ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2013 р. Справа № 809/290/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Тимків У.Л.,
за участю сторін:
прокурора: Кітраля С.І.,
представника Житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату:
Пуйко Ю.А.,
представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України до Житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування протоколів та зобов'язання вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Чернівецького гарнізону звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування протоколів та зобов'язання вчинення дій.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року до участі у справі залучено другого відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року клопотання представника відповідача про відвід всьому складу суду задоволено, на підставі ч. 2 ст. 22 КАС України, адміністративну справу передано на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 року, у зв'язку з реформуванням військових прокуратур позивача у справі - військового прокурора Чернівецького гарнізону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України замінено на Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України.
В ході судового розгляду у задоволенні клопотання представника третьої особи про відвід головуючому у справі та секретарю судового засідання відмовлено згідно ухвал від 06.03.2013 року.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що в порядку ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України оскаржує дії та рішення суб'єктів владних повноважень щодо незаконного відхилення внесеного прокурором протесту за наслідками проведеної перевірки щодо додержання посадовими особами житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату житлового законодавства з підстав незаконного, на його думку, зняття підполковника запасу ОСОБА_2 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов та просить скасувати протокол № 4 від 03.04.2008 року в частині визнання останнього таким, що забезпечений житловим приміщенням за рахунок державного житлового фонду та Міністерства оборони України і таким, що не потребує покращення житлових умов та втратив право на перебування на квартирному обліку та протокол № 2 від 24.02.2011 року в частині зняття ОСОБА_2 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, відсутності підстав для зарахування на квартирний облік та зобов'язати вирішити питання щодо постановки останнього на квартирний облік потребуючих поліпшення житлових умов. Прокурор вважає, що вказані рішення суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 40 Житлового кодексу України, п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», п. 3.10 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», введеної в дію Наказом Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006 року. Просив позов задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує та просить позов задовольнити.
Представник відповідача - Житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що оскаржувані позивачем рішення прийняті законно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, житлові приміщення надаються військовослужбовцям один раз протягом усього часу проходження військової служби, відтак, підстави для виконання внесеного прокурором 25.03.2011 року протесту були і є на даний час відсутні. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці проти задоволення позову заперечив, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, взявши до уваги клопотання представника третьої особи, дослідивши та оцінивши в сукупності подані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону 25.03.2011 року за вих.№4/621 було внесено протест з вимогою скасувати протоколи житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату № 4 від 03.04.2008 року та № 2 від 24.02.2011 року в частині зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов підполковника запасу ОСОБА_2 як таких, що суперечать вимогам чинного законодавства (т. 1 а.с. 6).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Відповідно до протоколу № 17 засідання житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату від 11.04.2011 року протест військової прокуратури Чернівецького гарнізону прийнято до відома та відхилено, про що згідно супровідного листа вих.№740 від 12.04.2011 року повідомлено військового прокурора (т. 1 а.с. 8-9).
Згідно ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Підставою для внесення протесту стали висновки прокурора, що оскаржувані протоколи суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 40 Житлового кодексу України, п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», п. 3.10 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», введеної в дію Наказом Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006 року. А відтак висновку, що підполковник ОСОБА_2 протиправно знятий з обліку потребуючих поліпшення житлових умов та йому неправомірно відмовлено у поновленні на квартирній черзі.
Так, відповідно до протоколу житлової комісії Чернівецького ОВК № 4 від 03.04.2008 року підполковника запасу ОСОБА_2 визнано таким, що забезпечений житловим приміщенням за рахунок державного житлового фонду та таким, що втратив право на перебування на квартирному обліку (т. 1 а.с. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, до даного висновку житлова комісія прийшла на підставі п. 3 Порядку забезпечення житлом суддів, затвердженого Постановою КМ України № 707 від 03.08.2005 року, згідно якого судді військових судів забезпечуються житлом за рахунок Міністерства оборони України згідно із Порядком забезпечення житлом військовослужбовців; п. 12 даного Порядку, згідно якого право на забезпечення судді житлом вважається використаним з моменту прийняття рішення про надання житла у користування судді та ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої військовослужбовці забезпечуються жилим приміщенням для постійного проживання один раз протягом всього часу проходження військової служби, а також встановлення, що ОСОБА_2 отримав з державного житлового фонду 3-х кімнатну квартиру в м. Івано-Франківськ та 3-х кімнатну квартиру в м. Калуш Івано-Франківської області. Зокрема комісія прийшла до такого висновку виходячи із довідки Івано-Франківської КЕЧ № 7 щодо факту отримання ним (приватизовано) 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, площею 40,86 м кв. у м. Івано-Франківську із фонду Міністерства оборони України в позачерговому порядку.
Дослідженими у судовому засіданні матеріалами житлової справи ОСОБА_2 підтверджується факт отримання останнім в позачерговому порядку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 на склад сім'ї 4 особи зі зняттям з квартирного обліку (т. 3 а.с. 202). Квартира приватизована 12.02.1998 року, розпорядження 2-р від 16.01.1998 року та засвідчено, що до отримання житла в м. Івано-Франківську ОСОБА_2 приватизував 3-х кімнатну квартиру в м. Калуші (т. 3 а.с. 128).
