ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" вересня 2008 р. | Справа № 8/137-2845 |
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М.
Розглянув справу
За позовом: Чортківського управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства “Тернопільгаз”, вул. Гранична –бічна, 39 Б, м. Чортків Тернопільської області
До відповідача: Приватного агропромислового підприємства “Колос”, с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 474,06 грн.
За участю представників від:
позивача –Луківа Р.М. –юрисконсульта, доручення №01/1408 від 15.08.08р.
відповідача –не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Чортківське управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства “Тернопільгаз”, вул. Гранична –бічна, 39 Б, м. Чортків Тернопільської області, надалі, позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного агропромислового підприємства “Колос”, с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, надалі, відповідач, 4567,91 грн. заборгованості, з яких: 3616,37 грн. –сума основного боргу за спожитий природний газ, 687,11 грн. –пеня, 253,14 грн. –штраф та 11,29 грн. –3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору на постачання і транспортування природного газу № 17/С-048 від 01.01.2008 р. зобов’язання виконав не належним чином, внаслідок чого допустив заборгованість, на яку у відповідності до умов договору та чинного законодавства нараховані штрафні санкції. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, акт прийому –передачі природного газу від 30.04.2008 р., розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Розгляд справи призначений вперше на 01 вересня 2008 року було відкладено до 11:00год. 29.09.2008 року, у зв’язку із неявкою представника відповідача.
В судовому засіданні 29.09.08р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що під час розгляду спору в суді відповідач суму основного боргу за спожитий природній газ в сумі 3 616,37грн. погасив повністю, а, відтак, просить суд стягнути з ПАП «Колос»- 196,24грн. пені, 253,14грн. штрафу та 24,68грн. –3% річних. В підтвердження оплати боргу представив копії банківських виписок за 04.07.08р. на суму 1 000 грн. та від 11.08.08р. на суму 2 618,91грн.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на наведене, суд розцінює подане позивачем уточнення як заяву про зменшення позовних вимог.
Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог позивачем не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву Чортківського управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства “Тернопільгаз” про зменшення суми позову.
Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 196,24 грн. пені, 253,14грн. штрафу та 24,68грн. –3% річних.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, справа розглядається без їх участі відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:
01.01.2008 р. між Чортківським управлінням з експлуатації газового господарства, яке виступає як Постачальник, та Приватним агропромисловим підприємством, яке виступає як Покупець, був укладений договір № 17/с-048 на постачання і транспортування природного газу.
За умовами даного Договору (п.1) Постачальник зобов’язується продати Покупцю в 2008 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити його у відповідності з умовами даного договору.
Умовами укладеного Договору сторони обумовили кількість та якість газу, а також порядок проведення розрахунків.
Пунктом 4.5 Договору сторони визначили, що газ вважається проданим «Постачальником»та прийнятий «Покупцем»після підписання повноваженими представниками Акту про кількість реалізованого газу за місяць. Акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі газу є підставою для складання «Постачальником»щомісячного реєстру і підставою для остаточних розрахунків між «Покупцем»і «Постачальником»за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.
Згідно п.п.2.4.2 п.2 договору Покупець зобов’язався своєчасно оплатити „Постачальнику” вартість отриманого газу та його транспортування на умовах обумовлених у даному договорі.
Відповідно до пунктів 6.1,6.2 договору розрахунки за газ здійснюються „Покупцем” попередньою оплатою не пізніше ніж за п’ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок „Постачальника” в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом. По вимозі однієї із сторін проводиться звірка розрахунків, яка оформляється відповідними Актами звірки розрахунків.
Взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 (далі –Правила).
Відповідно до вказаних Правил послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі укладеного між ним та газопостачальною (газотранспортною) організацією договору про надання послуг з газопостачання.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з представленого в матеріалах справи Акту прийому-передачі природного газу від 30.04.08р., відповідачем за квітень місяць спожито 2 655мі.
Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору (п.6.1), та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплата вартості отриманого у квітні місяці 2008 року не виконав, і його заборгованість перед позивачем, станом на час звернення до суду становила 3 616 грн. 37 коп.
В засіданні 29.09.08р. позивач повідомив, що під час розгляду спору в суді відповідач суму основного боргу за спожитий природній газ в сумі 3 616,37грн. погасив повністю, в підтвердження чого представив копії банківських виписок за 04.07.2008р. на суму 1 000 грн. та за 11.08.2008р. на суму 2 618,91грн.
У відповідності до п. 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.
За таких обставин справи, суд встановив, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за спожитий природний газ згідно Договору №17/с-048 на постачання і транспортування природного газу від 01.01.2008р. в розмірі 3616грн. 37 коп. спід припинити в порядку п. 1-1 статті 80 ГПК України, оскільки в цій частині зобов’язання між сторонами відсутній предмет спору
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
В силу статей 546,548,549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
У відповідності до вимог ст. ст. 230,231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф. пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, у разі прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, а Договором (п.7.2) сторони передбачили, що за порушення терміну оплати згідно п. 6.1 Даного Договору «Покупець»сплачує «Постачальнику»пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. «Покупець»зобов’язується сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримання платежу, а також 3 (три) відсотки річних від затриманої несплаченої суми.
Таким чином, суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з Приватного агропромислового підприємства «Колос», с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області - 196 грн. 24 коп. пені, 253 грн. 14коп., штрафу та 24 грн. 68 коп. –3% річних.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ч.2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на наведене, господарський суд покладає сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на відповідача, в силу приписів ст.ст. 44- 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.209,509,525,526,546,548,549,625,714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,77,69,80,82,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства “Колос”, с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області (ідентифікаційний код №32758913), на користь Чортківського управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства “Тернопільгаз”, вул. Гранична –бічна, 39 Б, м. Чортків Тернопільської області (ідентифікаційний код №34905593), 196 (сто дев’яносто шість) грн. 24 коп. пені, 253 (двісті п’ятдесят три) грн. 14коп., штрафу, 24 (двадцять чотири) грн. 68 коп. –3% річних та 220 грн. судових витрат.
3. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 616 грн. 37 коп. – провадження припинити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила