ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.11.06р. | Справа № 31/238-06 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт”, м. Дніпропетровськ |
до відповідача-1 | Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Петровського”, м. Дніпропетровськ |
Відповідача-2 | Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ |
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору | Управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ |
про | визнання недійсним договору |
Суддя Мороз В.Ф. |
Представники:
Від позивача | Мартюшев Д.В., дов. від 06.09.06 р. |
Від відповідача-1 | Ільїн А.М., дов. 13.09.06 р., Криво шапка А.А., дов. від 13.09.06 р. |
Від відповідача-2 | не з’явився |
Від третьої особи | не з’явився |
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернувся з позовом про визнання узгодженими між Відкритим акціонерним товариством „Дніпродомнаремонт” та Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” меж земельної ділянки, розташованої по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську; визнання недійсним договору оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 0400510401006 від 13.10.2005 р., що укладений між відповідачами, у частині передачі в оренду земельної ділянки, площею 682 кв.м., розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Ударників, 31, під нерухомим майном ВАТ „Дніпродомнаремонт”; зобов’язання Дніпропетровську міську раду внести відповідні зміни до договору оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 0400510401006 від 13.10.2005 р., укладеного між відповідачами, відносно вилучення вказаної земельної ділянки у відповідача-1; визнання права користування земельною ділянкою, площею 682 кв.м., розташованої по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську за позивачем.
В обґрунтування позову посилається на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно позивача, яке було ним придбано у власність внаслідок приватизації у 1995-1997 р.р. Разом з тим, земельна ділянка, на якій знаходиться будівля позивача неправомірно була передана в оренду відповідачу-1 згідно оспорюваного договору. При цьому при передачі земельної ділянки в оренду відповідачу-1 згідно оспорюваного договору, останнім не були надані право встановлювальні документи на нерухоме майно, що на ній розташоване, оскільки воно знаходиться у власності позивача, а надання таких документів є обов’язковим для оформлення договору оренди. При оформленні оспорюваного договору межі земельної ділянки не погоджувались з позивачем як суміжним землекористувачем.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на відповідність оспорюваного договору вимогам закону і наявність у нього права користування спірною земельною ділянкою та відсутність порушення прав позивача, оскільки передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на таку земельну ділянку. До оформлення договорів оренди земельних ділянок, у тому числі оспорюваного, земельна ділянка знаходилась у постійному користуванні заводу ім.. Петровського. Вимога про визнання узгодженими меж не відповідає способам захисту порушеного права, оскільки встановлення меж земельної ділянки є компетенцією землевпорядних організацій, а суд може розглядати спори з приводу суміжного землекористування, тобто відновлення або усунення порушення права землекористувача щодо користування земельною ділянкою, межі якої вже встановлені . При цьому площа земельної ділянки на якій розташована будівля складає меншу площу, ніж площа земельної ділянки яку намагається отримати в користування позивач. Позивач не зазначив норму законодавства, з якою пов’язується недійсність оспрюваного договору та не визначено наслідків, які виникають у разі задоволення такої вимоги. Питання про вилучення земельної ділянки вирішується у судовому порядку лише у разі незгоди землекористувача на таке вилучення, при цьому позивачем не дотримано вимог ст. 116, 149 ЗК України якими встановлено порядок вилучення земельних ділянок. Вимога про визнання права користування земельною ділянкою, фактично є вимогою про зобов’язання передати земельну ділянку у користування, оскільки вирішення цього питання є виключним правом міської ради як суб’єкта права власності на землю. При цьому передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а в матеріалах справи відсутнє рішення відповідного органу про передачу в оренду позивачеві спірної земельної ділянки.
Відповідач-2 відзив на позов та витребувані матеріали не надав, представник відповідача до судового засідання не з’явився. Суд, на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач був належним чином попереджений про час та місце судового засідання.
Третя особа підтвердила обставини щодо надання в оренду відповідачу-1 земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки, на якій знаходиться будівля позивача.
По справі оголошувались перерва до 12.09.2006 р.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.02.2004 р., виданого Комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, за позивачем на праві власності зареєстровано не житлові будівлі по вул.. Ударників, 31. Вказане майно зареєстроване на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/57-АО „Про перетворення державного підприємства-спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання „Дніпродомнаремонт” у відкрите акціонерне товариство”; наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/25-3ВП від 04.07.1997 р. „Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт” та Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству „Дніпродомнаремонт” №12/7-560 від 28.02.2000 р.
На підставі звернення позивача до міської ради від 25.03.2003 р. видано технічне завдання №1747 від 01.12.2004 р. по інвентаризації меж земельної ділянки, на виконання якого ПП НВФ „Левіком” проведено роботи по інвентаризації меж земельної ділянки по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську та складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 20.05.2005 р. площею 682 кв.м.
Заяви позивача від 13.06.2004 р. та від 09.11.2005 р. щодо узгодження відповідачем-1 меж суміжного користування земельною ділянкою під будівлями, належними ВАТ „Дніпродомнаремонт”, залишені без задоволення.
У відповідності до трьох договорів оренди землі від 06.09.2005 р., укладених між Дніпропетровською міською радою та ВАТ „Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського”, останньому передано в оренду строком на 15 років земельні ділянки по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську площами 35,0814 га; 14, 3516 га та 36,9369 га.
