ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-7390/11

Рядок статзвіту № 100

01 грудня 2011 року

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ, УПСЗН про про стягнення недоплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що являється постраждалим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, отримує пенсю, у зв'язку з чим має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також право на надбавку до пенсії, передбаченої ст..39 цього ж Закону та доплату за проживання в радіоактивно забрудненій зоні у відповідності до ст..37 Закону. Разом з тим, додаткова пенсія та надбавка, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, тому просив визнати цю відмову протиправною, визнати за ним право на отримання додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, та надбавки до пенсії в розмірі двох заробітних плат, доплату в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити додаткову та основну пенсію у встановленому Законом розмірі, розгляд справи провести у його відсутності.

Представники відповідача -управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі та управління праці Володимирецької РДА -письмових заперечень проти позову не надали, в судове засідання не з'явились.

Розгляд справи проведено у відсутності сторін в порядку письмового провадження, без повної фіксації судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.ст.41 ч.1, 128 ч.6 КАС України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, і постійно проживає в с.Зелене, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні та долученим до справи посвідченнями та довідками.

Позивач отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, на підставі статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для осіб, що втратили працездатність, щорічно визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законами України на відповідний рік або період року, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

У відповідності до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - двох мінімальних заробітних плат. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Також особам, які проживають у такій зоні у відповідності до ст..37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

У відповідності до пункту 28 р.П. Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-У1 до ст.ст.37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було внесено зміни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.

Крім того, як вбачається зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.ст.37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін, у зв'язку з чим нарахування та виплата пенсії та інших виплат позивачу, починаючи з 22.05.2008 року, має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що позивач є пенсіонером, не працює, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується письмовими доказами, приймаючи до уваги пріоритет законів над підзаконними нормативними актами, позовні вимоги про стягнення виплат та доплат до пенсії на підставі ст.ст.37, 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позовні вимоги про виплату додаткової пенсії в межах строку звернення до суду підлягають задоволенню.

Що стосується інших позовних вимог, то ухвалою Володимирецького районного суду вони залишені без розгляду у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач в період до 23 липня 2011 року має право на отримання додаткової пенсії, підвищення до пенсії у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не підзаконними нормативними актами.

Що стосується позовних вимог про виплату коштів, починаючи з 23 липня 2011 року, то з цього приводу суд прийшов до наступних висновків.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-У1 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Вказаний Закон набрав законної сили из 19 червня 2011 року.

Як вбачається з п.7 названого Закону, в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності з 23.07.2011 року.

При вирішенні питання, яка із однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними у встановленому порядку, підлягає застосуванню при розв'язанні спору, перевагу слід надавати тій нормі, що прийнята пізніше.

Таким чином, враховуючи, що Закон України №3491-У1 від 14.06.2011 року прийнято пізніше, вказаний Закон, а також і прийнята на його виконання Постанова КМ України №745 від 06.07.2011 року є чинними і не визнавались неконституційними, починаючи з 23.07.2011 року саме ці нормативні акти застосовуються для визначення розміру додаткової пенсії, передбаченої ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на це, підстав для задоволення позову в частині зобов'язання нараховувати доплати до пенсії позивачу, починаючи з 23 липня 2011 року суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.ст.51, 63, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, - постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову відповідача - управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі -нарахувати та виплатити позивачу, як особі, що постраждала від аварії на ЧАЕС, додаткову пенсію, передбачену ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 цього ж закону, доплату.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 14 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі двох мінімальних заробітних плат, з 14 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Визнати право позивача ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, визначеному даним Законом.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 14 березня 2011 року по 01 грудня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст.183-2, 256 КАС України постанову допустити до негайного виконання.

Відповідачів звільнити від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Іванків О.В.