УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2008 р.

Справа № 8/94-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюка В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача  Тарасюк В.М. директор ПП "Вікторія"

від відповідача  Колосівська Л. Я. керівник ТзОВ "Левків Агро"

третіх осіб  Колосівська Л. Я. керівник  СФГ "Сонячний пагорб"

  

В судовому засіданні 04.09.08р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 10.09.08р.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Вікторія" (с. Клітин Житомирського району)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району)

про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.04р. дійсним

Третя особа на стороні відповідача за первісним позовом Селянське фермерське господарство "Сонячний пагорб"

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району) до Приватного підприємства "Вікторія" (с. Клітин Житомирського району) про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.04р.недійсним  

 Позивач - Приватне підприємство "Вікторія" звернулося до господарського суду з позовом про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.04р. дійсним.

06.08.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Левків -Агро" подано до суду зустрічну позовну заяву датовану 05.08.2008р. до Приватного підприємства "Вікторія" про визнання договору фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.2004 р. недійсним.

 Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві. Зустрічний позов не визнає в судове засідання надав відзив №206 від 20.08.2008 р.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 04.09.08р. проти позову заперечила, просить суд в позові відмовити, оскільки договір не був нотаріально посвідчений і оплата за майно по договору не проводилась, вимоги зустрічної позовної заяви підтримала, надала копію протоколу загальних зборів ТОВ "Левків-Агро" від 30.07.2005р. про скасування рішення засновників ТОВ "Левків-Агро" від 28.05.2004р. про продаж об'єктів нерухомості, споруд, тракторів, автомобілів та с/г машин. Пояснила, що вважає укладений договір фінансової оренди основних засобів з правом викупу від 06.06.2004р. договором фінансового лізингу.

Представник ІІІ особи на стороні відповідача за первісним позовом позов не визнає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Левків - Агро" та Приватним  підприємством "Вікторія" 06.06.2004  укладено  договір,  згідно  умов  якого  одна  сторона - ТОВ "Левків - Агро"  зобов'язується  передати  у  власність  основні  засоби  у встановленій  даним Договором  кількості  та  якості,  ПП "Вікторія" прийняти  їх  по  акту  приймання -  передачі  та оплатити  їх  вартість  в строки, які встановлені даним   Договором. Загальна  вартість   товару складає 169 297,53 грн.

Сторонами  погоджено,  що  передача  основних  засобів  буде  проведена  на  підставі актів  приймання - передачі  по  кожному  об'єкту окремо (п.3.1. Договору).

Позивач стверджує,  що  12.06.04  перераховане  у  договорі майно  було  передано  по  акту  приймання - передачі  від  ТОВ "Левків - Агро" до  ПП "Вікторія".  Вказаний  договір був  затверджений  загальними зборами засновників ТОВ "Левків - Агро" від 20.08.04. Свої  зобов'язання  по  вказаному договору   ПП "Вікторія"  виконало. Відповідно  до  чинного законодавства  України,  відчуження  нерухомого майна  проводиться шляхом  укладення письмового  договору  з  обов'язковим  нотаріальним  посвідченням.

Представник  позивача  у  судовому  засіданні  пояснив,  що  договір нотаріально  не  посвідчено з  вини  відповідача,  оскільки  останній  відмовився надати  довідку  про  вартість  майна,  яке  перераховано  у  договорі.  У  зв'язку    з  викладеним  позивач  просить  визнати  договір  дійсним.

Представник  відповідача  у  судовому  засіданні позовні  вимоги  не  визнає,  просить  у  позові  відмовити,  оскільки  ТОВ "Левків - Агро"  не  було  власником  майна, яке  відчужувалось  по  вказаному  договору,  а  тому  не  мало  права  продавати  це  майно. Крім того, згідно п. 13.9 Статуту  ТОВ "Левків - Агро"  до  виключної  компетенції  зборів учасників  Товариства належить  затвердження  угод на  суму  додатково  визначену  зборами засновників. Оскільки  сума  відчужуваного по  договору  майна значно  перевищувала  розмір  статутного  фонду товариства,  вказаний договір    зборами  затверджений  не  був,  це є додатковою  підставою, на  думку  відповідача, для   визнання  договору  недійсним. До того ж, майно по  договору  із  володіння ТОВ "Левків - Агро"   не  вибувало,  оплата  за  вказане  майно не  проведена, договір  нотаріально  не  посвідчений  та  не  зареєстрований  у  встановленому порядку.