Як вбачається зі схем земельних ділянок та що не спростовується сторонами у судовому засіданні, у відповідності до одного з наведених договорів оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 0405100401006 від 13.10.05 р. про оренду земельної ділянки загальною площею 36,9369 га, відповідачу-1 передано в оренду, у тому числі і земельну ділянку, на якій знаходяться зазначені вище не житлові будівлі по вул. Ударників, 31 у Дніпропетровську, придбані позивачем внаслідок приватизації.
У відповідності до ст. 30 ЗК України, який був чинним на час придбання позивачем об’єкту нерухомості, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, яка поширюється на спірні правовідносини, оскільки майно було придбане позивачем в процесі приватизації, власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. При цьому абзац другий ч.3 цієї статті покладає на місцеву раду обов’язок у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.
Таким чином, оскільки позивачем набуто право власності на об’єкт нерухомості, до нього в силу наведених вище норм перейшло право користування земельною ділянкою, на якій той розташований та в межах, необхідних для його обслуговування. При цьому, оскільки земельна ділянка використовується для розміщення того ж об’єкту нерухомості, перехід права користування відбувся без зміни цільового призначення земельної ділянки. Одночасно право позивача на оформлення права користування укладенням відповідного договору оренди, кореспондується з обов’язком місцевої ради на оформлення такого договору.
Отже укладення в подальшому договору оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 0405100401006 від 13.10.05 р. про передачу в оренду відповідачу-1 земельної ділянки загальною площею 36,9369 га, у тому числі і земельної ділянки, на якій знаходяться нежитлові будівлі позивача, суперечить наведеним вище положенням закону.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими, зокрема,: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У відповідності до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Зважаючи на викладене суд вбачає підстави для задоволення позову щодо визнання недійсним договору оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510401006 від 13.10.2005 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Петровського” та Дніпропетровською міською радою; визнання узгодженими між Відкритим акціонерним товариством „Дніпродомнаремонт” та Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” меж земельної ділянки, розташованої по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську; а також визнання права на користування земельною ділянкою, площею 682 кв.м., розташованою по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську за Відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт”.
Суд не погоджується з доводами відповідача-1, оскільки визнання права користування земельною ділянкою не спростовує необхідність оформлення такого права в порядку, передбаченому Земельним кодексом, одночасно згадана ст. 30 ЗК України встановлює перехід права користування земельною ділянкою одночасно з переходом права власності на будівлю і споруду на ній розташованих, а визнання права на земельну ділянку у певних межах узгоджується зі способами захисту, встановленими у тому числі ст.. 152 ЗК України, зокрема щодо визнання прав. При цьому відповідачем-1 не підтверджено, що йдеться про земельну ділянку більшої площі, ніж на якій розташоване нерухоме майно позивача та необхідній для його обслуговування.
Разом з тим, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про зобов’язання Дніпропетровську міську раду внести зміни у спірний договір оренди земельної ділянки від 06.09.2006 р., укладений з відповідачем-1, оскільки позивач не є учасником такого договору та така вимога не призводить до поновлення його прав і не стосується позивача. Окрім того, йдеться про зміну площі земельної ділянки за спірним договором, що є суттєвою його умовою, без якої даний договір не може існувати вцілому.
Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська справи за позовною заявою фізичної особи до ВАТ „Дніпродомнаремонт” про визнання недійсним свідоцтва на право власності ВАТ „Дніпродомнаремонт” на будівлю, розташовану по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську, оскільки відсутні докази прийняття вказаної позовної зави до розгляду судом та порушення провадження у справі, та окрім того, не унеможливлює розгляд даної справи і не спростовує належність зазначеної будівлі на теперішній час позивачу.
Судові витрати по справі на підставі ст.. 49 ГПК України слід покласти на відповідачів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Визнати недійсним договір оренди землі від 06.09.2005 р., зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510401006 від 13.10.2005 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Петровського” та Дніпропетровською міською радою.
Визнати узгодженими між Відкритим акціонерним товариством „Дніпродомнаремонт” та Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” межі земельної ділянки, розташованої по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську.
Визнати право на користування земельною ділянкою, площею 682 кв.м., розташованої по вул.. Ударників, 31 у Дніпропетровську за Відкритим акціонерним товариством „Дніпродомнаремонт” (49064, м. Дніпропетровськ, вул.. Качалова, 1; код ЄДРПОУ 0019211).
В іншій частині у позові відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Петровського” (49003, м. Дніпропетровськ, пр-кт Калініна, 75; 49064, м. Дніпропетровськ, вул.. Маяковського, 3; код ЄДРПОУ 05393056; п/р 26004132019009 в Заводському відділенні ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт” (49064, м. Дніпропетровськ, вул.. Качалова, 1; код ЄДРПОУ 0019211; п/р 26001092408331 в Дніпропетровській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) 42,5 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр-кт Карла Маркса, 75; код ЄДРПОУ 23928791) на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт” (49064, м. Дніпропетровськ, вул.. Качалова, 1; код ЄДРПОУ 0019211; п/р 26001092408331 в Дніпропетровській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) 42,5 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Ф. Мороз