.08.2006 року наказом директора Мирогощанського аграрного коледжу за №81-к ОСОБА_2 був зарахований на перший курс за спеціальністю ««Електрифікація і автоматизація сільського господарства» за бюджетною формою навчання за квотою сільської молоді.15.04.2009 року між позивачем, Томашгородським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та відповідачем було укладено трьохсторонню угоду №139,згідно якої останній зобов»язувався після закінчення навчання прибути на роботу до Томашгородського ВУЖКГ і відпрацювати не менше трьох років.26 червня 2009 року відповідач закінчив навчання в Мирогощанському аграрному коледжі за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація сільського господарства» і здобув кваліфікацію техніка-електрика з отриманням диплому молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 та вибув на роботу в розпорядження державного замовника. Однак, підтвердження працевлаштування за направленням відповідач не надав. Загальний розмір понесених витрат закладом на навчання відповідача за рахунок коштів Державного бюджету складає 1500 гривень. А тому позивач просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету вартість навчання в сумі 1500 гривень .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився повторно,хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання засідання ,що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. ), заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло, позивача не заперечує проти заочного розгляду справи,а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку,що позов підлягає задоволенню в повному обсязі із наступних підстав.
Згідно направлення, яке було видане 26 червня 2006 року за №166 в.о.начальника управління агропромислового розвитку Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, слідує, що відповідно до постанови КМУ від 29.06.1999 року за № 1159 «Про підготовку фахівців для роботи у сільській місцевості » і квотою прийому на 2006 рік ОСОБА_2 був направлений до Мирогощанського аграрного коледжу на навчання по спеціальності « Електрифікація». Після закінчення навчального закладу ОСОБА_2 повинен був прибути для роботи по спеціальності в одне із підприємств, розташованого на території Рокитнівського району Рівненської області.
З угоди №139 про цільову підготовку фахівців для агропромислового комплексу у Мирогощанському аграрному коледжі за рахунок державного замовлення від 15 квітня 2009 року вбачається, що між позивачем, Томашгородським ВУЖКГ та відповідачем ОСОБА_2 було укладено трьохсторонню угоду, згідно якої останній зобов»язувався після закінчення навчання прибути на роботу до Томашгородського ВУЖКГ та відпрацювати на вказаному підприємстві не менше трьох років.
З витягу з наказу №81-к від 03.08.2006 року про зарахування студентів вбачається, що на підставі протоколів засідань приймальної комісії №7 від 23.07.2006 року, №13 від 02.08.2006 року ОСОБА_2 було зараховано студентом Мирогощанського аграрного коледжу за рахунок державного замовлення.
З витягу з наказу №24-к від 26.04.2009 року про присвоєння кваліфікації випускникам випливає, що ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію техніка-електрика та видано диплом молодшого спеціаліста.
З акту ревізії фінансово -господарської діяльності Мирогощанського аграрного коледжу за 2008-2011 роки від 06.07.2012 року за №17-07-06/51 вбачається, що при зарахуванні студентів на державну форму навчання, згідно укладених угод про цільову підготовку фахівців для агропромислового комплексу протягом 2009-2011 років по студентах, які навчались на державній формі навчання за цільовим направленням, будь-які відомості про працевлаштування ОСОБА_2 в державному та приватному секторі економіки відсутні.
З довідки, виданої Томашгородським ВУЖКГ №47 від 11 жовтня 2012 року (а.с.) для прийняття на постійне місце роботи ОСОБА_2 станом на 01 червня 2009 року вакансія була відсутня.
З реєстру вартості навчання (за 2008/2009 навчальний рік) студентів державної форми навчання, які навчалися за цільовими направленнями і закінчили навчання у 2009 році і відомості про подальше працевлаштування яких відсутні в коледжі станом на 01.01.2012 року, слідує, що вартість навчання ОСОБА_2 склала 1500 гривень.
Відповідно до ст.52 Закону України « Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.8 Постанови КМ України №992 від 22.08.1996 року «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.
Особи, зараховані до вищих навчальних закладів на цільові місця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. N 408 ( 408-92-п ) "Про пільги для сільської молоді при прийомі до вищих навчальних закладів, удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст. 192), після закінчення вищого навчального закладу направляються на роботу на підприємства, до організацій сільського, лісового, водного господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, закладів соціальної сфери села і зобов'язані відпрацювати за призначенням не менше трьох років.
У відповідності з п.14 вказаної постанови у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Відповідачем не надано доказів свого працевлаштування за направленням чи відмови замовника у прийнятті на роботу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк, встановлений у зобов'язанні.
У зв"язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України вартості навчання в сумі 1500 грн..
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачу - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст 10,60,88,209,213-215,224-228 ЦПК України, ст. ст.526, 623 ЦК України, ст.52 Закону України « Про освіту», Постановою КМ України від 22.08.1996 року №992, суд ,-
в и р і ш и в :
Позов Мирогощанського аграрного коледжу до ОСОБА_2 про відшкодування вартості навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,жителя АДРЕСА_1 на користь Державного бюджету України вартість навчання в сумі 1500 (однієї тисячі п»ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев»ять ) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача,поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Рокитнівського районного суду
Рівненської області С. В. Єремейчук