ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" вересня 2008 р. | Справа № 8/4655 |
За позовом закритого акціонерного товариства "Віньківці сирзавод", смт. Віньківці
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорм", смт. Віньківці
про стягнення 197389,47 грн.
Суддя Смаровоз М.В.
Представники сторін:
позивача: Омел’яненко Г.М. –за дов. № 363 від 18.08.2008р.
відповідача: Плінська Н.П. –за дов. № 28 від 18.08.2008р. (в судовому засіданні 02.09.2008р.)
Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 121257,47 грн. основної заборгованості за поставлені товаро-матеріальні цінності, 62794 грн. інфляційних, 13338 грн. –річних відсотків. Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі. Дані позовні вимоги, на думку представника позивача, підлягають задоволенню на підставі низки накладних за період 1998-2000рр., договору про порядок та строки проведення розрахунків за раніше отримані товарно-матеріальні цінності від 18 січня 2003 року, ст.ст.526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України. Представник позивача також зазначив, що дана заборгованість не погашена відповідачем на час розгляду справи.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечує, зазначає, що позивачем пропущено строки позовної давності, а відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представник позивача в судових засіданнях то у своєму листі від 01.09.2008р. заперечує проти того, що ЗАТ "Віньківці сирзавод" пропущено строк позовної давності, обгрунтовуючи свою позицію тим, що розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності тривалий час не проводилися між сторонами, а 18 січня 2003 року між ВАТ "Віньківці сирзавод" та ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" було укладено договір про порядок та строки проведення розрахунків за раніше отримані товарно-матеріальні цінності, що є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. За умовами договору одна сторона (Боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони ( Кредитора) певну дію, в даному випадку сплатити гроші за товарно-матеріальні цінності. Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто до 31.12.2004 року за договором. Також у договорі визначено термін дії даного договору - до повного виконання ЗАТ „Віньковецький комбікормовий завод" (тепер СТОВ „Агрокорм") своїх зобов'язань, тобто до настання певної події. На підставі викладеного позивача вважає свої вимоги обгрунтованими, оскільки зобов'язання відповідача по договору не виконані, а термін дії договору продовжений до повного виконання зобов'язань.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
18 січня 2003 року між ВАТ "Віньківці сирзавод" та ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" було укладено договір про порядок та строки проведення розрахунків за раніше отримані товарно-матеріальні цінності (далі –договір).
Відповідно до п.1 договору протягом 1998-2000 рр. ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" отримав від позивача товарно-матеріальні цінності за накладними (виданими за період з липня 1998р. по квітень 2000р.) на загальну суму 121257,47 грн.
Згідно з п.2 договору, оскільки строк виконання зобов'язань не був визначений, то сторони вирішили укласти даний договір і визначити строк проведення розрахунків.
У договорі (п.3) сторони визначили строк для погашення ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" боргу - до 31 грудня 2004 року. Також визначено термін дії даного Договору - до повного виконання ВАТ „Віньковецький комбікормовий завод" своїх зобов'язань (п.6 договору).
10.09.2002 р. та 23.12.2004 р. позивачем надсилались відповідачу листи з вимогою сплатити наявну заборгованість.
28.12.2000 р. між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, за наслідками якої складено акт, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 162070,83 грн.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 21.07.2008р.), а також зареєстрованих 18.06.2008р. змін до статуту СТОВ „Агрокорм", останнє є правонаступником ЗАТ „Віньковецький комбікормовий завод".
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Відповідно до абз.2 п.4 “Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини, що пов’язані з отриманням ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" від позивача товарно-матеріальних цінностей за накладними (виданими за період з липня 1998р. по квітень 2000р.), продовжили існування після набрання чинності Цивільним кодексом України, дія вказаного кодексу поширюється на зазначені зобов’язальні правовідносини.
Згідно з п.6 “Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. З огляду на викладене, враховуючи положення п.3 договору, в частині нормативної регламентації позовної давності в даному випадку також підлягає застосуванню Цивільний кодекс України.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, у п.3 договору між ВАТ "Віньківці сирзавод" та ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" від 18 січня 2003 року про порядок та строки проведення розрахунків за раніше отримані товарно-матеріальні цінності сторони визначили строк для погашення ВАТ "Віньковецький комбікормовий завод" боргу - до 31 грудня 2004 року. Таким чином, враховуючи положення ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, що випливають з даного договору, перебіг позовної давності почався з 01.01.2005р. і закінчився 31.12.2007р.
Судом також враховуються положення 266 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи встановлені судом факти, наявність поданої відповідно до частини 3 ст.267 Цивільного кодексу України заяви відповідача про застосування строку позовної давності, у задоволенні вимог позивача про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорм" 121257,47 грн. основної заборгованості за поставлені товаро-матеріальні цінності, 62794 грн. інфляційних, 13338 грн. –річних відсотків слід відмовити. При цьому суд вважає, що доводи представника позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог з огляду на пропущення позивачем строку позовної давності.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 78, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя М.В. Смаровоз
Повне рішення підготовлено та підписано 26.09.2008р.
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.