ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року Справа № 813/307/13-а
18 год. 09 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Саїв М.В.,
від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача Лешик І.П., Кобелька П.П., Федорович Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_6 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, начальника відділу державного контролю забудови території № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Кобельки Петра Петровича про визнання протиправними дій і скасування припису.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_6 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - відповідач 1), начальника відділу державного контролю забудови території № 4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Кобельки Петра Петровича (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій відповідачів по винесенню припису № 16/4 від 13.08.2012 року, яким зобов'язано демонтувати прибудову до житлового будинку, та скасування припису № 16/4 від 13.08.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що не вважає прибудовою облаштування існуючого балкону площею 0,8 м2 шляхом заскління з метою утеплення квартири та поліпшення конструкцій, що перебували в аварійному стані без зміни функціонального призначення балкону. Вважає, що посадовою особою Інспекції ДАБК Кобельком П.П. не взято до уваги, що власниками квартири НОМЕР_1 є дві особи. Зазначає, що на момент проведення робіт діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1104, яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, якою затверджено перелік будівельних робіт на які не вимагається дозвіл. Згідно цього Переліку, на роботи із заскління, посилення та поліпшення конструкцій, що перебували в аварійному стані дозвіл не вимагається.
Також зазначає, що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держкомбуду, архітектури та промислової політики України № 127 від 24.05.2001 р., в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 404 від 09.08.2012 р., зі змінами та доповненнями не належать до самочинного будівництва в багатоквартирних житлових будинках: перепланування, пов'язані зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок (крім великопанельних будинків), комор, знесення печей, камінів, вітрин, без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій; скління балконів і лоджій; зменшення житлової або підсобної площі за рахунок утеплення та оздоблення стін; влаштування або закриття дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах (крім великопанельних будинків); перестановка обладнання в межах призначених приміщень.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві та додали, що житлова площа в результаті проведених ними у 2010 році робіт не збільшилася, оскільки балкон використовується за функціональним призначенням, просять позов задовольнити.
Представник відповідача 1, відповідач 2 проти позову заперечили повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважають позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими з причин неправильного розуміння позивачем законодавства, просять у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
в с т а н о в и в :
На підставі звернення Золочівської міської ради від 25.07.2012 року № 1584 головним державним інспектором інспекції ДАБК у Львівській області, із залученням спеціаліста І категорії інженера-будівельника Золочівської міської ради Куйбіди Т.Я., у присутності ОСОБА_6, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_6 на об'єкті будівництва з розширення житлового будинку по АДРЕСА_1.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 16/19 від 13.08.2012 року, яким встановлено, що громадянка ОСОБА_6 на земельній ділянці, що належить до земель міста по АДРЕСА_1 самовільно розширила житловий будинок (проведено реконструкції квартири НОМЕР_1) без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушила ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій» (чинного на момент проведення будівельних робіт), без проектної документації чим порушила ст.ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порушують права громадян на прибудинковій території. ОСОБА_6 ознайомлена з актом належним чином, свідченням чого є підпис на акті /а.с.11/.
Також за результатами перевірки складено припис на ОСОБА_6 № 16/4 від 13.08.2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу прибудови до житлового будинку до 31.10.2012 року та зобов'язано повідомити Інспекцію ДАБК про виконання цього припису до 10.11.2012 року , який нею одержано, свідченням чого є підпис на приписі /а.с.12/.
Свідок, ОСОБА_9, пояснила, що є співвласником квартири АДРЕСА_1, що організацією та фінансуванням робіт по облаштуванню балкону у 2010 році займалася саме вона, а заяву від її імені від 13.08.2012 року /а.с.31/ про те, що реконструкція проведена дочкою - ОСОБА_6, написана не нею, а її зятем ОСОБА_1
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Під час проведення будівельних робіт ОСОБА_6 у сфері містобудівною діяльності чинним був Закон України від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ «Про планування і забудову територій» (далі - Закон № 1699-ІІІ), яким встановлювалися правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямовувався на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 1699-ІІІ, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Згідно з ч. 4 цієї ж статті, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування. Згідно з ч. 6 цієї ж статті, будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 26 Закону № 1699-ІІІ, суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися регіональних та місцевих правил забудови. Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки. Інформація про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Строк надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.
