ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.11.06р. | Справа № 31/353-06 |
За позовом | Закритого акціонерного товариства „Петриківка Агротехсервіс” , м. смт Петриківка |
до відповідача | Обласного комунального підприємства „Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації”, смт. Петриківка |
про | визнання права власності |
Суддя Мороз В.Ф. |
Представники:
Від позивача | Ткаченко В.В., дов. №10/1від 19.09.06 р. |
Від відповідача | Кохан О.О., дов №638 від 31.10.06 р. |
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовам до відповідача про виділення ремонтної майстерні В-1, загальною площею 2 054,5 кв.м. із складу майнового комплексу, розташованого по вул.. Піонерська, 3 смт Петриківка, Дніпропетровської області в самостійний окремий об’єкт нерухомого майна - ремонтну майстерню по вул.. Піонерська, 3-в/1 смт Петриківка, Дніпропетровської області, площею 2 054, 5 кв.м., а також про визнання за позивачем права приватної власності в цілому на окремий об’єкт нерухомого майна –ремонтну майстерню, площею 2 054,5 кв.м., розташовану за адресою: вул.. Піонерська, 3-в/1 смт Петриківка.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.04 р. у справі 25/373 зареєстровано за позивачем ремонтну майстерню В-1, розташовану по вул.. Піонерська 3 смт Петриківка за ЗАТ „Петриківка Агротехсервіс” на праві спільної часткової власності з ВАТ „Петриківський Агротехсервіс” у складі майнового комплексу. На заяву позивача щодо реєстрації за ним права власності на ремонтну майстерню як окремий об’єкт відповідач відмовив у реєстрації та запропонував укласти договір про поділ нерухомого майна з ВАТ „Петриківський Агротехсервіс”, що є неможливим, оскільки останнього відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.06 р. у справі №Б 26/206/02 ліквідовано. Окрім того матеріали справи свідчать, що ВАТ „Петриківський Агротехсервіс” не вважає себе співвласником майстерні та не претендує на якусь її частину.
Відповідач заперечень проти позову не надав та послався на те, що зареєструвати за позивачем право власності на ремонтну майстерню як окремий об’єкт нерухомого майна можливо лише після укладення договору про поділ нерухомого майна за домовленістю між співвласниками, а оскільки один із співвласників ліквідований то питання про поділ майна необхідно вирішувати у судовому порядку. Технічний паспорт було виготовлено на цілісний майновий комплекс по вул.. Піонерська, 3 у смт Петриківка.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2004 р. у справі №25/373 за позовом ЗАТ „Петриківка Агротехсервіс” до ВАТ „Петриківський Агротехсервіс” за позивачем визнано право власності на ремонтну майстерню В-1 (цегла, загальною площею 2 054, 5 кв.м.), яка розташована по вул.. Піонерська, 3 у смт Петриківка, Дніпропетровської області. Таким чином згідно вказаного судового рішення нерухоме майно неподільно належить позивачу та він є єдиним його власником. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.04.2005 р., виданого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації, за позивачем зареєстровано на праві спільної часткової власності частину майнового комплексу по вул.. Піонерська, 3 у смт Петриківка, яка складається з будівлі ремонтної майстерні В-1. За Витягом підставою для реєстрації є згадане рішення господарського суду від 23.12.2004 р.
У відповідності до ч. 1 ст. 355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). За ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно змісту ст.. 364, 365, 366 ЦК України за позовом про виділ части із майна, що є у спільній частковій власності відповідачами мають бути інші співвласники такого майна. Відповідач у справі не є співвласником спірного майна та відповідно є неналежним відповідачем за позовом про виділення частки. Одночасно, згідно згаданого рішення господарського суду від 23.12.2004 р. позивач є єдиним власником оспорюваного індивідуально визначеного нерухомого майна - ремонтної майстерні В-1 (цегла, загальною площею 2 054, 5 кв.м.), розташованої по вул.. Піонерська, 3 у смт Петриківка, Дніпропетровської області, за змістом рішення відсутні інші співвласники вказаного об’єкту, а отже відсутні і підстави для виділення частки позивача.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідачем не оспорюється право власності позивача на спірне майно, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2004 р. у справі №25/373 про визнання за позивачем права власності на ремонтну майстерню В-1 (цегла, загальною площею 2 054, 5 кв.м.), яка розташована по вул.. Піонерська, 3 у смт Петриківка, Дніпропетровської області, є достатнім правовстановлювальним документом згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” для реєстрації прав власності на нерухоме майно.
За таких обставин у суду відсутні достатні правові підстави для задоволення позову.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Суддя В.Ф. Мороз