Справа № 339/76/13-к

5

1-кп/339/6/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря судового засідання Галів І.Б..

за участю: прокурора Мосюк Б.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12012090160000149 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Далеке, Чорноморського району АРК , мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило потерпілому значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину за наступних обставин.

23 серпня 2012 року близько 15.00 год. ОСОБА_1 на грунті особистих непорозумінь на подвір'ї спільного домогосподарства АДРЕСА_1, затіяв з ОСОБА_2 словесну сварку, в ході якої наніс декілька ударів каменем по голові ОСОБА_2, внаслідок чого спричинив потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що викликали стійку втрату працездатності менше ніж на третину у вигляді : садна в тім'яній ділянці зліва, синців в ділянці обличчя зліва, забійних ран на слизових оболонках губ, повного травматичного вивиху 1-2-го зубів та перелому коронкових частин 3-4 зубів зліва на верхній щелепі.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що 23 серпня 2012 року, перебуваючи на спільному подвір'ї між ним та потерпілим, який є чоловіком його сестри, виникла словесна суперечка, в ході якої він підняв із землі камінь, яким наніс удари по голові потерпілому. На даний час він помирився з потерпілим, відшкодував йому заподіяну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_2 відмовився від пред'явленого цивільного позову в зв"язку з тим, що збитки, заподіяним злочином, йому відшкодовано під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з повним визнанням обвинуваченого своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

З'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки він вчинив потерпілому умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є особою, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, непрацевлаштований і вчинив злочин щодо особи, з якою перебуває у родинних стосунках .

На досудовому слідстві він давав логічні показання по пред'явленому обвинуваченню, чим сприяв встановленню істини по справі, відшкодував потерпілому завдані збитки . В судовому засіданні не оспорював фактичні обставини справи і щиро розкаявся.

Наявність зазначених пом'якшуючих обставин та дані про особу винного, що обумовлюють меншу суспільну небезпеку та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дають підстави у відповідності до вимог ст.69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді штрафу. Саме таке покарання, на думку суду, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 122 КК України та застосувавши ч.1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу розміром 2000 (дві тисячі ) гривень.

Обраний до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання вважати продовженим до вступу вироку в законну силу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Головенко О.С.