ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.06р.

Справа № 9/443-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інтерсервіс", м. Кривий Ріг

                     Дніпропетровської області 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромпостач", м. Кривий Ріг

                     Дніпропетровської област 

про стягнення 9728 грн. 29 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача – представник не з’явився

Від відповідача – представник не з’явився  

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ фірма „Інтерсервіс” звернулось у вересні 2006 року із позовом до ТОВ „Укрпромпостач”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 9728,24 грн. заборгованості по оплаті за надані транспортно-експедиційні послуги. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних зобов’язань за договором №02/809 від 30.04.2002р. і додатку від 17.08.05р. до нього. Вказує, що факт надання послуг підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні 31.10.06р., дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

          Відповідно до умов договору №02/809 від 30.04.02р.  і додатку №3 від 17.08.05р. до цього договору позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Інтерсервіс” зобов’язалось надати відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрпромпостач” транспортно-експедиційні послуги, пов’язані із перевезенням вантажу залізничним транспортом, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався сплатити за надані послуги в 5-ти денний термін після виставлення рахунку (пункти 1-3 договору).

          Позивач виконав свої зобов’язання за вищевказаним договором, надавши відповідачу послуги на загальну суму 140518,85 грн., що підтверджується  актами виконаних робіт від 31.08.05р. і від 30.09.05р., які є в матеріалах справи.

          Відповідач здійснив часткову оплату зазначених послуг на суму 132000 грн. (станом на 01.07.06р.). що підтверджується розрахунками позивача та копіями платіжних доручень відповідача в матеріалах справи.

          Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 8518,85 грн.          На підставі пункту 4.4 умов вищевказаного договору позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, та складає 1209,39 грн. за період з 01.10.05р. по 30.06.06р.

          05.06.06р. позивачем була направлена відповідачу претензія  з вимогою про повернення боргу у сумі 9728,29 грн., до якої були додані розрахунок пені станом на 01.07.06р. та акт звірки взаємних розрахунків.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Статтями 929 і 931 Цивільного кодексу України, встановлений обов’язок клієнта виплатити експедиторові встановлену умовами договору транспортного експедирування плату.

          Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

          Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати наданих на його замовлення транспортно-експедиційних послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 8518,85 грн. основного боргу і 1209,39 грн. пені  –є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 16, 530, 611, 929-931, ч. 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173-175, 193, 197-198, 216-217, 230-231, ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромпостач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Інтерсервіс” суму 8518,85 грн. основного боргу, 1209,39 грн. пені, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед