Справа № 0906/903/12

Провадження № 22ц/779/644/2013 Категорія 27

Головуючий в 1 інстанції - Монташевич С.М.

Суддя-доповідач - Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Ковалюка Я.Ю., Шалаути Г.І.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ "Укрсоцбанк" на рішення Долинського районного суду від 17 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 про припинення договорів поруки та про визнання іпотечного договору, укладених 24 і 25 березня 2008 року на забезпечення кредитного договору №51-22/348 від 24.03.2008 року, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_4 Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем без згоди поручителів 01.08.2008 року було укладено додаткову угоду з ОСОБА_4, якою збільшено відсоткову ставку за кредитом з 15 % до 21 % , а іншою додатковою угодою між цими сторонами від 14.07.2009 року також без погодження з поручителями встановлено новий графік погашення кредитної заборгованості. У зв'язку із наведеними обставинами позивачі вважали, що згідно ст.559 ЦК України їх порука вважається припиненою, а договір іпотеки є недійсним.

Рішенням Долинського районного суду від 17 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Припинено договори поруки №31 і №32, укладені 24.03.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язань, передбачених договором кредиту №51-22/348 від 24.03.2008 року. В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору від 25.03.2008 року відмовлено. Вирішено питання стягнення з відповідачів судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" посилається на те, що рішення в частині визнання поруки позивачів припиненою є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги те, що укладені з ОСОБА_4 додаткові угоди до кредитного договору № 51-22/348 від 24.03.2008року, відповідно до якої банком було збільшено розмір процентної ставки погашення кредиту і визначено новий графік погашення кредиту, не збільшило обсяг відповідальності поручителів. Наявність у поручителів письмової вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» від 13.01.2012 року про дострокове виконання зобов'язань ОСОБА_4 апелянт не вважає доказом збільшення заборгованості, яку повинні погашати поручителі. Посилаючись на те, що ці зміни не зачіпають законних інтересів поручителів, апелянт вважає, що правових підстав для припинення матеріальної відповідальності поручителів у суду не було. Вважаючи у зв`язку із наведеним рішення в оскарженій частині незаконним і необгрунтованим, апелянт просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у повному об'ємі.

В засідання Апеляційного суду представник ПАТ «Укрсоцбанк» не з'явився, надіславши заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншій цивільній справі, яка розглядається судом першої інстанції. Однак, колегія суддів вважає, що зазначена причина не являється поважною, тому згадана заява не може бути задоволена.

В засідання Апеляційного суду не з"явились з невідомих причин також позивачі та відповідачка ОСОБА_4, хоч судові повідомлення були вручені їм завчасно. Ніяких об'єктивних відомостей про наявність у них поважних причин неявки колегії суддів не надано. Отже, є правові підстави (ч.2 ст.305 ЦПК України) для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2008року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до якого позичальником отримано грошові кошти в сумі 50 000 грн з кінцевим терміном повернення заборгованості 20 березня 2018 року за процентною ставкою користування в розмірі 15% річних (а.с.6-7).

Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_4 24.03.2008року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки (а.с.13-14). Відповідно до п. 1.1 згаданих договорів поруки в разі невиконання позичальником боргових зобов'язань поручителі повинні в солідарному порядку погасити заборгованість за кредитним договором у тому самому обсязі та на тих самих умовах, що й боржник. Одночасно, договорами поруки (п.3.3.2) передбачено, що до моменту виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не допускається зміна умов кредитного договору без письмового погодження поручителів.

Однак, судом встановлено, що 01.08.2008 року АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 без письмової згоди поручителів уклали договір про внесення змін до договору про надання кредиту від 24.03.2008року, відповідно до якого починаючи з 31.07.2008 року процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні 21 % річних.

Задовольняючи позов про припинення поруки, суд першої інстанції виходив з того, що укладення зазначеної додаткової угоди до кредитного договору збільшує об'єм зобов'язань поручителів без їх згоди та всупереч умов договорів. Такий висновок суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи і вимогами закону. Адже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується саме зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Посилання апелянта на те, що додаткова угода про підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами стосується тільки позичальника і не збільшує обсяг зобов'язань поручителів, на думку колегії суддів, не може бути прийняте до уваги. Адже, згідно умов договорів поручителі несуть в повному об'ємі солідарну відповідальність з позичальником за невиконання умов кредитного зобов'язання.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо припинення їх поруки постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення в оскарженій частині немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк" відхилити, а рішення Долинського районного суду від 17 січня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після іі проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Г.І. Шалаута