Даний факт знайшов своє підтвердження і у встановлених обставинах справи при винесенні рішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі № 2а-3290/11/0970 від 25.01.2012 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 року (т. 3 а.с. 233-235).
Протоколом житлової комісії Чернівецького ОВК № 2 від 24.02.2011 року підполковнику запасу ОСОБА_2 відмовлено у зарахуванні на квартирний облік у Чернівецькому ОВК у зв'язку із втратою права перебування на квартирному обліку (т. 1 а.с.16-17).
Даний висновок комісією прийнято на підставі ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 3 Постанови КМ України № 1081 від 03.08.2006 року, п. 1.4 Наказу Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006 року та встановлення що протягом усього часу проходження військової служби ОСОБА_2 окрему житлову площу за рахунок Міністерства оборони України отримав. Дане підтверджується довідками Івано-Франківської КЕЧ № 10 від 13.10.2005 року та № 7 від 13.06.2006 року, матеріалами житлової справи (т. 3 а.с. 113, т. 3 а.с. 202).
Суд погоджується із даним висновком житлової комісії та вважає, що оскільки ОСОБА_2 отримав окрему житлову площу за рахунок Міністерства оборони України, то у нього відсутнє право на таке отримання вдруге.
Судом встановлено, що підставами для відхилення протесту стало перебування на розгляді у Вищому адміністративному суді України спору за позовом громадянина ОСОБА_2 до начальника Чернівецького гарнізону, КЕВ м. Чернівці, Міністерства оборони України щодо забезпечення його житлом у позачерговому порядку (т. 1 а.с. 9-14).
Суд також погоджується з обґрунтованістю підстав відхилення протесту, та з урахуванням встановлених судовими інстанціями окремих обставин виходить з наступного.
Висновок прокурора щодо незаконного відхилення протесту через наявність в судових інстанціях спору ОСОБА_2 щодо забезпечення його житлом у позачерговому порядку, а опротестовувалось тільки рішення житлової комісії щодо незаконного зняття останнього з обліку при військовому комісаріаті після звільнення з військової служби суд не приймає, оскільки вважає, що дані питання є тісно взаємопов'язаними, лягли в основу вирішення спору Першотравневим районним судом м. Чернівці, а таким чином повинні бути врахованими при вирішенні питання щодо виконання внесеного прокурором протесту.
Так, судом встановлено, що 21.08.2009 року винесено рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Позовними вимогами ОСОБА_2 були, серед іншого і зобов'язати Житлову комісію Чернівецького гарнізону не чинити йому перешкод у вирішенні питання розподілу житла. Позивач оскаржував дії та бездіяльність відповідачів при вирішенні питань його житлового забезпечення. Окрім цього, просив скасувати п. 3 рішення комісії від 16.10.2006 року (т. 3 а.с. 181-182).
Таким чином, дані обставини вказують на взаємозв'язок і прямо залежать від встановлених судом обставин та прийнятих по них відповідних висновків.
В подальшому постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, начальника Чернівецького гарнізону, Житлової комісії Чернівецького гарнізону задоволено, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено (т. 1 а.с. 10, т. 3 а.с. 183-184).
05.01.2011 року Вищим адміністративним судом України прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року та відкрито касаційне провадження.
Таким чином, станом на момент відхилення протесту у касаційній інстанції перебувала справа за позовом ОСОБА_2, котрий оскаржував дії та бездіяльність відповідачів та просив в подальшому не чинити перешкод у вирішенні питань його житлового забезпечення.
16.06.2011 року Вищим адміністративним судом України касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд (т. 3 а.с. 227-228).
Окрім цього, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1652/09/0970 від 16.10.2009 року, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто за рахунок державного бюджету кошти в сумі 360 711,25 грн. для придбання квартири і передачі її в користування ОСОБА_2, вже як судді Чернівецького окружного адміністративного суду (т. 1 а.с. 100, т. 3 а.с. 236-240).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо скасування п. 3 рішення житлової комісії від 16.10.2006 року, забезпечення житлом в позачерговому порядку, стягнення моральної шкоди та зобов'язання житлову комісію Чернівецького гарнізону не чинити перешкод у виділенні житла відмовлено (т. 1 а.с. 105, т. 3 а.с. 233-235).
Згідно Конституції України кожен громадянин України має право на житло. Держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог встановлених Житловим кодексом Української PCP (5464-10) та іншими нормативно-правовими актами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Однак, такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
На виконання ст. 12 даного Закону прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», де встановлені аналогічні норми.
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 із метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством виданий наказ Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за № 1171/13045.
Відповідно до цього наказу постійне житло для проживання надається військовослужбовцям які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей. Забезпечення за рахунок Міністерства оборони України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла у встановленому порядку (п. 1.5.). Військовослужбовцям та членам їх сімей які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення (п. 2.1.)
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відхилення внесеного прокурором протесту відбулось правомірно, із підстав, що випливають з норм чинного на той момент законодавства, законно та обґрунтовано.
Не підлягає задоволенню і вимога про зобов'язання вирішити питання щодо постановки ОСОБА_2 на квартирний облік потребуючих поліпшення житлових умов, оскільки остання випливає із попередніх вимог.
За таких обставин позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 25.03.2013 року.
Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.