Фізична чи юридична особа згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1699-ІІІ, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 28 Закону № 1699-ІІІ проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Як встановлено нормами ч.ч. 1-3 ст. 29 Закону № 1699-ІІІ, документом, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд є дозвіл на виконання будівельних робіт, який надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву та визначений перелік документів.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.05.1999 р. № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-ХІV), спрямованого на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 27 Закону № 687-ХІV замовник та підрядник під час створення об'єкта архітектури повинні забезпечувати будівництво об'єкта архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.
Закон України від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ «Про планування і забудову територій» втратив чинність з прийняттям Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VІ об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Вимоги містобудівної документації, як зазначено в ч. 2 ст. 5 Закону № 3038-VІ, є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Як встановлено у ст. 6 Закону № 3038-VІ, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Зміст управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється згідно зі ст. 7 Закону № 3038-VІ, в тому числі, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом ДАБК декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.
Отже, обов'язок виконувати будівельні роботи за умови наявності визначених документів передбачено як попереднім так і чинним законами у сфері регулювання містобудівної діяльності. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 не отримувала вихідних даних для проектування прибудови до житлового будинку, не отримувала дозвіл на виконання робіт, що було обов'язковою умовою виникнення права на виконання робіт за попереднім законом, та не подавала декларації про початок виконання будівельних робіт згідно нового закону.
Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2011 року № 553 (далі - Порядок).
Згідно цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Посадові особи інспекцій мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Також в п. 11 Порядку передбачені повноваження посадових осіб інспекцій, які під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; 6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п. 12 Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п. 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Згідно з п. 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Згідно з п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
Як встановлено судом з матеріалів справи, посадовою особою ДАБК, відповідно до встановленого законодавством порядку проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акт та припис. Позивач допустила посадову особу Інспекції ДАБК до перевірки, була присутня під час перевірки та підписала документи складені посадовою особою ДАБК за результатами перевірки, а саме акт № 16/19 від 13.08.2012 року, в якому зафіксовано самовільне розширення квартири та припис № 16/4 від 13.08.2012 року з вимогою про демонтаж прибудови до визначеного терміну без зауважень чи приміток /а.с.11-12/.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, за результатами перевірки та виявленого самовільного будівництва щодо ОСОБА_6 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП. Заступником начальника Інспекції ДАБК на підставі протоколу винесено постанову № 16/270-ф про накладення штрафу за адміністративне правопорушення на ОСОБА_6 у розмірі 187 грн. Як стверджують представники позивача та не заперечують представники відповідача, штраф накладений даною постановою добровільно сплачений ОСОБА_6 в установлені строки.
Відтак, суд не бере до уваги твердження представників позивача та свідка про те, що ОСОБА_6 є лише одним із співвласників квартири НОМЕР_1, а тому припис слід було адресувати двом співвласникам, оскільки вважає, що у посадової особи було достатньо підстав вважати замовником самовільного будівництва саме ОСОБА_6. Крім того, задоволення вимоги адресувати припис всім співвласникам відповідної квартири не змінить його суті, яка полягає у вимозі демонтувати самовільну прибудову до квартири.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом не встановлено порушення відповідачем 2 процедури проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та складення за її результатами відповідних документів.
Твердження представників позивача про те, що в результаті проведених будівельних робіт житлова площа квартири не змінилася суд вважає необґрунтованими, оскільки як доказ до матеріалів справи додано два технічні паспорти видані Золочівським МБТІ на квартиру НОМЕР_1 1999 року та 2003 року, а будівельні роботи, які стали причиною спору, проводилися за твердженням представника позивача у 2010 році. Тому, змін пов'язаних з облаштуванням балкону об'єктивно не могло бути відображено в цих технічних паспортах.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
На переконання суду, позивач не довів, що не проводив добудови до будинку, а лише засклив існуючий балкон площею 0,8 м2, який до того ж знаходився на існуючому фундаменті, оскільки матеріали фотофіксації підтверджують факт здійснення добудови, що прилягає до зовнішніх стін будинку /а.с.23-27/.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 3 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2013 року о 16.30 год.
Суддя Кравців О.Р.