Справа № 2-17/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Клименко С.М.

за участю секретаря Ляш О.В.

позивача ОСОБА_1 та його представників за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4 та її представників адвоката ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, ОСОБА_7

третьої особи: представника Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Кобка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Червонознам'янська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області про визнання заповіту недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним посилаючись, що 28 липня 2003 року його мати ОСОБА_9 склала заповіт, де заповідала йому все своє майно, але після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року йому стало відомо, що за 13 днів до смерті 20 січня 2011 року вона склала заповіт, який був посвідчений секретарем Червонознам'янської сільської ради, де заповідала все своє майно йому і його сестрі ОСОБА_4, відповідачу по справі, в рівних частинах. Вважає, що має підстави стверджувати, що заповіт є небажаним волевиявленням ОСОБА_9, так як вона перед смертю тяжко хворіла, приймала лікарські засоби з вмістом наркотичних речовин, що було визнано необхідністю втамування больових відчуттів, які вона переживала через хворобу, і стан її здоров'я не дозволяв їй давати адекватну оцінку своїм діям, чим скористалася відповідачка. В нього виникають сумніви і щодо тексту заповіту, який, як зазначено, був складений, прочитаний та підписаний самим заповідачем та що підпис під заповітом належить саме матері, оскільки вона, вважає, не могла це зробити через тяжку хворобу та правову необізнаність.

Просив суд визнати заповіт недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представники за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали та просили задовольнити, про обставини та підстави якого пояснили так, як це викладено в заяві.

Відповідач ОСОБА_4 та її представники адвокат ОСОБА_5 та за довіреністю ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити та відповідач пояснила, що про заповіт, який оспорює позивач їй стало відомо біля 10 год. 20 січня 2011 року, коли вона після нічної зміни прийшла до матері. З позивачем у матері були складні відносини, він сварився з нею, проявляв агресію, лаяв її брутальною лайкою, навіть бив та вимагав гроші. Мати неодноразово ночувала в неї, бо боялася його. Вона не могла забрати матір до себе, бо в неї житло це не позволяє. Але вона і її дві доньки постійно доглядали матір, допомагали їй по господарству, бо після операції їй не можна було піднімати тяжкого. Ніяких психічних розладів у матері не було, в неї були проблеми з травленням. Перед 20 січня 2011 року вона сама виходила до воріт, ходила до сусідки, отримувала у листоноші пенсію, сильнодіючих та психотропних препаратів лікарі їй не призначали.

Третя особа: секретар Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Кобка І.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що добре пам'ятає обставини складання заповіту ОСОБА_9, оскільки посвідчує заповіти на дому не часто. ОСОБА_9 кілька разів телефонувала їй на мобільний телефон та просила прийти до неї додому для складання заповіту. 15 січня 2011 року попросила прийти до неї негайно. 20 січня 2011 року вона прийшла до неї вранці. Та сиділа на ліжку. Хвірточка була відкрита, вхідні двері теж. Вона вислухала її, зрозуміла, що вона хоче і відобразила це в тексті заповіту. При цьому вона роз'яснила їй права та наслідки складання нею іншого заповіту, просила ще раз подумати та не поспішати. Потім ОСОБА_9 пересіла до столу, який стояв біля ліжка, прочитала в слух текст заповіту і підписала його власноручно, написавши своє прізвище. Була вона в свідомості, слабка, але пам'ятала, що вже складала заповіт, і що буде складати вже інший. Пам'ятала вона прізвища, імена, по-батькові та рік народження і місце проживання своїх дітей. Коли вона йшла до неї, то знала, що йде складати заповіт, тому взяла з собою бланк заповіту і Книгу реєстрації вчинення нотаріальних дій. Сторонніх осіб в будинку не було.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх уповноважених представників, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи і, оцінюючи все в сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають зі спадкового права, пов'язані з визнанням заповіту недійсним, тому необхідно керуватися Цивільним Кодексом України.

Згідно ст.ст. 1247, 1248, 1257 ЦК України заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповіт є дійсним за умови додержання встановленої законом форми та змісту передбачених Цивільний кодексом України, а саме: складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, має бути особисто підписаний заповідачем, якщо особа не може особисто підписати заповіт, його підписує інша особа, що засвідчується у відповідному порядку із зазначенням причин, за яких текст заповіту не міг підписати заповідач власноруч; має бути посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою особою. При посвідчені заповіту нотаріусом, заповідач особисто подає йому написаний власноруч або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів заповіт. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Заповіт може бути визнано недійсним. Недійсним заповіт є, якщо за позовом заінтересованої особи таким його визнає суд, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 склала заповіт, згідно якого, заповідала все своє майно, на випадок смерті, сторонам в рівних частинах. Цей заповіт був підписаний нею власноручно за місцем проживання в АДРЕСА_1 в зв'язку з хворобою та посвідчений секретарем Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Кобка І.М., яка їй роз'яснила всі права , неодноразово наголошувала на них, встановила її особу, дієздатність, запитувала чи зрозумілі їй наслідки такої дії, пропонувала не поспішати, а ретельно все обдумати, проте вона зазначила, що все прекрасно усвідомлює, яку саме дію вона вчиняє і які її наслідки і не бажала змінювати свою волю, про що власноручно зазначила під текстом заповіту. Жодного тиску при складанні заповіту ні з боку відповідача, ні з боку інших осіб на заповідача не здійснювалося, як і особи, який посвідчувала заповіт. При складанні заповіту ніяких сторонніх осіб не було.

Як зазначили сторони, свідки як зі сторони позивача , так і зі сторони відповідача, померла ОСОБА_9 із-за хвороби не була обмежена в самостійному пересуванні, знаходилася в лікувальних закладах, на психічні хвороби не страждала, усвідомлювала всі свої дії і могла ними керувати. В матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи, які б підтверджували, що вона хворіла на психічні хвороби або приймала медичні препарати, які мали б вплив на її психічний стан.

Згідно акта № 773 від 05 жовтня 2012 року посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_9 на час складання заповіту 20 січня 2011 року не страждала будь-яким психічним розладом і могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Позивач висловив думку, що підпис його матері на заповіті, виконаний не нею, проте дане твердження ніякими доказами не підтверджено, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи ним не ставилося.

Заповіт по формі та змісту відповідає вимогам закону.

Отже, судом на час розгляду справи підстав для визнання заповіту не дійсним не встановлено, оскільки його складено та посвідчено відповідно до вимог ст.ст.1234, 1247, 1248 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.1233,1234,1247,1248, 1257 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа: Червонознам'янська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області про визнання заповіту недійсним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти з дня його проголошення.

Суддя С. М. Клименко