Суд дослідивши  матеріали  справи,  перевіривши  доводи  сторін  дійшов  висновку, що позов   ПП  "Вікторія" не  підлягає  задоволенню на  підставі  наступного.

Згідно статті  202 ЦК України,  правочином  є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК  України містить  загальні  вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом  1.1 договору   від 06.06.2004   року сторони  визначили  предмет  договору,  згідно  якого "Орендодавець"  зобов'язується  передати  у  власність  основні  засоби  у встановленій  даним  договором   кількості та  якості,  а  "Орендар"  зобов'язується  прийняти  їх  по  акту приймання -  передачі та оплатити їх  вартість  в  строки,  обумовлені  даним  договором.  Вказаний  предмет договору, є  характерним  для  договорів  купівлі  -  продажу,  оскільки  відповідно  до  вимог  ст. 655  ЦК  України, за  договором  купівлі -  продажу одна  сторона (продавець)  передає  або  зобов'язується  передати  майно (товар)  у  власність  другій  стороні (покупцеві),  а  покупець  приймає  або  зобов'язується  прийняти  майно (товар)  і  сплатити  за нього  певну  грошову  суму.  

Із змісту  договору  вбачається,  що  предметом  продажу  є  як рухоме  та і не  рухоме  майно. Зокрема, молочний  блок, гараж, трактор Т -150К, трактор ПЕА - 4,  будинок   механізатора,  котельня  тракторної  бригади, холодильна  установка, ванна  молочна,  зварювальний  апарат  та  інше.

Відповідно  до вимог  ст. 639 ЦК  України,  договір  може  бути укладений  у  будь-якій  формі,  якщо  вимоги  щодо форми  договору  не  встановлені  законом.

Якщо  сторони домовились укласти  договір  у  певній  формі,  він  вважається  укладеним  з  моменту  надання  йому  цієї  форми,  навіть  якщо  законом  ця  форма  для  даного  виду   договорів  не  вимагалася.

Відповідно до  вимог  статті  208  ЦК  України, у письмовій формі  належить  вчиняти  наступні  правочини;

1)   правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Поряд  із  загальними  вимогами  до  письмової форми  угод  законодавством  встановлені   спеціальні  вимоги  до  окремих  видів  договорів.  Так, на  підставі  ст. 657  ЦК  України,  договір  купівлі - продажу  земельної  ділянки, єдиного  майнового  комплексу, житлового  будинку (квартири)  або  іншого  нерухомого   майна  укладається  у  письмовій  формі  і  підлягає  нотаріальному   посвідченню  та  державній   реєстрації.

При цьому, договір,  який  підлягає  нотаріальному  посвідченню  або  державній  реєстрації,  є  укладеним  з  моменту  його  нотаріального  посвідчення або  державної  реєстрації,  а в разі  необхідності  і  нотаріального  посвідчення,  і  державної  реєстрації  - з моменту  державної  реєстрації

У  разі  недодержання  сторонами   вимог  закону  про  нотаріальне  посвідчення та  державної реєстрації  договору,  такий  договір  є  нікчемний.

Враховуючи,  що  сторони  уклавши  договір  купівлі  -  продажу  майна від  06.06.04  року,  до  складу  якого  увійшло і  нерухоме  майно,  не  здійснивши   нотаріального посвідчення  та  державної  реєстрації  призвело  до  недійсності   окремих  частин  цього  договору.

Так,  недійсним  є  договір  в  частині    продажу  будинку механізатора  тракторної  бригади,    котельні  тракторної  бригади  та  іншого нерухомого  майна  вказаного  в  договорі.

До  такого  висновку  суд  дійшов  на  підставі  ст.  217  ЦК  України, якою  передбачено,  що  недійсність  окремої  частини  правочину  не  має  наслідком недійсності  інших  його  частин   і  правочину    в  цілому,  якщо  можна  припустити,  що  правочин  був би  вчинений  і  без  включення  до нього  недійсної  частини.

Згідно п.2 ст.220 ЦК України, якщо  сторони  домовилися  щодо  усіх істотних  умов  договору,  що  підтверджується письмовими  доказами,  і  відбулося  повне  або  часткове  виконання договору,  але  одна  із  сторін  ухилилася  від  нотаріального  посвідчення,  суд  може  визнати  такий  договір  дійсним.  У цьому  разі  наступне  нотаріальне посвідчення  договору  не  вимагається.

