АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3926/13 Головуючий в 1 інстанції Маймур Ф.Ф.

Категорія 41 Доповідач Бараннік О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 рік березень 26 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Лисичної Н.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Філіній Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном та вселення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, посилаючись на те, що він, позивач, разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає у квартирі АДРЕСА_2, де також зареєстровані та проживають його мати ОСОБА_4, сестра ОСОБА_3, разом з якою без реєстрації проживає її чоловік ОСОБА_1.

Із-за постійних скандалів за участю сестри позивача, батько сторін, мешкаючий за іншою адресою, купив їй для окремого проживання однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, одначе вже у січні 2008 року, ОСОБА_3 зі своїм чоловіком знову переїхала на проживання до спірної квартири з причин необхідності погашення кредиту за придбану нею машину у 2007 році.

В результаті відновлених сварок, остання з яких відбулася 11 січня 2009 року, позивач ввечері 12 січня 2009 року не зміг потрапити до спірної квартири, і в цьому йому не поміг навіть викликаний наряд міліції.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що з того часу позивач вимушений проживати у свого двоюрідного брата, так і не маючи змоги потрапити до дому, він вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року позивачеві ОСОБА_2 усунуті перешкоди у користуванні квартирою № АДРЕСА_2 з боку ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, шляхом вселення його до зазначеного житлового приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що ніяких заходів фізичного впливу з боку ОСОБА_3 до позивача не застосовувалось, і ніхто взагалі ОСОБА_2 зі спірної квартири не вигонив, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а заочне рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом, постановив рішення про усунення перешкод позивачеві у користуванні спірним житловим приміщення, шляхом його вселення до нього.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність з боку відповідачів перешкод для проживання позивача у спірній квартирі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як видно з матеріалів справи конфлікт у родині ОСОБА_2, за наслідками якого позивач 12.01.2009 року звертався до Кіровського РВ ДМУ УМВД України в Дніпропетровській області, 11.01.2009 року мав місце, але у зв'язку з тим, що громадський порядок під час з'ясування неприязних відносин між сторонами грубо порушеним не був, постановою дільничного інспектора Кіровського РВ ДМУ УМВД України в Дніпропетровській області від 20.01.2009 року в порушенні кримінальної справи за ознаками частини 1 статті 6 КК України було відмовлено /а.с.86/.

Крім того, як видно з висновку судово-медичного дослідження № 114 від 13.01.2009 року /а.с. 87 - 88/ у позивача були виявлені ушкодження у вигляді синця лівої верхньої кінцівки , які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, та які, з його слів, 11.01.2009 року нанесла йому його сестра.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду й посилання ОСОБА_1 на те, що служба у справах дітей Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради не наділена повноваженнями щодо встановлення факту перешкоджання у користуванні майном, оскільки у листі зазначеної служби лише підтверджується факт перешкод позивачеві у проживанні на житловій площі спірної квартири та у спілкуванні з його сином, який також проживає у зазначеному житловому приміщенні /а.с. 89/, до якого відповідачі спеціалістів служби у справах дітей не впустили.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: