Справа № 755/4864/13-к

В И Р О К

іменем України

"22" березня 2013 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Дзюби О.А.

при секретарі Гаєвський О.С.

з участю прокурора Постемська Ю.Ф.

з участю адвоката ОСОБА_1

з участю потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12012110040001387 за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 30.09.1997 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.1 ст.2296 КК України до штрафу в розмірі 3000 грн.; 01.12.1998 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2 ст.2296 КК України до 3-х років позбавлення волі та штрафу в розмірі 180 мін. заробітних плат; 05.08.2004 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2-х років 6 місяців позбавлення волі; 07.09.2010 року Дарницьким районним судом м.Києва за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст..70 КК України до 3-х років позбавлення волі; звільнився з Березанської ВК №95 Київської області 19.10.2011 року на підставі ЗУ «Про амністію»

В скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3, 14.12.2012 приблизно о 09-45 год. ОСОБА_3 перебував в салоні маршрутного таксі №211, що знаходилось на зупинці громадського транспорту «вулиця Азербайджанська», неподалік від АДРЕСА_3. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме гаманця ОСОБА_2, яка також перебувала в салоні вищевказаного маршрутного таксі.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для потерпілої та оточуючих відчинив сумку потерпілої ОСОБА_2 та таємно викрав з сумки належний потерпілій ОСОБА_2 шкіряний гаманець чорного кольору марки "Шанель", вартістю 7000 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 185 гривень, паспорт громадянина України та картка фізичної особи - платника податків на ім'я потерпілої, три банківські картки "ПриватБанк" та дисконтні картки, які матеріальної цінності не представляють.

В подальшому ОСОБА_3, намагаючись втекти з місця вчинення злочину з викраденим майном, вийшов з салону маршрутного таксі та направився в двір АДРЕСА_3. В цей момент злочинні дії ОСОБА_3 були викриті потерпілою, в зв'язку з чим остання звернулася до ОСОБА_3 з вимогою повернути їй викрадене майно. ОСОБА_3, не отримавши можливості розпорядитися викраденим на власний розсуд, усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті, на вимогу потерпілої повернути викрадене не відреагував та продовжив вчиняти дії, спрямовані на утримання викраденого, а саме почав тікати в двори будинків, розташованих по вул. Празькій в м. Києві, утримуючи при собі викрадене майно, тобто почав вчиняти повторне відкрите викрадення чужого майна.

Розуміючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, та що його переслідує потерпіла, ОСОБА_3, тікаючи, дістав з викраденого гаманця наявні в ньому грошові кошти в сумі 185 гривень, після чого, пробігаючи повз буд. 25 по вул. Празькій в м. Києві, викинув викрадений гаманець на асфальт та з місця скоєння злочину зник, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 185 гривень 00 копійок.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся в скоєному. Крім повного визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, ОСОБА_3 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_3 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Таким чином, доказова база повно і об'єктивно розкриває фактичні обставини відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, а умисні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є його щире каяття, добровільне відшкодування шкоди заподіяної злочином, наявність тяжкого, невиліковного захворювання - СНІД ІІІ клінічної стадії.

Обставиною, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудного ОСОБА_3, суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і до підсудного можливо застосувати ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази - шкіряний гаманець чорного кольору фірми «Шанель»; паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2; картка фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_2; три банківські картки «ПриватБанк»; дисконтні картки; візитки, що передані потерпілій ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, залишити в користуванні останньої.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази - шкіряний гаманець чорного кольору фірми «Шанель»; паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2; картка фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_2; три банківські картки «ПриватБанк»; дисконтні картки; візитки, що передані потерпілій ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, залишити в користуванні останньої.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

С у д д я :