Відповідно  до п.7 роз'яснень Вищого господарського  суду  України  від 12.03.99 № 02-5/111 "Про  деякі  питання  практики  вирішення  спорів, пов'язаних  з  визнанням угод  недійсними"  із  подальшими змінами  та  доповненнями,  вирішуючи   вказані спори,  господарські  суди   повинні перевірити,  чи  підлягала  укладена угода  посвідченню  та  чому  сторона   за  договором  ухилилася  від  нотаріального  посвідчення  угоди.    Якщо  угода  містить  протиправні  умови, відповідний  позов  не  може  бути  задоволений.

Статтею  328  ЦК України  передбачено,  що  право  власності  набувається  на  підставах,  що  не  заборонені  законом,  зокрема  із правочинів.   При  цьому, закон  встановлює,  що  право  власності  вважається  набутим  правомірно,  якщо  інше  не  випливає  із закону  власності вважається  набутим  правомірно,  якщо  інше  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права  власності  не  встановлено  судом.

Судом  встановлено,  що   на  час  укладення  договору  від  06.06.2004  року    ТОВ  "Левків - Агро"  не  було  власником  майна, яке  відчужувалося   по  вказаному  договору,  а  тому  не  мало   права продавати  це  майна.

Відповідно  до  Указу Президента  України   від  03.12.1999  року  № 1529/99  "Про невідкладні  заходи  щодо  прискорення  реформування  аграрного  сектору  економіки", зборами  уповноважених членів  КСП "Левківське"  від  28.01.2000 року  було  прийнято рішення  про  реорганізацію  КСП "Левківське".

Правонаступниками  реорганізованого  в  процесі  реформування  КСП "Левківське"  стали ТОВ "Левків - Агро"  і СФГ "Сонячний пагорб".

Із  доповнень до п 4  Статуту  СФГ "Сонячний пагорб", зареєстрованих  рішенням  Житомирської  районної  державної  адміністрації № 085  від  13.10.2000  року  видно,  що  вказане  господарство   є  правонаступником  КСП "Левківське".

Таке ж  положення  про  правонаступництво  міститься  і  в Статуті  ТОВ "Левків - Агро".

Спір  щодо правонаступництва    між  СФГ "Сонячний пагорб"  та  ТОВ "Левків - Агро"  розглядався   господарським  судом  Житомирської  області.  Рішенням  господарського  суду  Житомирської  області   від 25.01.2001  року  у  справі  № 12/204 "НМ"  в  позові  ТОВ "Левків - Агро"    про  визнання  недійсним  доповнень   до  Статуту  СФГ "Сонячний пагорб" щодо правонаступництва   було  відмовлено. Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від -3.10.2002  року  рішення  господарського   суду  залишено  без  змін.  Тобто, вказаними  судовими  рішеннями визнано,  що  СФГ "Сонячний  пагорб"  є  правонаступником майнового  паю  КСП "Левківське".

Відповідно  до  вимог  ст.  31  Закону  України "Про колективне  сільськогосподарське  підприємство"  у  разі  поділу  підприємства, до  новостворених  підприємств  переходять  за  розподільчим  актом  у  відповідних  частках  права  і  обов'язки  реорганізованого  підприємства.

КСП  "Левківське"  було  реорганізовано  шляхом   поділу, внаслідок  чого,  у відповідній  частині  права  і  обов'язки  КСП "Левківське"  перейшли  до  СФГ "Сонячний пагорб"  та  ТОА "Левків - Агро".

У  відповідності  з  вимогами  ст. 355  ЦК  України,  майна  що є   у  власності  двох  або  більше  осіб, належить  їм  на  праві  спільної  власності.  Право  спільної власності  виникає з  підстав,  не  заборонених законом.

Статтею 367  ЦК  України  передбачено,  що  майно,  що є у  спільній  частковій   власності,  може  бути  поділене  в  натурі  між  співвласниками  за  домовленістю  між  ними.

Судовими  рішеннями  у  справі  № 12/204  "НМ"  встановлено,  що   на час  розгляду  справи -  03.10.2002 року  розподільчий  баланс   між  правонаступниками  КСП "Левківське" не  складався.

У  даній  справі  суд  неодноразово  зобов'язував      сторін  надати    рішення (протоколи)  загальних  зборів  щодо реформування  КСП "Левківське", розподільчі  баланси  та  їх  затвердження  загальними  зборами.   Однак,  сторонами  вказані  докази   не  були надані  до  суду.

