Справа № 0917/3/2012

Провадження № 11/779/146/13

Категорія ст. 286 ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.

Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Гриновецького Б.М.,

Дячука В.М., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю секретаря Іванюк Л.Є.,

прокурора Федорук Ю.І.,

потерпілої ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6,

виправданого ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Яремчанського міського суду від 29.12. 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком - 2 роки;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого

виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 287 КК України.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано виним у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту - п.п. 1.5, 2.3-б Правил дорожнього руху (далі ПДР), які спричинили смерть потерпілого. Він, 17.08.2011 року, керуючи вантажним автомобілем «Мерседес-Бенц» ПП «Буковина Трек», після розвантаження продуктів в магазині с. Микуличин не зафіксував нижнюю частину тенту лівого борта фургона за кронштейни на нижній його частині, проявив неуважність, не стежив за технічним станом автомобіля, що привело до піднімання з відхиленням лівого нижнього краю тенту з металевою трубою, яка пробила лобове скло зустрічної автомашини «Мерседес-Бенц 110» під керуванням потерпілого ОСОБА_10 і спричинила йому смертельну травму голови.

ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, будучи в той день відповідальним за випуск транспортних засобів на ПП «Буковина Трек», випустив в експлуатацію завідомо технічно несправний автомобіль під керуванням ОСОБА_6, що привело до загибелі потерпілого.

В апеляціях :

- прокурор оспорює обгрунтованість виправдання ОСОБА_7 через неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення процесуального закону. Просить вирок в цій частині скасувати, справу направити на новий розгляд ;

- потерпіла ОСОБА_4 оспорює виключення з обвинувачення ОСОБА_6 п.п. 2.3, 31.1, 31.4, 31.4.7 ПДР; мякість його покарання; необгрунтованість виправдання ОСОБА_7; вважає заниженим розмір морального відшкодування. Просить вирок скасувати, справу направити на новий розгляд.

Провівши судове слідство, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Згідно ст.ст. 323, 334 КПК 1960 року обвинувальний чи виправдувальний вирок суду має бути законним й обгрунтованим, його висновки мають відповідати фактичним обставинам події, не містити суперечностей чи сумнівів й грунтуватись на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи.

Оскаржений вирок вимогам вказаних норм не відповідає.

При виправданні ОСОБА_7 суд не погодився з висновками першої автотехнічної експертизи (т.1 а.с. 138-145), яка підтверджувала його вину у випуску в експлуатацію завідомо несправного автомобіля і визнав більш обгрунтованими висновок додаткової такої експертизи (т. 2 а.с. 237-239), яка таку вину виключила.

Колегія суддів вважає, що при наявності таких суперечливих висновків двох експертиз слід було вирішувати питання про призначення повторної автотехнічної експертизи, яка б могла усунути вказані протиріччя й посприяти суду у встановленні причин автопригоди. Суд цього не зробив, незважаючи на наявність такого клопотання. Таке порушення слід віднести до істотного процесуального порушення.

Мотивуючи виправдання ОСОБА_7, суд залишив без правової оцінки окремі докази, якими його вина підтверджувалась процесуальними документами досудового слідства.

Зокрема, суд залишив без уваги показання ОСОБА_7, де він частково визнавав вину, вказуючи, що автомобіль давно експлатується, запірні кутники мали ліфти (т. 2 а.с. 30-32).

Такі ж показання давав свідок ОСОБА_11, які він підтвердив у суді.

Суд у переліку доказів на виправдання ОСОБА_7 послався на протокол огляду вказаного автомобіля (т.1 а.с. 177-182), але в цьому документі є окремі посилання на його експлуатаційні технічні несправності, що не узгоджується з випарвдувальними мотивами вироку.

Викликає сумніви посилання суду у вироку не те, що вказаний автомобіль мав технічні несправності. Не уточнивши які саме ці несправності, суд дав підставу сумніватись у його ж висновку про виправдання ОСОБА_7 у звязку з відсутністю технічних несправностей засобів тентів фіксації кузова, що привели до автопригоди.

За таких обставин виправдання ОСОБА_7 не можна вважати обгрунтованим. Тому вирок щодо нього підлягає скасуванню.

Виключення з обвинувачення ОСОБА_6 п.п. 2.3-а, 31.4, 31.4.7 ПДР не узгоджується з визнанням його вини у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобіля. У випадку коли суд при повторному розгляді дійде до висновку про те, що автомобіль мав експлуатаційні технічні несправності, то виключення з обвинувачення ОСОБА_6 п.п. 2.3-а, 31.4, 31.4.7 ПДР буде суперечити фактичним обставинам справи, оскільки водій згідно вказаних пунктів зобовязаний перед виїздом перевіряти і забезпечити справний технічний стан автомобіля, правильність кріплення вантажу, аксплуатація автомобіля з технічними несправностями заборонена.

Враховуючи вказане, а також взаємоповязаність обвинувачень обох підсудних, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_6 також підлягає скасуванню.

Доводи потерпілої про м`якість покарання ОСОБА_6 слід визнати необгрунтованими. Визначене йому покарання й звільнення його від основного покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 75 КК України. Тому колегія суддів не вбачає підстав вважати його покарання м`яким.

Посилання потерпілої ОСОБА_4 про занижений розмір морального відшкодування слід визнати обгрунтованими. При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на дану обставину і вирішити вказаний позов відповідно до засад розумності й справедливості та всіх обставин справи.

За таких обставин з врахуванням апеляційних меж колегія суддів прийшла до висновку про скасування вироку у повному об'ємі з направленням справи на новий розгляд, під час якого слід врахувати вказане, повно й об'єктивно дослідити всі обставини події, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, вирок Яремчаського міського суду від 29.12.2012 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Судді: Б.М. Гриновецький

В.М. Дячук

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький