Справа № 157/272/13-к

Провадження №1-кп/157/11/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря - Мельницької Г.П.,

прокурора - Плечука О.П.,

потерпілих - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілих - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012 року за № 12012020090000006, про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, працюючого вчителем трудового навчання у загальноосвітній школі 1-111 ступенів с. Добре, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 07 жовтня 2012 року біля 21 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи легковим автомобілем марки "Audi-80", 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі "О- 031698 (а/д ТОЗ-08 - с. Хотешів)", 117 км + 200 м, що між селами Добре-Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області, рухаючись у напрямку села Хотешів, у порушення пунктів 1.2., 2.3. "б", 2. 9 "а" Правил дорожнього руху, проявив безпечність та неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом - мотоциклом марки "ZS125J", номерний знак для разових поїздок "Транзит" - НОМЕР_5, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1, на якому знаходився пасажир ОСОБА_2, після чого, усвідомлюючи що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через отримані травми перебувають у небезпечному для життя стані, в який він їх поставив, і позбавлені можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану, завідомо залишив потерпілих без допомоги та зник з місця пригоди.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 263 від 07.11.2012 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: зсадин, крововиливів і рани у ділянці лівої нижньої кінцівки, крововиливу в ділянці правої нижньої кінцівки, рани в ділянці правої китиці, розтяжіння зв'язок правого гомілкового-ступеневого суглобу, струсу головного мозку, які по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а водій мотоцикла - неповнолітній ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 271 від 16.11.2012 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: зсадин в ділянці обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, рани в ділянці лівої нижньої кінцівки, струсу головного мозку, переломи 5,6 ребер, закритого перелому лівої стегнової кістки, які по ступені тяжкості кожне окремо відносяться: зсадини до категорії легких тілесних ушкоджень, рани і струс головного мозку до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, переломи 5, 6 ребер зліва і закритий перелом лівої стегнової кістки до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я терміном більше як 21 день.

У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 1.2., 2.3. "б", 2.9. "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, якими передбачено, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів і для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріпленням вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердивши викладені в обвинуваченні обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та залишення потерпілих у небезпеці. Окрім того, пояснив, що перебував неподалік від місця дорожньо-транспортної пригоди, до потерпілих відразу після зіткнення транспортних засобів з метою надання їм медичної допомоги не підходив, оскільки перебував у шоковому стані і нічого не міг зрозуміти, разом з тим, зателефонував на мобільний телефон інспектору ДАІ ОСОБА_6 та повідомив, що у нього зник автомобіль.

Крім визнання вини самим обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, його винуватість підтверджується у повному об'ємі показаннями потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 07.10.2012 року він, не маючи посвідчення водія, керував мотоциклом, рухаючись по автодорозі, де мала місце дорожньо-транспортна пригода, в напрямку села Добре разом з пасажиром ОСОБА_2 Помітивши зустрічний автомобіль, який осліпив його світлом фар, почав пригальмовувати. Внаслідок зіткнення транспортних засобів він отримав тілесні ушкодження та втратив свідомість, тому інших обставин дорожньо-транспортної пригоди не пам'ятає.

З показань потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні вбачається, що 07.10.2012 року він разом з неповнолітнім ОСОБА_1 на мотоциклі під керуванням останнього рухались у напрямку села Добре. Вдалині помітив, що назустріч їм рухається автомобіль з дальнім режимом освітленням фар і порадив ОСОБА_1 призупинитися та з'їхати ближче до обочини. Наблизившись до їхнього транспортного засобу, зустрічний автомобіль виїхав на їхню смугу руху. Внаслідок зіткнення транспортних засобів він отримав тілесні ушкодження, через що на деякий час втратив свідомість, а коли отямився, то відчув сильний біль і зрозумів, що самостійно піднятися не може. Почув на дорозі крики та побачив проблискові маяки автомобіля працівників ДАІ, яких покликав на допомогу.

Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який працює інспектором з адмінпрактики відділення ДАІ Камінь-Каширського районного відділу УМВС України у Волинській області, перебуваючи 07.10.2012 року у селі Теклине Камінь-Каширського району зі старшим інспектором Марчуком, від оперативного чергового він отримав повідомлення про те, що поблизу села Хотешів Камінь-Каширського району сталася дорожньо-транспортна пригода з потерпілими. Було здійснено виїзд у вказаному напрямку. Перебуваючи у селі Добре, до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5, який, назвавши себе, повідомив, що у нього зник автомобіль. По приїзду на місце пригоди поблизу села Хотешів, було виявлено пошкоджений автомобіль, належний ОСОБА_5, що знаходився у кюветі, пошкоджений мотоцикл та двох потерпілих. Зателефонувавши до ОСОБА_5 на номер мобільного телефону, з якого той йому дзвонив, він повідомив обвинуваченому, де знаходиться автомобіль останнього. Після чого було викликано швидку допомогу та вжито заходів щодо охорони території, де сталася дорожньо-транспортна пригода. Приблизно через 20-30 хвилин прийшов ОСОБА_5 з дружиною та ще одним хлопцем, і пояснював, що його автомобіль хтось забрав. Потерпілі автомобілем швидкої допомоги були відправлені у лікарню, транспортні засоби - затримані, матеріали по факту дорожньо-транспортної пригоди передані у слідчий відділ. На місці безпосереднього зіткнення транспортних засобів та у межах території дорожньо-транспортної пригоди, що оглядалася, а це приблизно у радіусі 100 метрів, ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дав показання про те, що 07.10.2012 року ввечері, їдучи автомобілем зі своїм знайомим ОСОБА_8 на весілля, на півдорозі помітив, що світло, яке їм світило, різко пропало. Під'їхавши на місце дорожньо-транспортної пригоди, він побачив автомобіль, в якому світилося аварійне світло, а також потерпілого ОСОБА_1, який лежав на землі без свідомості та потерпілого ОСОБА_2, який лежав в очереті у 20 метрах від автомобіля. Згодом на місце події приїхали працівники ДАІ та лікарі швидкої допомоги, яких він викликав. Обвинуваченого на місці, де відбулася дорожньо-транспортна пригода, він не бачив.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується також наступними зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- протоколом огляду місця події від 07.10.2012 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до нього, відповідно до яких було оглянута дорога сполученням с. Добре - с. Хотешів та поворот на прилеглу дорогу, що веде на вул. Глинянка у с. Хотешів та зафіксовано кінцеве розташування мотоцикла та автомобіля і наявні на вказаних транспортних засобах пошкодження ( а.с. 66-68);

- протоколом огляду транспортного засобу та фототаблицями до нього від 08.10.2012 року, з якого вбачається, що на мотоциклі марки «ZS125J», номерний знак для разових поїздок «Транзит» - НОМЕР_5, розбита фара та всі покажчики поворотів, щиток приборів, задній фонар, деформація передньої вилки рульового управління, бензобака, защитної дуги з лівої сторони, відсутній акумулятор, розбитий передній блотнік, дзеркала заднього виду відсутні, пошкоджена задня шина (а.с. 69-70);

- протоколом огляду транспортного засобу та фототаблицями до нього від 08.10.2012 року, з якого вбачається, що легковий автомобіль «Ауді-80», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 має деформації: переднього капота, лівого переднього крила, передньої решітки, розбиті ліва фара, покажчик повороту, додаткова ліва фара на бампері, ліва сторона бампера переднього, зміщення правого переднього крила, розбиті передня декоративна решітка, задній правий фонар, стан рульового керування, гальмівної системи та стоянкового гальма робочі (а.с. 73-74);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що на час огляду 07.10.2012 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 78);

- висновком автотехнічної експертизи № 252 від 06.12.2012 року, з якого вбачається, що на момент експертного огляду з технічної точки зору система рульового керування автомобіля НОМЕР_2 знаходилась в технічно справному та працездатному стані (а.с. 124-127);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи № 254 від 07.12.2012 року та ілюстраційними таблицями до нього, з якого вбачається, що в момент первинного контакту взаємодіяли ліва передня частина мотоцикла «ZS125J», яким керував ОСОБА_1 і передня ліва частина переднього бампера автомобіля «Ауді-80», яким керував ОСОБА_5 В момент первинного контакту поздовжня вісь автомобіля «Ауді-80» розміщувалася під кутом приблизно 170±5 градусів (проти годинникової стрілки) відносно поздовжньої осі мотоцикла марки «ZS125J», яким керував ОСОБА_1 ( а.с. 138-145);

- висновком судово-медичної експертизи № 263 від 07.11.2012 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: зсадини, крововиливи і рана в ділянці лівої нижньої кінцівки, крововилив в ділянці правої нижньої кінцівки, рана в ділянці правої китиці, розтяжіння зв'язок правого гомілково-ступневого суглобу, струс головного мозку, які виникли від дії тупих твердих предметів без відображення контактуючих поверхонь останніх, чи при ударі об такі, давністю утворення можуть відповідати часу, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, по ступені тяжкості кожне відносяться: зсадини і крововиливи до категорії легких тілесних ушкоджень, рани, розтяжіння зв'язок правого гомілково-ступневого суглобу, струс головного мозку до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 154-155);

- висновком судово-медичної експертизи № 271 від 16.11.2012 року, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: зсадин в ділянці обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, рани в ділянці лівої нижньої кінцівки, струсу головного мозку, переломи 5,6 ребер, закритого перелому лівої стегнової кістки, які виникли від дії тупих твердих предметів без відображення контактуючих поверхонь останніх, чи при ударі об такі, можливо при ДТП, давністю утворення можуть відповідати часу, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, по ступені тяжкості кожне окремо відносяться: зсадини до категорії легких тілесних ушкоджень, рани і струс головного мозку до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, переломи 5, 6 ребер зліва і закритий перелом лівої стегнової кістки до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я терміном більше як 21 день (а.с. 164-165).

Таким чином, суд вважає, що своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Окрім того, ОСОБА_5, своїми умисними діями, направленими на завідоме залишення без допомоги осіб, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілих у небезпечний для життя стан, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд враховує характер та ступінь їх тяжкості, а саме те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є необережним і відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 135 КК України, є умисним злочином невеликої тяжкості.

Суд враховує особу винного, зокрема те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має сім'ю і на його утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей.

Враховує суд також наслідки, які настали внаслідок вчинення обвинуваченим злочинів, його поведінку після їх вчинення, і те, що останній добровільно відшкодував витрати, понесені лікарнями на стаціонарне лікування потерпілих.

Вважає суд за доцільне взяти до уваги і той факт, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія і перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 100).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, про що свідчить те, що він визнав свою вину у вчиненні злочинів, у судовому засіданні попросив вибачення у потерпілих та висловив свій жаль з приводу того, що сталося.

Обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставиною є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які наполягали на суворому покаранні, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за конкретні вчинені ним кримінальні правопорушення у виді обмеження волі на строк: за ч. 1 ст. 286 КК України - наближений до максимального, за ч. 1 ст. 135 КК - на максимальний строк, що передбачені санкціями вказаних норм закону, та остаточного покарання за сукупністю злочинів за правилами ст. 70 КК України, застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань.

З врахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та має посвідчення водія (а.с. 71), суд приходить до висновку про необхідність застосувати до нього додатковий вид покарання, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.

У той же час, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, вищенаведені дані про особу винного, конкретні обставини справи, відношення обвинуваченого до вчинених ним діянь, а також те, що згідно з положеннями ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у 2 роки не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого забезпечується як тривалістю іспитового строку, так і найбільш суворими обмеженнями щодо нього, передбаченими у ст. 76 КК України, а також призначенням йому додаткового покарання.

Підстави для призначення покарання, яке необхідно відбувати реально, про що потерпілі просили у судовому засіданні, відсутні.

Оскільки обвинуваченим добровільно сплачені кошти, понесені Волинською обласною клінічною лікарнею та Камінь-Каширською центральною районною лікарнею на лікування потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від злочину (а.с. 34-36), у зв'язку з чим прокурор відмовився від позовних вимог, то суд вказані цивільні позови не розглядає.

Речові докази, а саме, автомобіль марки «Ауді-80», 1993 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання чергової частини Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, - повернути ОСОБА_5, а мотоцикл марки «ZS125J», номерний знак для разових поїздок «Транзит» - НОМЕР_5, - повернути ОСОБА_1

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України у Волинській області судово-автотехнічної експертизи у розмірі 490 грн. 40 коп. та 1471 грн. 20 коп. за проведення транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 123, 137).

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих процесуальних витрат на правову допомогу, суд бере до уваги, що між потерпілими та адвокатом ОСОБА_4 були укладені договори про надання правової допомоги і такі витрати, хоча й підтверджені актами здачі - прийому виконаних робіт та квитанціями про отримання адвокатом від кожного з потерпілих коштів у розмірі по 1833 грн., однак їх розмір не відповідає обсягу наданої під час судового розгляду кримінального провадження правової допомоги. Враховуючи те, що адвокат надав правову допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, беручи участь у судових засіданнях та представляючи їх інтереси як потерпілих від злочину, цивільного позову по кримінальному провадженню заявлено не було, суд вважає, що кожному з потерпілих повинні бути компенсовані витрати у розмірі по 500 грн.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового слідства запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Враховуючи, що до обвинуваченого цивільний позов потерпілими заявлено не було і санкціями ч. 1 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України не передбачено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає, що арешт, накладений на майно ОСОБА_5, необхідно скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 286 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки,

- за ч. 1 ст. 135 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного йому основного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок строку відбування покарання з випробуванням рахувати з дня проголошення вироку.

Речові докази, а саме, автомобіль марки «Ауді-80», 1993 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, - повернути ОСОБА_5, а мотоцикл марки «ZS125J», номерний знак для разових поїздок «Транзит» - НОМЕР_5, - повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України у Волинській області судово-автотехнічної експертизи у розмірі 490 (чотириста дев'яносто) гривень 40 копійок та 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) гривню 20 копійок за проведення транспортно-трасологічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги представника потерпілих, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 500 (п'ятсот) гривень кожному.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_5, а саме, на автомобіль марки «Ауді-80», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, мисливську рушницю, що знаходиться на зберіганні в дозвільній системі Камінь-Каширського РВ, автомобіль марки «УАЗ-3303», державний номерний знак НОМЕР_3, автомобіль марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак НОМЕР_4, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. В. Антонюк