АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1625/3383/2012 Номер провадження 22-ц/786/1074/2013 Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач Бутенко С. Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді Бутенко С.Б.
Суддів: Дорош А.І., Обідіної О.І.
при секретарі Мотрій С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2013 року та 04 лютого 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Агротехсервіс», Решетилівської селищної ради, КП «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району», Решетилівської РДА про визнання недійсним рішення виконавчого комітету, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та наказу, реєстрації права власності, визнання житлового будинку об'єктом державного житлового фонду та усунення перешкод у користуванні будинком, стягнення моральної шкоди, повернення сторін у первісний стан, зобов'язання вчинити дії щодо приватизації квартири.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили: визнати незаконним рішення виконавчого комітету Решетилівської районної ради народних депутатів Полтавської області від 24.07.1991 р. № 152 про оформлення права власності та реєстрацію Решетилівському ремонтно-транспортному підприємству права власності на будинок по АДРЕСА_1; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 28.02.1994 р. державного майна, укладений між представником фонду комунального майна Полтавської області та організацією орендарів орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства в частині передачі у приватну власність вказаного житлового будинку; визнати недійсним свідоцтво № 40 від 30.03.1994 р., видане організації орендарів Решетилівського РТП Фондом комунального майна Полтавської області на даний будинок; сторони повернути у первинний стан, визнавши будинок по АДРЕСА_1 об'єктом державного житлового фонду; визнати незаконним рішення № 303 від 23.08.2007 р. виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Полтавської області в частині щодо оформлення та реєстрації права власності на даний житловий будинок за ТОВ «Агротехсервіс»; зобов'язати КП «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району» зняти з реєстрації прав власності зазначений 4-х квартирний будинок за ТОВ «Агротехсервіс»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.09.2007 р., видане ТОВ «Агротехсервіс» на вказаний будинок; визнати незаконними рішення Решетилівської селищної ради від 22.03.2006 р. та договір купівлі-продажу від 23.03.2006 р., державний акт на право приватної власності за землю щодо земельної ділянки, розташованій по АДРЕСА_2, визнати незаконним висновок Решетилівського відділу земельних ресурсів від 21.03.2006 р. в частині оформлення права власності на частину земельної ділянки, яка розміщена під житловим будинком по АДРЕСА_1; зобов'язати ТОВ «Агротехсервіс» виконати п. 6.6 Плану приватизації щодо отримання згоди мешканців спірного житлового будинку та передати його у комунальну власність територіальної громади селища Решетилівка; усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом зобов'язання ТОВ «Агротехсервіс» підключити струм до будинку та не завищувати тарифи по оплаті за воду, струм; стягнути з відповідача ТОВ «Агротехсервіс» моральну шкоду в сумі 5 тис. грн.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23 березня 2012 року за клопотанням представника позивачів та на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року позов було роз'єднано з виділенням у самостійне провадження позовних вимог про визнання незаконними рішень, договорів купівлі-продажу майна, свідоцтв про право власності на майно, повернення сторін у первинний стан та визнання житлового будинку об'єктом державного житлового фонду, що відносяться до юрисдикції господарського судочинства.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2013 року було відмовлено позивачам в об'єднанні роз'єднаних позовних вимог та зупиненні провадження у справі, а виділену у самостійне провадження справу закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Ухвалою суду від 04 лютого 2013 року виправлено описку, допущену в ухвалі про закриття провадження у справі, в частині дати її постановлення.
Не погоджуючись із закриттям провадження у справі та внесенням виправлень у судове рішення, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги на ухвали районного суду від 01 та 04 лютого 2013 року, в яких посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять вказані ухвали скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті та об'єднання в одне провадження з матеріалами, що перебувають в суді.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Закриваючи провадження у виділеній у самостійне провадження справі та відмовляючи позивачам в об'єднанні їх позовних вимог в одне провадження, суд першої інстанції виходив з висновків та мотивів, з яких Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було скасоване рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2010 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 14 квітня 2011 року по справі за вказаним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, з того, що позивачами оспорююється приватизація державного майна в частині включення до цілісного майнового комплексу житлового будинку по АДРЕСА_1 Полтавської області, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
На виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року при новому розгляді справи судом першої інстанції було роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що сторонами по справі не заперечувалось.
Згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 483-V від 15.12.2006 р. спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом в порядку господарського судочинства.
Відповідно ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Встановивши, що виділені у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що стосуються приватизації державного майна, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, відповідно до яких суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги, що предметом спору є приватизація державного житлового фонду, а, отже, даний спір не підвідомчий господарському суду, не відповідають обставинам справи та на висновки місцевого суду не впливають.
Виходячи з технічного запису судового засідання та журналу судового засідання суду першої інстанції, на які сторонами не було подано зауважень з приводу їх неправильності чи неповноти, та вимог ст. 219 ЦПК України, відповідно до якої суд може з власної ініціативи виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки, колегія суддів находить безпідставними доводи апеляційної скарги позивачів на ухвалу місцевого суду від 04 лютого 2013 року, яка постановлена з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг позивачів та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, які ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2013 року та 04 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно. Суддя