ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2008 р. Справа № 59/106-08
вх. № 5051/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Галілуліна Н.В., дов. від 14.08.2007р. №01-62юр.; відповідача - Колісніченко П.Ю. дов. від 12.03.2008р. №531/29,
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків
до Комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство "Вода",м. Харків
про стягнення 93 899,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач АК „Харківобленерго” 08.07.2008р. звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача КП ВТП „Вода” в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу 90527,78грн., пені 2955,02грн., 3% річних 417,03 грн., згідно укладеного договору оренди №5/01/12 від 01.12.2006р. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України. Стверджує, що відповідач неналежним чином виконує прийняті на себе зобов’язання за договором оренди – заборгував позивачеві зазначені в позові кошти.
В судовому засіданні 17.09.2008р. представник позивача підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в частині стягнення пені, 3-х відсотків річних та судових витрат. В частині основного боргу не заперечує проти припинення провадження у справі у зв’язку із погашенням відповідачем цієї заборгованості після порушення провадження у справі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує. Наполягає на припиненні провадження у справі в частині стягнення основного боргу та просить не стягувати нараховані позивачем штрафні санкції, посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості та на ст.5 Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.07.2008р. до 12:30 11.08.2008р. та з 11.08.2008р. до 12:30.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.12.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №5/01/12. Згідно предмету цього договору позивач передав у користування відповідача об’єкти зазначені в п.1.1. договору, а відповідач зобов’язався оплачувати позивачеві орендну плату в розмірі та строки визначені розділом 5 договору. Згідно п.п. 9.2.2. сторони домовились, що в разі несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.
Позивач передав об’єкти оренди в користування відповідача за актами приймання передачі (т.І а.с. 25-39).
Відповідач неповністю виконав свої зобов’язання перед позивачем: станом на день подачі позову заборгованість за договором оренди від 01.12.2006р. №5/01/12. становила 90 527,78 грн. Наявність та розмір цієї заборгованості підтверджується матеріалами справи і визнається представником відповідача у судовому засіданні.
Зазначена заборгованість погашена відповідачем платіжними дорученнями від 21.07.2008р. №3156, та від 22.07.2008р. №3167 (т.І а.с. 73, 74) з урахуванням листа про уточнення призначення платежу (вх. №16904 від 17.09.2008р.).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з такого.
Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно зазначеній нормі провадження у даній справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 90 527,78 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині внаслідок погашення боргу після порушення провадження у справі.
В іншій частині позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно нарахована відповідачеві пеня в розмірі 2 955,02 грн. та 3 відсотки річних 417,03грн.
Разом з тим, суд враховує ч.3 ст. 551 ЦК України відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В даному разі, з матеріалів справи вбачається, що існують обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про стягнення неустойки, і які в сукупності свідчать про наявність підстав для її зменшення. Так з матеріалів справи вбачається, що основним споживачем послуг відповідача (90%) є населення, котре на підставі Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” користується правом на реструктуризацію (розстрочення) своєї заборгованості перед відповідачем, та яке, таким чином, у відповідній частині звільнено від сплати неустойки за несвоєчасне здійснення розрахунків за спожиті послуги відповідача. В матеріалах справи містяться докази реструктуризації заборгованості населення перед відповідачем на загальну суму 8 807 630,46 грн. (т.І а.с. 84-147). З урахуванням таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у порушенні строків проведення розрахунків із позивачем. Відповідно цьому, а також враховуючи добровільне і повне погашення відповідачем суми основного боргу до дати винесення рішення у справі суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми неустойки, котра підлягає стягненню з відповідача, до 20%, що становить 591,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що зменшення суми неустойки не стосується 3-х відсотків річних, оскільки останні відповідно до ст. 625 ЦК України не є неустойкою і до них не підлягає застосуванню ч.3 ст.551 ЦК України. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню, а 3-и відсотки річних стягненню в сумі 417,03 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 386, 391, 526, 530, 551, 610, 611, 624, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство „Вода” (код ЄДРПОУ 33206804; місцезнаходження 61052, м. Харків, вул.. Червоножовтнева, 90; п/р26008000002835 в філії №1 АБ „Факторіал-Банк” м. Харків, МФО 350482) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (код ЄДРПОУ 00131954; місцезнаходження 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12; п/р 260053011272 в першій Харківській філії АКБ „Базис МФО 351599) 591,00 грн. пені; 417,03 грн. 3-х відсотків річних; 939,00 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основного боргу в сумі 90 527,78 грн. провадження у справі припинити.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписане 19.09.2008р.