Справа № 344/996/13- ц

Провадження № 2/344/2345/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б.

за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Позивач просив позов задовольнити, посилаючись на те, що він з відповідачкою з травня 2012 року сімейні відносини не підтримує, не спілкуються, між ними відсутнє взаєморозуміння.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що він з відповідачкою сімейні відносини не підтримують, постійно виникало в них непорозуміння, у них різні погляди та інтереси на життя і сім'ю. На примирення не згідний

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги визнавала.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 травня 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, сторони зареєстрували шлюб 02 вересня 2008 року, про що зроблено запис за № 1278 (а.с.3).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що посвідчується копією Свідоцтва про народження (а.с.6).

Станом на даний час шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, у зв'язку з тим, що в сім'ї склалися різні погляди на життєві ситуації.

Згідно з ч. 2 ст.104 СК України , шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

В ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).

Позивач проти надання їм часу для примирення заперечив, посилаючись на його недоцільність та неможливість їх примирення через фактичне небажання продовжувати сімейні відносини.

Таким чином, оскільки шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Сторони дійшли згоди про залишення їхньої доньки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати з матір'ю ОСОБА_4.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 209, 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що зареєстрований 02 вересня 2008 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №1278.

Неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Польська М.В.