АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Дмитренко Г.М.
суддів - Верховець Т.М., Ковальської В.В.
за участю прокурора - Отроша В.М.
захисника - ОСОБА_1
обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року.
Цією постановою справа по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, військового пенсіонера, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 187 ч. 4 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. ШверінНімеччина, українця, громадянина України, з вищою освітою, військового пенсіонера, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3, ст. 187 ч. 4 КК України, повернута зі стадії судового розгляду прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.
_______________________________________________________________________________________
Справа № 11/796/576/13 Головуючий у 1-ій інстанції - суддя Козятник Л.Г.
Категорія ст.187 ч. 4 КК України Доповідач - суддя Дмитренко Г.М.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що ОСОБА_3 організував розбійний напад на
ОСОБА_5, де пособником був ОСОБА_2, а виконавцями три невстановлені досудовим слідством особи, який було вчинено 28 вересня 2007 року, приблизно о 08 год., на подвір'ї будинку АДРЕСА_4, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_5, в ході якого заволоділи належними останньому грошовими коштами в сумі 600 000 доларів США, що згідно з курсом національної валюти до долара США становило 3 030 000 грн., чим ОСОБА_5 було завдано матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Так, ОСОБА_2, приблизно в липні 2007 року, біля станції метро «Лісова» на Броварському шосе в м. Києві зустрівся з ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_3, знаючи що ОСОБА_2 працює водієм у ОСОБА_5, почав розпитувати про останнього, а саме, чи заможний той бізнесмен, чи займається придбанням нерухомості і землі та чи займається перевезенням грошових коштів. ОСОБА_2 на запитання ОСОБА_3 надав інформацію про ОСОБА_5, що дійсно той займається бізнесом, матеріально забезпечений, можливо займається купівлею-продажем землі, а також були випадки, коли він керував автомобілем і ОСОБА_5 перевозив грошові кошти. Під час даної розмови ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 вчинити злочин щодо ОСОБА_5 та заволодіти грошовими коштами останнього. ОСОБА_2 про зміст цієї розмови не повідомив ОСОБА_5 і в подальшому продовжував спілкуватися з ОСОБА_3, як під час особистих зустрічей так і в телефонному режимі. Під час спілкування ОСОБА_3 продовжував цікавитися в ОСОБА_2 про ОСОБА_5 та збирати стосовно останнього інформацію, яка його цікавила. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 має намір вчинити щодо ОСОБА_5 злочин, продовжував своїми порадами надавати інформацію про останнього.
27 вересня 2007 року, в вечірній час, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та поцікавився чи той працює 28 вересня 2007 року, на що ОСОБА_2 відповів, що так. Крім того, ОСОБА_3 поцікавився, де знаходиться ОСОБА_5 Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 дійсно має намір 28 вересня 2007 року вчинити злочин щодо ОСОБА_5, ОСОБА_2 порадив вчинити злочин через тиждень, щоб його не запідозрили в причетності до злочину. У той же вечір, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5, який попросив приїхати до нього в м. Київ 28 вересня 2007 року о 08 годині. ОСОБА_2, якому вже було відомо про злочинні наміри ОСОБА_3 щодо вчинення злочину стосовно ОСОБА_5, навмисно не повідомив останнього про те, що відносно нього буде вчинено злочин, чим надав можливість ОСОБА_3 та невстановленим досудовим слідством особам вчинити розбійний напад на ОСОБА_5
28 вересня 2007 року, реалізуючи свій злочинний намір, створена ОСОБА_3 злочинна група у складі трьох невстановлених досудовим слідством осіб, у дворі будинку АДРЕСА_4, стали чекати виходу з будинку потерпілого ОСОБА_5 Після того, як потерпілий ОСОБА_5, приблизно о 08 год., вийшов з будинку, тримаючи в пакеті грошові кошти, двоє з невстановлених досудовим слідством осіб, з метою заволодіння грошовими коштами, підійшли до потерпілого ОСОБА_5, при цьому, один з нападників став погрожувати потерпілому ОСОБА_5 пістолетом, який останній сприйняв як бойову зброю, а інший став виривати пакет з грошима. ОСОБА_5 почав чинити опір нападникам, утримуючи в руці пакет з грошима. Після цього, до нападників підійшла третя невстановлена досудовим слідством особа та останні, з метою подолання опору зі сторони потерпілого ОСОБА_5 стали завдавати тому удари руками в різні частини тіла, в ході чого, один з нападників зміг вирвати з рук потерпілого ОСОБА_5 пакет з грошима в сумі 600 000 доларів США. В результаті застосування фізичного насильства, невстановленими досудовим слідством особами, потерпілому ОСОБА_5, згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 970/и від 12 листопада 2007 року спричинено легкі тілесні ушкодження. Після чого, невстановлені слідством особи, які вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_5, з місця вчинення злочину зникли. Під час нападу на потерпілого ОСОБА_5 невстановлених осіб, ОСОБА_2 знаходився в арці, яка веде з вулиці до подвір'я будинку і спостерігав за діями злочинців, навмисно не надавши допомоги потерпілому ОСОБА_5, чим надав можливість невстановленим досудовим слідством особам заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 В результаті нападу, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, невстановлені досудовим слідством особи, відкрито заволоділи грошима в сумі 600000 доларів США, що згідно з курсом національної валюти до долара США становило 3 030 000 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 27 ч. 3, ст. 187 ч. 4 КК України як організація вчинення розбійного нападу, спрямованого на заволодіння майном в особливо великих розмірах, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 27 ч. 5, ст. 187 ч. 4 КК України як пособництво вчиненню розбійного нападу, спрямованого на заволодіння майном в особливо великих розмірах, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Зі стадії судового слідства за клопотанням захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 кримінальна справа щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернута прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на те, що органом досудового слідства під час проведення досудового слідства допущена істотна неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, докази, якими орган досудового слідства обґрунтував обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і які були досліджені в судовому засіданні, є суперечливими та неузгодженими, у фабулі обвинувачення органом досудового слідства вказується, що в ході розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5, останньому невстановлені слідством особи погрожували пістолетом, а під час заволодіння грошовими коштами, з метою подолання опору потерпілого ще й завдали удари в різні частині тіла, що мало наслідком легкі тілесні ушкодження. Таким чином, встановлюючи фактичні обставини справи, орган досудового слідства описує як погрозу застосування насильства до потерпілого, так і безпосереднє застосування насильства. Натомість при юридичній оцінці діяння в обвинуваченні йдеться про пособництво та організацію відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розбійному нападі, поєднаному лише із погрозою застосування насильства.
Також у фабулі обвинувачення йдеться про участь у групі осіб, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще й інших трьох осіб. Однак при цьому незрозумілим є коли, як і за яких обставин ці особи вступили в попередню змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підлягає встановленню в ході досудового слідства.
Окрім того в ході судового розгляду не можливо усунути суперечності в доказах з приводу існування у потерпілого ОСОБА_5 грошових коштів, їх точної суми, джерела походження, хоча дана обставина має істотне значення для правильної кваліфікації інкримінованого досудовим слідством ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину.
Також суд першої інстанції вказав органу досудового слідства на необхідність встановлення кола осіб, які спілкуватись з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період липня - вересня 2007 року, встановлення та допиту свідків, які були очевидцями розбійного нападу, встановлення та допиту мешканців будинку АДРЕСА_4, сусідніх з ним будинків, які могли бачити подію злочину, хто та яким чином діяв під час нападу, встановлення джерела походження вказаної потерпілим ОСОБА_5 суми грошових коштів, перевірки інших версій вчинення злочину, проведення інших оперативно-розшукових заходів, встановлення наявності чи відсутності конкретного суспільно небезпечного діяння в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наявності чи відсутності їх вини.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, посилаючись на те, що постанова суду винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вказує, що слідчим в ході розслідування кримінальної справи встановлювалося коло осіб та обставини вчиненого злочину, вживалися заходи до встановлення очевидців скоєного злочину, у разі необхідності суд має право надати доручення слідчому в порядку ст. 315-1 КПК України для уточнення чи перевірки фактичних даних, потерпілий ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і в суді вказував, що в нього викрадено саме 600 000 доларів США. Вважає, що суд ухилився від вирішення справи по суті та за надуманими підставами направив кримінальну справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, представника потерпілого, який послався на розсуд суду, захисника ОСОБА_1 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Вказівки суду про необхідність встановлення трьох осіб, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_3, встановлення коли, як і за яких обставин ці особи вступили в попередню змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 275 КПК України 1960 року розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
Зі змісту ст. 132 ч. 1 КПК України 1960 року випливає, що час, місце та інші обставини вчинення злочину в обвинуваченні зазначаються настільки конкретно, наскільки вони відомі слідчому.
Враховуючи вимоги кримінально-процесуального закону, обставини вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_5 зазначені слідчим настільки конкретно, наскільки вони були відомі слідчому.
Не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону і зазначення судом про необхідність встановлення кола осіб, які спілкувались з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період липня - вересня 2007 року, встановлення та допиту свідків, які були очевидцями розбійного нападу, встановлення та допиту мешканців будинку АДРЕСА_4, сусідніх з ним будинків, які могли бачити подію злочину, хто та яким чином діяв під час нападу, про що зазначив суд у постанові, то з огляду на час що минув від дня вчинення злочину, можливість встановлення вказаних обставин фактично втрачена.
Показання обвинувачених, потерпілого та свідків по справі відповідно до вимог кримінально-процесуального закону мають бути безпосередньо та ретельно перевірені судом першої інстанції, й оцінені в сукупності з іншими доказами у справі, на підставі чого суд й встановлює фактичні обставини справи та дає їм оцінку в рішенні.
В разі встановлення при цьому нових обставин, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії, в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року.
Щодо вказівок суду про наявність суперечностей в доказах з приводу існування у потерпілого ОСОБА_5 грошових коштів, їх точної суми, джерела походження та необхідності встановлення джерела походження вказаної потерпілим ОСОБА_5 суми грошових коштів, то відповідно до вимог кримінально-процесуального закону всі сумніви і протиріччя тлумачаться на користь обвинуваченого.
Не відповідає вимогам закону і висновок суду про те, що він позбавлений можливості самостійно в судовому засіданні усунути зазначену в постанові неповноту і неправильність досудового слідства та дати оцінку діям підсудних.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 327 КПК України 1960 року, вправі і зобов'язаний, в залежності від встановленого в судовому засіданні, виправдати підсудного, перекваліфікувати його дії, виключити з обвинувачення ті кваліфікуючі ознаки, які не знайшли свого підтвердження чи є зайвими або постановити обвинувальний вирок.
Інші вказівки органу досудового слідства викладені в постанові суду є не конкретизованими, а тому їх не можна визнати обґрунтованими і такими, які б були підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
За наведеного, постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, оскільки висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що підстави для направлення справи на додаткове розслідування відсутні, а тому постанова суду підлягає скасуванню,а кримінальна справа поверненню в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
Доводи апеляції прокурора є обґрунтованими, а тому апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3, ст. 187 ч. 4 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 187 ч. 4 КК України прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування скасувати, а кримінальну справу повернути до Шевченківського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Апеляцію прокурора задовольнити.
СУДДІ:
________________ ________________ _______________
ДмитренкоГ.М. Верховець Т.М. Ковальська В.В.