Протокол № 1 заключних  спільних зборів уповноважених  представників  співвласників  майнових  паїв - колишніх  членів  реформованого  КСП   від  02.08.01  року  не  може  бути  таким  доказом,  оскільки  до  суду  надано  лише  ксерокопію  вказаного  протоколу,  на  вимогу  суду  оригінал  не  надано.  У  відсутності  оригіналу  вказаний  протокол  не  може  розглядатися  як  належний  доказ.

Оскільки,  як  вище  зазначалася,  право   продажу  майна  належить  власнику,  на  час  укладення  договору  від  06.06.2004   ТОВ "Левків - Агро  не  було   власником  майна,  а  тому  не  мало   права  його  продавати.

У  зустрічній  позовній  заяві  позивач  ТОВ  "Левків - Агро"  просить  суд  визнати  договір  від  06.06.04  року,  який  укладений  між    Приватним  підприємством  "Вікторія"  і  ТОВ "Левків - Агро"   недійсним     в  частині    передачі  Приватному  підприємству "Вікторія"  у  власність    будинку  механізатора  та  котельні.

В обгрунтування  зустрічного   позову   позивач  зазначає,  що  вказаний  договір    в  супереч  вимогам  чинного  законодавства нотаріально  не  посвідчений,  не  проведено  його   реєстрації, ТОВ "Левків  - Агро  не є власником   майна,  яке  відчужує.

Як  вище зазначалося, у відповідності до  вимог   ст. 657  ЦК  України,  договір  купівлі - продажу     нерухомого   майна  укладається  у  письмовій  формі  і  підлягає  нотаріальному   посвідченню  та  державній   реєстрації.

При цьому, договір,  який  підлягає  нотаріальному  посвідченню  або  державній  реєстрації,  є  укладеним  з  моменту  його  нотаріального  посвідчення або  державної  реєстрації,  а в разі  необхідності  і  нотаріального  посвідчення,  і  державної  реєстрації  - з моменту  державної  реєстрації.

На  підставі  п.  2  ст. 215  ЦК  України,  недійсним  є  правочин,  якщо  його  недійсність   встановлена  законом  (нікчемний правочин).  У цьому  разі  визнання  такого  правочину   недійсним  судом  не  вимагається.

Враховуючи,  що договір  від  06.06.04  року укладений  з  порушенням  норм  чинного  законодавства,  є  недійсним ( нікчемним  правочином), а  тому    визнавати    його недійсним  у  судовому   порядку відсутні  підстави.

В  судовому  засіданні  07.08.2008  позивач  за  зустрічним  позовом ТОВ  "Левків - Агро"  звернувся  до  суду  з  заявою  про  застосування   строків   позовної  давності,  оскільки  вважає,  що  позивач  за  первісним  позовом   Приватне  підприємство  "Вікторія"  звернулося  до  суду  з  пропуском   строку  позовної  давності.

Згідно  ст. 257  ЦК  України,  загальна  позовна  давність встановлюється  тривалістю  у  три  роки.

Перебіг  позовної  давності  починається   від  дня,  коли  особа   довідалась  або  могла  довідатись  про  порушення  свого  права  або    про  особу,  яка  його  порушила.

Позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою  сторони  у  спорі,  зробленою  до  винесення  ним  рішення (п.3 ст. 267 ЦК).

Сплив  позовної  давності,  про  застосування якої  заявлено  стороною  у  спорі,  є  підставою  для  відмови  у  позові.

Матеріалами  справи  підтверджується,  що сторонами  договір  укладено  06.06.04  року,  а  позивач  звернувся  до  суду  21.07.2008 ,  тобто  через  4  роки.     

Вимогу про  нотаріальне  посвідчення  договору  також  надіслано 16.06.08    після  спливу  трьох річного  строку  позовної  давності.

За  обставин,  коли  вимоги за первісним   позовом  не підтверджуються  документально, не  грунтуються  на вимогах  чинного  законодавства,  заявлені  після  спливу  строку  позовної  давності, а  тому  суд  відмовляє  у  їх  задоволенні.

Суд  також  відмовляє   у  задоволенні  зустрічного   позову   щодо   визнання  недійсним   договору  від  06.06.04   в  частині  продажу  нерухомого  майна,  оскільки  договір     в  цій  частині  є  недійсним (нікчемний правочин),  а  тому відсутні  підстави  для  визнання  його  недійсним у  судовому  порядку.

Судові  витрати  покладаються  на  позивачів.

Керуючись  ст. 49, 82-85  ГПК  України,  господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Відмовити у задоволенні зустрічного  позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання рішення "____"________2008р.

Віддрукувати: 4 прим.  

1 - в справу

2 - 4 - сторонам